Тищенко Микола Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Анатолійович Тищенко
Народився
Краматорськ Донецької області
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання м. Донецьк
Діяльність громадський діяч, науковець, журналіст.
Alma mater ДонНУ
Партія НРУ
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Звання Борець за незалежність України у ХХ сторіччі

Тищенко Микола Анатолійович (народився 1 червня 1955 р. в м.Краматорську Донецької області) — Борець за незалежність України у ХХ сторіччі, громадський діяч, науковець, журналіст — активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України. член фундаторської редакційної колегії газети «Східний часопис». В.о. головного редактора цієї газети[1]

Біографія та громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

Товариство мови- РУХ

Микола Анатолійович Тищенко — один з ініціаторів та фундаторів Донецького обласного Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, один із фундаторів (1989) Народного Руху України за перебудову в Україні на Донбасі, делегат Установчих зборів НРУ.

Співорганізатор (від Донеччини) Дня Злуки УНР і ЗУНР. 1990-01-22(Київ Метро Берестейська)

31.03.1990 Співорганізатор з Іллєю Шутовим несанкціонованого мітингу солідарності з народом Литви, який 11 березня 1990 року проголосив незалежність. Мітинг був заборонений владою УРСР, тому переріс у масові заворушення і походи центральними вулицями Донецька.

По факту організації масових заворушень з прапорами Литви і України, під гаслами: «Волю Литві!», «За нашу і вашу свободу!» був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Співорганізатор виборчої кампанії кандидата в Президенти України В'ячеслава Чорновола на Донеччині. Виборча кампанія надала можливість донести ідею незалежності України у всі трудові колективи м. Донецька. Співорганізатор (з Володимиром Білецьким та Валентиною Тихою) святкування 500-річчя Запорозького козацтва в Капулівці (Чортомлицька Січ). Співорганізатор з Іллєю Шутовим пікетування членами НРУ 19 серпня 1991 року (на фото  — на передньому плані другий справа, спиною) Донецької міськради з вимогою визнання діяльності ДКНС (ГКЧП — рос.) злочинною і антиконституційною. В Донецькій міськраді організували Штаб спротиву ДКНС (ГКЧП — рос.) Під впливом РУХу 19 серпня зібрана позачергова сесія депутатів міста Донецька, якою дії ДКНС засуджені і оприлюднено звернення до народу, Уряду і парламента України з вимогою дотримуватись в Україні конституційного ладу і Декларації про незалежність України.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1972 р. закінчив середню школу і вступив на хімічний факультет Донецького державного університету, який закінчив з відзнакою у 1977 р. за фахом «біохімія». Після закінчення ВНЗ вступив до аспірантури Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії АН України (м. Донецьк), яку закінчив у 1980 р. із поданням дисертації до захисту. Дисертацію на здобуття ступеня кандидата хімічних наук захистив у 1984 р. Працював в інституті інженером, науковим співробітником, завідувачем відділу ІНФОВ НАН України (м. Донецьк).

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (2009)

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В.Білецький. «Східний часопис»: досвід і уроки створення масової україномовної газети на Донбасі (1992—1997 рр.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 10 лютого 2017.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вечерний Донецк № 4(4977) 05.01.90
  • Комсомолец Донбасса № 11(12337) 17.01.90
  • Социалистический Донбасс № 11(17669) 16.10.90
  • Комсомольское знамя № 157(13351) 21.08.91
  • Вечерний Донецк № 200(5473) 17.10.91
  • Східний часопис № 11 11.11.92.
  • Ми йдемо! (нариси з історії Донецького обласного ТУМ) / В. Білецький, В. Оліфіренко, В. Тиха, М. Любенко, Ф. Олехнович, В. Ребрик, Г. Гордасевич, С. Єременко. Заг. Редакція В. Білецького. — Донецьк: Український культурологічний центр. — 1998. — 224 с.
  • Три дні вересня вісімдесят дев'ятого. Матеріали Установчого з'їзду Народного руху України за перебудову.- Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України, Редакція щорічника «Україна. Наука і культура», Український народний рух. — 2000. −434 с.
  • Мазанов. В. Моє Життя. Київ- Донецьк: А. М. Дума, 2008.87 с.
  • Білецький В. С. Історія Донецької крайової організації Народного Руху України (1989—1991 рр.). Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, 2009.
  • Схід. Аналітично інформаційний журнал. Снецвипуск № 6 (97) вересень 2009 — 29, 36,44-46,58с.
  • Поровський М. Тільки РУХом життя і обіймеш… Повість спогад. Рівне: ППЛапсюк, 2009.375 с.
  • Три дні вересня вісімдесят дев'ятого. Матеріали Установчого з'їзду Народного руху України за перебудову. Видання друге — Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана — 2009. −434 с.
  • НАРОДНЫЙ РУХ УКРАИНЫ КАК ИСТОРИЧЕСКОЕ ЯВЛЕНИЕ
  • Голос УкраїниСтояли з національними прапорами, які тоді були заборонені