Тит Ларцій Флав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тит Ларцій Флав
Народився 6 століття до н. е.
Рим
Помер 5 століття до н. е.
Рим, Римська республіка
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада давньоримський сенатор[d], диктатор, консул і консул Римської республіки[d]

Тит Ла́рцій Флав або Тит Ларцій Руф (лат. Titus Lartius Flavus, Titus Lartius Rufus; ? — після 493 року до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 501 та 498 років до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Ларцієв. За походженням був етруском з родини царів (втім з якого міста невідомо). Разом із своїм братом Спурієм перебрався до Риму у 510 або 509 році до н. е. в час вигнання царя Тарквінія Гордого.

У 501 році до н. е. його обрано консулом разом з Постумом Комінієм Аврунком. Тит Ларцій займався відновленням порядку, який був порушений діями молодих сабінян у Римі. Того року колишній римський цар Тарквіній створив коаліцію з декількох міст Лаціума, метою якої було відновлення його на троні. У цих умовах сенат прийняв рішення створити екстраординарну магістратуру під назвою великий претор, або очільник народу (інша назва голова піхоти), в подальшому він називався диктатор. Сенат доручив консулам обрати диктатора. Першим диктатором Риму було призначено Тита Ларція Флава. У свою чергу своїм заступником, начальником кінноти, Флав призначив Спурія Кассія Вісцеліна. На своїй посаді Ларцій вів перемови з іншими міста Лаціума, щоб протидіяти Тарквінію, також провів перепис громадян та нові консульські вибори. Зрештою склав свої повноваження раніше необхідного терміну.

У 498 році до н. е. його вдруге обрано консулом, цього разу спільно з Квінтом Клелієм Сікулом. Того року почалася війна з латинянами, в якій відзначився й Тит Ларцій, який захопив м. Фідени.

У 494 році до н. е. Флав виступив із пропозицію щодо полегшення для плебеїв сплати боргів. А згодом вів перемовини з плебеями від імені сенату, коли останні пішли на Священну гору. Він досяг успіху, в результаті чого була впроваджена посада народних трибунів. У 493 році до н. е. як легат консула Постума Комінія Аврунка Тіт Ларцій брав участь в облозі м. Коріоли. Подальша його доля невідома.

Джерела[ред. | ред. код]

  • T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. Unveränderter Nachdruck 1968. (англ.)
  • Діонісій Галікарнаський, Historia Romana V 61 — 77, 6. (гр.)