Перейти до вмісту

Тит Ветурій Гемін Цикурін (консул 494 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тит Ветурій Гемін Цикурін
лат. T.Veturius Geminus Cicurinus
Ім'я при народженніTitus Veturius Geminus Cicurinus
Народивсяневідомо
невідомо
Померневідомо
невідомо
ГромадянствоРимська республіка
Діяльністьполітик, державний і військовий діяч
Суспільний станпатрицій[1]
Посадаконсул
Термін494 рік до н. е.
РідВетурії
БатькоГай Ветурій Цикурін
Матиневідомо
Родичібрат-близнюк Публій Ветурій Гемін Цікурін
Брати, сестриПублій Ветурій Гемін Цікурін[1][1]
У шлюбі зневідомо
ДітиТит Ветурій Гемін Цикурін

Тит Вету́рій Гемі́н Цикурі́н (лат. Titus Veturius Geminus Cicurinus; VI—V століття до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч часів ранньої Римської республіки, консул 494 року до н. е.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Ветуріїв. Син Гая Ветурія Цикуріна, брат-близнюк Публія, консула 499 року до н. е., через що вони обидва мали агномен «Гемін» (близнюк).

494 року до н. е. його було обрано консулом разом з Тоді тривала Перша Латинська війна. Консули розпочали набір війська, чим викликали невдоволення плебсу. Тому сенат призначив диктатора Манія Валерія Волуза Максима, якій запевнив плебеїв у виконанні їхніх вимог, через що вони виконали призов до війська. Титу Ветурію було доручено очолити кампанію проти еквів. Він на чолі 3 легіонів спочатку успішно діяв проти них відігнавши від Риму, але коли війська ввійшли на територію еквів, успіхів вже не було. Цього часу плебеї виступили проти патриціїв, які не виконали їхніх вимог, і на знак протесту пішли з Рима на Священну гору в 3 км від міста (так звана сецесія), що вони робили не вперше і що одразу призводило до припинення економічного життя в Римі. Тому було сформована комісія з 10 сенаторів для перемовин з плебеями. Зрештою це призвело до створення нових магістратур для захисту прав плебсу — народний трибун і плебейський еділ.

З того часу про подальшу долю Тита Ветурія Геміна Цикуріна згадок немає.

Родина

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. Reprint 1968, S. 13 (Philological Monographs. Hrsg. von der American Philological Association. Bd. 15, Teil 1) (англ.)
  • Тит Лівій Ab urbe condita, II, 2, 28-30, 32-33. (лат.)
  • Діонісій Галікарнаський Antichita romane, lib. VI, § 34, 39. (лат.)
  1. а б в Digital Prosopography of the Roman Republic