Тиховський Павло Іванович
| Тиховський Павло Іванович | |
|---|---|
| Народився |
21 грудня 1866 (2 січня 1867) Покалів, Овруцький район, СРСР |
| Помер |
1938 Харків, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | літературознавець |
| Alma mater | Варшавський університет |
| Заклад | ХІНО і Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України |
Павло́ Іва́нович Тихо́вський (21 грудня 1866 (2 січня 1867), Покалів, Овруцький повіт, Волинська губернія (нині Овруцький район, Житомирська область) — серпень 1938, Харків) — літературознавець і бібліограф. Науковий співробітник кафедри літератури при Харківському інституті народної освіти.
Народився в родині священика Покалівської церкви Іоана Тиховського. Молодший брат Ювеналій (1868—1919) згодом став істориком, бібліографом, педагогом і літературним критиком.
Закінчив Варшавський університет.
Ім'я Павла Тиховського, організатора волинського краєзнавства та музейництва, Орест Фотинський називає серед найактивніших учасників виставки старожитностей на XI археологічному з'їзді в Києві 1899 року, присвяченому питанням Волині, де він представив власну колекцію археологічних пам'яток первісної доби з Овруцького повіту.
Працював на кафедрі літературознавства в Харківському інституті народної освіти під керівництвом Олександра Білецького. Після створення Інституту Тараса Шевченка завідував бібліотекою цього закладу.
Досліджував рукописну спадщину українських письменників 19 століття. Відкрив і опублікував рукописи О. Навроцького. Опрацював бібліографію української Міцкевічіани «Адам Міцкевич в українських перекладах» (у науковому збірнику Харківської науково-дослідної кафедри історії, X. 1924, т. 1).
У 1930-ті роки був знятий з посади, змушений був поступово розпродавати свою бібліотеку, щоб вижити.
Помер у лікарні після тяжкої хвороби, передавши залишки своєї цінної бібліотеки та рукописи до бібліотеки Академії наук УРСР.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- О. А. Кальниченко, Ю. Ю. Полякова ; за ред. Л. М. Черноватого та В. І. Карабана. Тиховський Павло Іванович // Українська перекладознавча думка 1920-х - початку 1930-х років. — Вінниця : Нова Книга, 2011. — 503 с. — ISBN 978-966-382-329-4.
- Валентин Нелеп. Сім'я Тиховських, наших земляків: Іоан, Ювеналій та Павло — земляки, які прославили Покалів // Андріївський вісник. — Рівне, 2018. — № 7. — С. 105-107.
Посилання[ред. | ред. код]
- Тиховський Павло Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 258-259.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |