Тиранець лісовий
| Тиранець лісовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Myiopagis gaimardii (d'Orbigny, 1840) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Muscicapara gaimardii Elaenia gaimardii | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тира́нець лісовий[2] (Myiopagis gaimardii) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Панамі і Південній Америці. Вид названий на честь французького натураліста Жозефа-Поля Гемара[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 12,7 см. вага 12,2 г. Тім'я чорнувате, на тімені малопомітна, світла, біла або жовтувата смуга. Верхня частина тіла оливково-зелена, крила коричневі з жовтими краями і двома жовтими смужками. Горло білувате, гнізди зеленувато-жовті, живіт жовтий. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють п'ять підвидів:[4]
- M. g. macilvainii (Lawrence, 1871) — східна Панама і північна Колумбія;
- M. g. bogotensis (Berlepsch, 1907) — північно-східна Колумбія і північна Венесуела;
- M. g. trinitatis (Hartert, E & Goodson, 1917) — острів Тринідад;
- M. g. guianensis (Berlepsch, 1907) — східна Колумбія. південна Венесуела, Гвіана, північний схід Перу і бразильська Амазонія;
- M. g. gaimardii (d'Orbigny, 1840) — схід Еквадору і Перу, центральна і південно-східна Бразилія, північна Болівія.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Лісові тиранці мешкають в Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії, Еквадорі, Перу і Болівії, а також на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в кронах вологих рівнинних тропічних лісів. на узліссях, в заростях на берегах річок і озер. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають серед листя, а також дрібними плодами. Гніздо невелике. чашоподібне, робиться з корінців, кори і трави, розміщується на дереві. В кладці 2 кремових яйця, поцяткованих червонуватими і світло-пурпуровими плямками.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Myiopagis gaimardii. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 28 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 169. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 28 лютого 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |