Тит Анній Мілон
| Тит Анній Мілон | |
| Народився | 95 до н. е. Ланувій |
|---|---|
| Помер | 48 до н. е. Компса загибель у битві |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик |
| Посада | Народный трибун |
| Батько | Гай Папій Цельс |
| Матір | Аннія |
| Рід | Папії |
| Дружина | Фауста Корнелія |
Тит Анній Мілон (*Titus Annius Milo, 95 до н. е. —48 до н. е.) — політичний діяч Римської республіки.
Життєпис[ред. • ред. код]
Походив з роду Папіїв. народився в Ланувії. У 57 році до н. е. обіймав посаду народного трибуна. Активно захищав інтереси Цицерона і домігся його повернення з вигнання. Притягнув до суду Публія Клодія, трибуна попереднього року, за насильницькі дії, але судовому розгляду перешкодили консул Квінт Метелл Непот, претор Аппій Клавдій Пульхр і трибун Серран. Після цього Мілон набрав збройні загони гладіаторів і протягом усього року вів вуличні зіткнення з Клодієм. Використовуючи право обнунціаціі, кілька разів домагався перенесення виборів едилів, в яких повинен був брати участь Клодій, але у підсумку коміції все ж відбулися, і Клодия було обрано.
У 56 році до н. е. Мілон сам був притягнутий до суду Клодієм за насильницькі дії, але виправданий завдяки захисту Цицерона і Гнея Помпея. У відповідь притягнув до суду за тим же звинуваченням Секста Клодія, клієнта свого ворога, але не домігвся засудження. У 55 році до н. е. обіймав посаду претора. У 55 і 54 роках до н. е. влаштовував чудові гладіаторські ігри. У 54 році до н. е. виступав в суді як прохач за свого шурина, Марка Емілія Скавра, звинуваченого в незаконному здобутті посади.
У 52 році до н. е. балотувався на посаду консула одночасно з Квінтом Метеллом Сципіоном і Публієм Плавтієм Гіпсеєм, в той час як Клодій домагався преторской посади. Помпей підтримував суперників Мілона. Консульські вибори неодноразово відкладалися, передвиборна кампанія супроводжувалася масовими заворушеннями і сутичками озброєних прихильників кандидатів. У січні 52 року до н. е. прихильники Мілона вбили Клодія в стихійній сутичці на Аппієвій дорозі. Наказ про вбивство віддав сам Мілон. Похорон Клодія викликав нову хвилю хаосу і насильства в Римі. Під час безладів було спалено будівлю сенату і базиліку Порція. Для відновлення порядку сенат змушений був призначити Помпея консулом без колеги, а той ввів у місто війська. Мілона притягли до відповідальності за вбивство Клодія два Аппія Клавдія — небожі вбитого, і за незаконне здобуття посади Гай Цетег і Луцій Корніфіцій. Суд по першому звинуваченню відбувався на підставі щойно прийнятого суворого закону Помпея про насильницькі дії, що мав зворотну силу. Форум був оточений легіонерами Помпея, який бажав засудження Мілона. Незважаючи на захист Цицерона, Мілона було очно засуджено за вбивство, заочно — за незаконне здобуття. Мілон пішов у вигнання до Массіліі. У зв'язку з величезними боргами, його майно було розпродано за низькою ціною.
Після початку громадянської війни між Цезарем і Помпеєм, у 49 році до н. е. Цезар дав дозвіл повернутися багатьом вигнанцям, але на Мілона воно не поширилося. Тому у 48 році до н. е. він примкнув до заколоту Марка Целія Руфа, що домагався повного скасування боргів. Незабаром загинув при облозі Компси.
Джерела[ред. • ред. код]
- Cicero. Att. IV 3; Fam. II 6; QF I 4; II 3—4; III 6; 9; P. Red. 19—20; 30; Ad. Quir. 15; Har. Resp. 6—7; Sest. 85—92; 95; 144; Cael. 78; Vat. 40—41
- A. Burlando (a cura di), Cicerone. Difesa di Archia, difesa di Milone, Milano 2006.