Тиха лірика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Ти́ха лі́рика» ("ти́ха пое́зія", лірика 60-их років) — умовна назва ліричного стилю в українській літературі 60-х — початку 70-х рр. ХХ ст.

Ознаки[ред. | ред. код]

Характеризується увагою до онтологічних проблем існування людини, заперечує настанови «соцреалізму», намагаючись не конфліктувати з ним. Її представники прагнули забезпечити «слово духовністю ліричного героя» (М. Ільницький[1]), повернути йому первісне незатерте значення. Отримавши на короткий час можливість вільно висловлюватися й писати, ці поети взялися розвивати нову концепцію людського існування, позбавлену декларативного патріотизму. Цей напрямок уособлював лірично-естетичну, а не услужливо-комуністичну - трибунну поезію шістдесятників . Лірика, як загальне означення і, протиставлення до неї, "громадянська поезія" -читай : прокомуністична поезія (т.зв. "голосна поезія") . Стиль Тихої лірики був зорієнтований не стільки на інноваційність модерністську, чи пропагандистський інваріант колоніального соцреалізму, або ж крикливої псевдолітературної клоунади, скільки на естетизацію традиції , яка спиралася на національні мовні, образні тощо риси фольклору й романтизму , зокрема :Тараса Шевченка , пейзажності музагетівського символізму, естетизму , зокрема: Максим Рильський , розвинена заглибеність в себе, екзистенційність в суто українському художньому світі. Вихідною позицією для початку формування стилю тихої лірики став ідеалізований умовний синтетичний національний поетичний канон як уявлення про найбільш суто українські риси творчости Олександра Олеся, Грицька Чупринки, Максима Рильського , Євгена Плужника , Володимира Сосюри , Андрія Малишка та ін.. Доля нереалізованого в умовах терору таланту А.Малишка стала достатньо потужною мотивацією для поетів Тихої лірики в бажанні творити вільно і лише згідно своїх естетичних прагнень в часи Відлиги. Принципом творення цього напрямку була стилізація і водночас поліваріативність національної традиції як методика досягнення естетичного і мовного національного ідеалу. Фактично тиха лірика стала підсумковим поетичним стилем традиції в ХХ столітті. Назва "тиха лірика" виникла в кінці 60-их років, до того її означали як лірична поезія , або ж просто : лірика .

До Тихої лірики влада витворила опозицію - т.зв. "голосну поезію", як інваріант комуно-радянського естрадного агітпропу в епоху відлиги (поети-комуністи: І.Драч, М.Вінграновський, В.Коротич та ін.). Тиха лірика своєю естетичністю, еротизмом, народною чуттєвістю, філософічністю та закоріненістю в українськість мала розголос, як серед естетів так і широкого кола читачів . Тиха лірика, як стиль, виникла значно раніше ніж комуністична "голосна поезія", книжкові дебюти: М.Клименка (1956) В.Діденка (1957) та ін. , поетична відповідь М.Рильського, А.Малишка. Ліризм (еротизм) "тихої лірики" пов'язані з ним - національна та родова традиція, утопічність ідей гуманізму, пацифізм, національний романтичний фольклоризм - головні складові ідології шістдесятих. Тиха лірика, її становлення, пов'язане також з дискусією "фізики і лірики". Тиха лірика - одне з найвизначніших явищ української поезії. Тиха лірика - витворила найдосконаліший сучасний варіант художньої української мови, опираючись на традиціїю та "рафінованість" університецької мови та , водночас , на простоту народного слова.

Представники[ред. | ред. код]

Поняття "тиха лірика" пов'язане передовсім з іменами: Володимира Підпалого , Василя Діденка. "Тиха поезія" , як ширше поняття, провіщене особливостями і темами творчості поета Михайла Клименка, а в історії української літератури це також такі імена : Засенко Петро , Володимир Лучук , Володимир Яринич , Дмитро Онкович , Дмитро Чередниченко та ін., близьким до цього кола були ранній Василь Моруга та білоруський поет Васіль Сідарэнка. Напочатку (кінець 50-их) формувлась довкола поетичних ідей Василя Діденка, згодом , пізній період (середина 60-их - поч. 70-их) - довкола естетики Володимира Підпалого. Природний розвиток "тихої поезії" був зупинений політичною катастрофою 1972 року, репресіями проти митців , зокрема : променевою хворобою і смертю Володимира Підпалого та інспірованим "божевіллям" Василя Діденка. Обрана окупаційною владою форма смерті Володимира Підпалого поставила кошмарну крапку і деактуалізувала в інтелектуальному середовищі в Україні відому дискусію "фізиків і ліриків". Тим самим комуністична влада терором примушувала легальну мистецьку та наукову частину суспільства відкидати творчість як форму свободи і наукового прогресу. В 70-ті рр. найпослідовніше застосовано поетичні досягнення "тихої лірики" , її фольклорні та світоглядні мотиви , в синтетичній пісенно-музичній формі поетами пісенниками в піснях українського груву (фанку) 1972-79 рр. , який зрештою знищено в кінці 70-их на початку 80 - их рр., в часи злочинного брежнєвізму . Тиха лірика мала стилістичний вплив на виникнення "жіночої лірики" . Творчість деяких представників "Київської школи" позначена впливом тихої поезії, зокрема рання творчість Миколи Воробйова - спроба модернізації елементами сюрреалізму медитативності пізньої тихої лірики ; топос, екзистенційність і лексичний світ пізньої тихої лірики трансформований в авангардній поезії апокаліпсису Михайла Григоріва; дитяча наївність в поезії Василя Голобородька бере початок з ранньої тихої лірики тощо. В 60-ті роки партійний літературний естеблішмент намагався вмонтовувати елементи "тихої лірики" в доктрини КПРС (Б.Олійник, М.Сингаївський). У 70-ті роки владою здійснена імітаційна спроба підробки "під тиху поезію" для дискредитації поетичної мови і традиції в Україні, цей фейк керувався "літературознавцями в погонах", колаборантами окупантів на чолі з , таким собі, цербером і нищителем української літератури акад. Леонідом Новиченком. Представниками комунопартійної імітації, цього фейку, були зокрема поети-комуністи: Л.Талалай , В.Затуливітер, П.Мовчан тощо.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ільницький М. Сучасна молода українська поезія. – К.: Т-во „Знання”, УРСР, 1987. – 48 с.

Посилання[ред. | ред. код]

https://archive.org/details/1957pdf

https://archive.org/details/mvv948_gmail_20170427

https://archive.org/details/mvv948_gmail_201704

https://archive.org/details/mvv948_gmail_20170527

https://archive.org/details/mvv948_gmail_2

https://archive.org/details/mvv948_gmail_1969

https://archive.org/details/1970pdf_201704

https://archive.org/details/1970pdf

https://archive.org/details/1970pdf_20170427

https://archive.org/details/mvv948_gmail_20170427_0611

https://archive.org/details/VolodymyrPidpalii.GoldHumblebees2011PDF