Тихон (Якубовський)
| Тихон Якубовський | ||
| Тихін Якубовський | ||
| ||
|---|---|---|
| 19 травня 1775 — 4 квітня 1786 | ||
| Попередник: | Ієронім (Формаковський) | |
| Наступник: | Віктор (Анісімов) | |
| ||
| 17 грудня 1767 — 4 квітня 1786 | ||
| Попередник: | Тихон (Соколов) | |
| Наступник: | Тихон (Малінін) | |
| ||
| 8 серпня 1864 — 4 квітня 1786 | ||
| Попередник: | створення кафедри | |
| Наступник: | Кирил (Флоринський) | |
| Народження: | 1721 Короп | |
| Смерть: | 15 квітня 1786 Суздаль | |
Тихон (у світі Тарас Якович Якубовський[1] (*1721, Короп — †4 квітня 1786, Суздаль) — український релігійний діяч в добу Гетьманщини, педагог, Єпископ Російської православної церкви. Єпископ Суздальський і Юріївський.
Біографія[ред. | ред. код]
Походив з міщанської сім'ї.
Навчався у Києво-Могилянській академії до 1756 року. По її закінченні — чернець Київського Братського монастиря та ієродиякон і уставник Київського Софійського собору. Ще студентом викладав у класі аналогії та інфими Києво-Могилянської академії (1755-1757).
У 1757 році емігрує на Московщину. У 1757–1758 роках — законовчитель Санкт-Петербурзького кадетського шляхетського корпусу.
У 1758 Якубовського рукопокладено в архімандрити Ярославського Спасо-Преображенського монастиря, звідки направлено з російськими військами до Кенігсберга. У 1761 році призначено настоятелем російської похідної церкви в Кілі.
Відразу після укладення мирного договору між Московією та Пруссією (1763) Якубовський вернувся у Ярославський Спасо-Преображенський монастир. У 1764 його хіротонізовано на єпископа Севського і Брянського, вікарія Московського.
З 1767 — єпископ Воронезький і Єлецький. Опікувався Воронезькою семінарією, започаткованою Іваном Струковим. За Якубовського в семінарії запроваджено вивчення німецької та французької мов. Для посилення викладацького складу викликані вихованці Києво-Могилянської академії, серед яких Петро Федорів, Я. Костенський, Володимир Доримендовський та ін.
У 1775 Якубовського переміщено до Суздальської єпархії, де він й провів останні роки свого життя. Детальних відомостей про його діяльність за цей час немає. Похований у Суздальському Різдвобогородицькому соборі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література[ред. | ред. код]
- Аскоченский В. И. Киев с… Академиею, ч. 2. — К, 1856. (рос.)
- Серебренников В. Киевская Академия… — К., 1897. (рос.)
- Акты и документы., отд. 2, т. 2, 4—5. — К., 1905, 1907—08. (рос.)