Юрій Тис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Тис
Народження 27 жовтня 1904(1904-10-27)
  Краків
Смерть 1 січня 1994(1994-01-01) (89 років)
Рід діяльності

Ю́рій Тис (справжнє прізвище Крохмалю́к Юрій Андрійович) (27 жовтня 1904, Краків, Польща — 1 січня 1994) — український письменник, журналіст, видавець, військовий історик. За фахом інженер. Псевдоніми — Юрій Орест, справжнє прізвище — Крохмалюк.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Закінчив Вищу технічну школу у Відні (1928). Працював інженером в Галичині. Був старшиною штабу 1-ої УД УНА. На еміграції в Німеччині, Аргентині (з 1947 р.) і в США (з 1962 р.).

Співзасновник Спілки українських науковців, митців і літераторів у Буенос-Айресі.

Голова Інституту української культури і редактор (від 1962) його журналу «Терем». Був також головним редактором журналу «Ukrania Libre» і спів-редактором «Вісті Комбатанта».

Твори[ред.ред. код]

Автор повістей «Під Львовом плуг відпочиває» (1937), гумористичної повісті «Щоденник національного героя Селепка Лавочки» (1944)[1], повістей «Життя іншої людини» (1958), «Звідун з Чигирина» і «На світанку» (1961), фантастичної повісті «К-7» (1964), збірки оповідань «Симфонія землі» (1951), драми «Не плач, Рахіле» (1952); історичних праць «Бої Хмельницького» (1954), «La Batalla de Poltava» (1960), «Guerra y Libertad» (1961), «UPA Warfare in Ukraine» (1972); статей в українській, іспанській та англомовній пресі.

Художні твори[ред.ред. код]

Романи

  • «Рейд у невідоме» (1955),

Повісті

  • «Під Львовом плуг відпочивав» (1937),
  • «Щоденник національного героя Селепка Лавочки» (1944)[1]
  • «Життя іншої людини» (1958),
  • «Звідун з Чигирина» (1961),
  • «На світанку» (1961),
  • фантастична повість «К-7» (1964),
  • низка оповідань, зокрема збірка «Симфонія землі» (1951),
  • драма «Не плач, Рахіле» (1952).

Історичні праці[ред.ред. код]

  • «Бої Хмельницького» (1954)
  • «La Batalla de Poltava» (1960)
  • «Guerra y Libertad» (1961)
  • «UPA Warfare in Ukraine» (1972);
  • статті в українській, іспанській й англомовній пресі.

Гумор[ред.ред. код]

  • «Щоденник національного героя Селепка Лавочки» (1954).

Окремі видання[ред.ред. код]

  • Тис-Крохмалюк Ю. Братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії УНА. — Мюнхен, 1954. −186с.
  • Тис Ю. Конотоп. Історична повість. — К.: Ярославів Вал, 2005.- 204 с.
  • Тис Ю. Маркіза. Оповідання. — Вінніпег, 1954. — 127 с.
  • Тис Ю. На світанку. Біографічна повість із життя Марка Вовчка. — Чикаго: Вид-во М. Денисюка,1961. — 404 с.
  • Тис Ю. Останній лицар (уривок) // Слово. Збірник 2. — Нью-Йорк, 1964. — С.35-48.
  • Тис Ю. Шляхами віків: Оповідання. — Вінніпег, 1951. — 127 с.
  • Тис Ю. Не плач, Рахіле // Близнята ще зустрінуться: Антологія драматургії української діаспори / Упоряд., вст. ст. Л. ЗалеськоїОнишкевич. — Київ — Львів: Час,1997. — С. 521–538.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Оглоблин Олександр. Українська історіографія 1917–1956 / Переклад з англійської. — Київ, 2003. — С. 238–239.


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.