Тит Лівій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тит Лівій
Titus Livius.png
Народився 59 до н. е.
Падуя
Помер 17
Падуя
Громадянство Стародавній Рим
Діяльність філософ, історик

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Тит Лі́вій (лат. Titus Livius) (59 до н. е. — 17 н. е.) — один з найвідоміших римських істориків, автор часто цитованої «Історії від заснування міста» (лат. «Ab urbe condita»), а також історико-філософських діалогів та риторичного твору епістолярної форми до сина, які не збереглися.

Став засновником жанру альтернативної історії, описавши можливу боротьбу Риму з Александром Македонським, якби останній прожив довше[1]. Зразками досконалого стилю Лівій називав Демосфена та Цицерона.

Лівій походив із заможної родини, в ранній молодості приїхав до Рима, де здобув гарну освіту, після чого зайнявся філософією, історією та риторикою. Хоча його пов'язували близькі стосунки з Октавіаном Августом, Лівій не брав активної участі в політичному житті. Після 27 до н. е. Лівій почав працювати над фундаментальною працею з історії Риму в 142 книгах. Він вірив у моральні цінності, в яких бачив запоруку відродження Риму, і в той же час, поділяючи погляди стоїків, вірив у фатум. У книгах, що збереглися, розміщено близько 40 промов історичних та напівлегендарних фігур. Хронологічно стиль Лівія являє собою проміжний етап між класичним і так званою латиною срібного віку Імперії. Про Лівія з повагою відгукувалися старший та молодший Сенеки, Квінтиліан і Тацит, а його праці використовували Валерій Максім, Анней Флор, Лукан та Сілій Італік; скорочення (епітомії) праці Лівія робили Граній Ліциніан, Флавій Євтропій, Фест і Павло Орозій.

Нікколо Макіавеллі написав «Міркування про першу декаду Тита Лівія»

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. 17-19 глави IX книги «Історія Риму від заснування міста»
  2. База даних малих космічних тіл JPL: Тит Лівій (англ.). 

Посилання[ред.ред. код]