Титов Владислав Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислав Андрійович Титов
Владислав Андреевич Титов
VladTitov.JPG
Народився 10 листопада 1934(1934-11-10)
с. Калинівка, Добринський район, Липецька область, Росія
Помер 30 квітня 1987(1987-04-30) (52 роки)
Луганськ
Поховання Гостра могила
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність Письменник
Мова творів російська
Жанр повість
Magnum opus повість «Усім смертям назло»
Членство Спілка письменників СРСР
Премії

Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1981

Республіканська комсомольська премія ім. М. Островського

Лауреат Всесоюзного літературного конкурсу ім. М. Островського

Обласна комсомольська премія ім. «Молодої гвардії»


Титов Владислав Андрійович — український російськомовний письменник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Липецькій області в селянській родині, після закінчення школи переїхав на Донбас, навчався в Боково-Антрацитівському гірничому технікумі. З 1959 року працював гірничим майстром на шахтах Луганщини й Донеччини.

1960 року під час аварії на шахті врятував життя багатьох людей і лишився без обох рук.

Переїздить до Луганська, починає писати прозу. 1967 року виходить його автобіографічна повість «Усім смертям назло», 1971 — «Ковила — трава степова», 1983 — «Життя прожити», «У рідній землі корінню тепліше», роман «Прохідники», 1986 — «Мрії старого парку». Писав, тримаючи олівця в зубах. Велику допомогу в літературній творчості надавала йому дружина, Рита Титова.

Лауреат кількох обласних і республіканських премій.

Обирався депутатом міської ради. Повість «Усім смертям назло» було перекладено за радянських часів двадцятьма двома мовами, лише окремими книжками видано 19 разів загальним накладом понад 6 млн примірників.

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • У Луганську знаходиться Квартира-музей В. Титова (квартал Гайового, 18, кв. 62).
  • Колишня 13-та лінія носить ім'я письменника.


Джерела[ред. | ред. код]

  • Газета «Ракурс»
  • Сайт «Комінформ»
  • Газета «Факти»
  • Лауреати Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка // Рад. Україна. — 1981. — 8 березня, фото // Правда Украины. — 1981. — 7 март. — С. 2
  • Названо імена лауреатів Шевченківської премії 1981 року // Літ. Україна. — 1981. — 10 березня.

Твори[ред. | ред. код]

  • Титов, В. Всім смертям назло… : Повість . — К.:Молодь, 1970 . — 141 с.
  • Титов, В. Усім смертям назло… . — К., 1978 . — 300 с.
  • Титов, В. Усім смертям назло : Повість . — К.:Дніпро, 1973 . — 155 с.
  • Титов, В. Всем смертям назло…, Жизнь прожить : повесть . — Киев: Дніпро, 1981 . — 300 с.
  • Титов, В. Проходчики : Роман . — М.: Советский писатель, 1983 . — 510 с.
  • Титов, В. Избранные произведения . — К.: Дніпро, 1984 . — 440 с.
  • Титов, В. Избранное . — Москва: Худож. лит., 1984 . — 528 с.
  • Титов, В. Избранное : Повести, рассказы . — М.: Художественная литература, 1984 . — 528 с.
  • Титов, В. Всем смертям назло… : Повесть, рассказы . — Донецк: Донбас, 1985 . — 151 с.
  • Титов, В. Проходчики : Роман . — Донецк: Донбасс, 1986 . — 301 с.
  • Титов, В. Полые воды . — М.: Молодая гвардия, 1987 . — 252 с.
  • Титов, В. А. Всем смертям назло… : Повесть . — Луганск: Світлиця, 1995 . — 106 с.