Тихоголос золотокрилий
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Тихоголос золотокрилий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Arremon schlegeli Bonaparte, 1851 | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Arremon fratruelis Wetmore, 1946 Arremon canidorsum J. T. Zimmer, 1941 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Тихоголос золотокрилий[2] (Arremon schlegeli) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae. Мешкає в Колумбії та Венесуелі. Вид названий на честь німецького орнітолога Германа Шлегеля[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 16 см, вага 27 г. Голова повністю чорна, шия чорна, на верхній частині грудей чорний "комірець". Дзьоб у дорослих самців яскраво-жовтий, у самиць жовтуватий, у молодих птахів чорний. Спина і боки сірі, живіт білий, у самиць сіруватий. На плечах яскраво-жовті плями. У деяких популяцій Колумбії крила і верхня частина спини оливково-жовті. Хвіст сірий.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[4]
- A. s. fratruelis Wetmore, 1946 — півострів Гуахіра (північна Колумбія);
- A. s. canidorsum Zimmer, JT, 1941 — північно-центральна Колумбія;
- A. s. schlegeli Bonaparte, 1850 — північна Колумбія (за винятком півострова Гуахіра) і Венесуела.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Золотокрилий тихоголос мешкає в сухих тропічних лісах і чагарниках Колумбії і Венесуели на висоті до 1400 м над рівнем моря.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2012). Arremon schlegeli. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 350. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). New World Sparrows, Bush Tanagers. IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Опис гнізда і кладки [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] (PDF; 91 kB)
Джерела[ред. | ред. код]
- Robert S. Ridgely, Guy Tudor: Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press, 2009, ISBN 978-0292719798, S. 642.
- Steven L. Hilty: Birds of Venezuela. Princeton University Press, 2002, ISBN 978-0691092508, S. 812.
- Steven L. Hilty, William L. Brown: A Guide to the Birds of Colombia. Princeton University Press, 1986, ISBN 978-0691083728, S. 654.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |