Титани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корнеліс ван Гарлем. Падіння титанів. 1588

Тита́ни (дав.-гр. Τιτάν) — у давньогрецькій міфології — божества старшого покоління, діти Урана (Неба) й Геї (Землі).

Походження і родовід[ред.ред. код]

За «Теогонією» Гесіода, перших титанів, народжених від Урана і Геї, було дванадцятеро: шестеро — чоловічої та шестеро — жіночої статі (титанід):

За Аполлодором, титанід було семеро разом з Діоною, тоді як у Гесіода вона є дочкою Океана і Тетії. У Аполладора також вперше зустрічається слово «титаніди» (грец. Τιτανίδας). Деякі дослідники схильні вважати, що титани спочатку вважалися породженими Ураном без участі Геї[1].

Падіння[ред.ред. код]

За намовою Геї титани повстали проти Урана за його надмірну плодовитість і утвердили владу свого молодшого брата Кроноса. Його, в свою чергу, скинув Зевс з братами й сестрами за те, що Кронос пожирав своїх дітей, боячись, що вони позбавлять його влади. Тільки Япет та його нащадки, зайнявши гору Отріс, розпочали тривалу й жорстоку боротьбу проти богів, які укріпились на Олімпі. В цій боротьбі, названій титаномахією, на бік Зевса стали Феміда, Океан і Гиперіон. Нарешті, за допомогою гекатонхейрів і кіклопів, яких, за порадою Гери, Зевс визволив з темниці, титани були переможені і скинуті в Тартар. Атланта Зевс примусив вічно підтримувати небо.

За пізнішими міфами, титани помирилися з Зевсом, який визволив їх із Тартару і разом з Кроносом переселив на острови блаженних. Титанів часто ототожнювали з гігантами.

Титана Прометея, який дав людям вогонь, навчив їх обробляти землю, будувати кораблі та приносити богам в жертву кістки і жир (замість м'яса, яке люди залишали собі на поживу), Зевс пізніше покарав, прикувавши до скелі. Проте Прометеєві було відомо хто скине Зевса, тож Зевс посилав богів і богинь вмовити його відкрити таємницю, але безуспішно. Розповів він її тільки Гераклу, котрий звільнив Прометея. Так Зевс уникнув пророкованої долі, а Прометей лишився на землі, замість помер кентавр Хірон аби звільнитися від страждань.

Трактування образу титанів[ред.ред. код]

Гесіод вбачав у титанах божеств, які приносять нещастя. Пізніші дослідники, наприклад Людвіг Преллер, навпаки, в іменах титанів знаходять основу із значенням «царі», «володарі», уособлення світлих творчих сил. Частина дослідників проводить паралелі між боротьбою титанів з олімпійськими богами та боротьою асурів і девів індуїстської міфології[1].

Метафорично титанами називають людей виняткового розуму й таланту, особливо видатних людей[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Евзлин, Михаил (2009). Боги и Титаны в Теогонии Гесиода. STUDIA MYTHOLOGICA SLAVICA. Любляна, Словения. с. 361–383. 
  2. ТИТАН – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 2015-11-15. 

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]