Тищенко Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тищенко.
Микола Миколайович Тищенко
Народний депутат України
Нині на посаді
Народився 17 травня 1972(1972-05-17) (51 рік)
Київ, Українська РСР, СРСР
Відомий як ресторатор, телеведучий, спортсмен, політик
Країна СРСР і Україна
Національність українець
Alma mater Київський національний університет будівництва і архітектури
Політична партія звільнено
Батько Микола Петрович Тищенко
У шлюбі з Алла Барановська (з 2016)
Діти Данило Тищенко (2005), Давид Тищенко (2017)
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Почесна грамота Верховної Ради України
Микола Миколайович Тищенко на сайті Верховної Ради

Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Мико́ла Микола́йович Ти́щенко (нар. 17 травня 1972 року, Київ, УРСР) — український політик, громадський діяч, ресторатор, телеведучий. Народний депутат України 9-го скликання від 219-го виборчого округу. Заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури[1]. Колишній заступник голови депутатської фракції «Слуга народу»[2]. Звільнений з посади заступника голови фракції «Слуга народу» та виключений з партії[3][4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 17 травня 1972 року у місті Києві, українець. Навчався в спеціалізованій школі № 194 «Перспектива», закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури за спеціальністю інженер-механік, там же закінчив військову кафедру. Майстер спорту України з дзюдо.

Ресторатор[ред. | ред. код]

Займається ресторанним бізнесом з 1998 року[5]. Є власником мережі столичних ресторанів «Наша карта» («Велюр», «Рішельє», «Сейф», «Тургенєв», «Вулик», суші-бар «Пушистый», «Olmeca Plage», «Три вилки») заснованої 2007 року. Співзасновник ГО «Гільдія рестораторів і підприємств громадського харчування».

Телебачення[ред. | ред. код]

Брав участь у телепроєктах «Ігри патріотів», «Форт Байяр», «Володар гори»; «Битва українських міст», в якому очолив команду міста Києва, (березень 2010 року, телеканал «Інтер»); «МастерШеф», на «СТБ», входив до складу журі; «МастерШеф-2», на «СТБ», входить до складу журі; «МастерШеф-3», на «СТБ», входить до складу журі; «МастерШеф-4», на «СТБ», входить до складу журі.

У квітні 2016 року Тищенко покинув «МастерШеф» після 6 років ефірів.[6]

У 2017 році стає ведучим програми «Ревізор» на Новому каналі.[7]

Зі серпня 2018 року є учасником шоу «Танці із зірками» на 1+1.

Політика[ред. | ред. код]

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 219, частина Святошинського району м. Києва)[8], де був позначений як генеральний директор ТОВ «ВКФ „РИМІД“»[9].

Підтримку рестораторові надавала партія «Слуга народу». У результаті Тищенку вдалося обійти Олександра Третьякова з партії «Європейська солідарність» і перемогти на 219 окрузі[10].

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Саудівською Аравією, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Державою Катар.

Очолював Київської міської організації партії «Слуга народу»[11]. У березні 2021 обраний головою Закарпатської обласної організації партії «Слуга Народу»[12]. 19 липня 2022 року голова Політичної партії «Слуга Народу» Олена Шуляк своїм розпорядженням достроково припинила повноваження голови Закарпатської обласної організації партії Миколи Тищенка[13].

26 січня 2023 року Тищенка виключили з партії Слуга народу, через його незаконне перебування у Таїланді під час повномасштабного російського вторгнення в Україну[14][15]. Микола згодом заявив, що отримав завдання "розвивати відносини з країнами Азії"[16].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Від початку російсько-української війни Тищенко декларував активну волонтерську діяльність та збори грошей для ЗСУ. Провів благодійну вечерю в Парижі, де зібрав 5 млн грн для ЗСУ, передав їх на купівлю автомобілів для захисників Миколаєва.[17][18] За допомогою серії благодійних вечерь Way of Peace в рамках проекту «Кулінарна дипломатія» зібрав кошти на автівки для потреб ЗСУ[19].

Скандали[ред. | ред. код]

Під час парламентських виборів 2019 року ЦВК винесла Тищенку попередження за агітацію в органах влади (Святошинській РДА)[20]. Попри заборону політикам втручатися в освіту, Тищенко взяв участь на лінійках у двох школах Києва, перевірив перебіг ремонтних робіт і завітав ще до одного навчального закладу з ревізією процесу оновлення їдальні[21].

Під час карантину в 2020 році заклад «Велюр», власником якого є Тищенко, продовжував працювати, незважаючи на заборону. Його відвідували депутати, чиновники та бізнесмени[22].

У березні 2021 року Тищенко приїхав разом з іншими депутатами зі Слуги народу до Івано-Франківської області, щоби підтримати Василя Вірастюка, який балотувався до ВРУ на окрузі № 87. Спостерігачі повідомили, що Тищенко вимагав журналістські посвідчення, переплутав Прикарпаття та Закарпаття, та обвинувачував кандидата від партії «За майбутнє» Олександра Шевченка в сепаратизмі[23].

У червні 2020 року нардеп Гео Лерос передав матеріали в НАБУ щодо схеми розкрадання бюджету на будівництво Подільсько-Воскресенського мосту, де фігурують імена Тищенка та «смотрящого» за Києвом Дениса Комарницького. У жовтні Гео Лерос виклав записи розмов Комарницького і Тищенка, які підтверджують згадану схему[24].

9 вересня 2021 року Тищенко напав на Гео Лероса в Верховній Раді України після критики Зеленського[25][26].

У квітні 2022 році передав на один із блокпостів Святошинського району Києва бронежилети майже 40-річної давності, які не виконували свою захисну функцію[27].

1 серпня 2023 року народний депутат Микола Тищенко звинуватив свого колегу Олега Семінського в відстоюванні інтересів ботоферми, ймовірно повʼязаної з роботою на Росію.[28][29]

"Коли з представниками Національної Поліції ми зайшли до офісу, що ймовірно співпрацює з ФСБ, на захист цієї ботоферми приїхав … сам нардеп Семінський О.В., чия громадська приймальня знаходиться поверхом вище над колл-центром", – заявив Тищенко.

Державні нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

  • Батько — Микола Петрович Тищенко; мати — Жанна Анатоліївна Тищенко.[31]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  2. ↑ Разумков назвав прізвища голів фракцій Depo.ua (29 серпня 2019)
  3. ↑ Валентина Романенко (26 січня 2023). Тищенка вигнали з партії "Слуга народу". Українська правда. 
  4. ↑ Станіслав Погорілов (27 січня 2023). Тищенка виключили з фракції "Слуга народу" — речниця. Українська правда. 
  5. ↑ Ресторатор та екс-«Ревізор» Микола Тищенко йде до Ради від «Слуги народу» як мажоритарник
  6. ↑ Ресторатор Николай Тищенко покидает «МастерШеф» после 6 лет эфиров (рос.). Ivetta.ua. 13 квітня 2016. 
  7. ↑ Молодий тато Микола Тищенко став новим ведучим «Ревізора»
  8. ↑ Микола Тищенко іде в політику: подробиці Сегодня (12 червня 2019)
  9. ↑ Центральна виборча комісія
  10. ↑ Що відомо про претендентів Слуги народу на керівництво економічними комітетами Верховної Ради. nv.ua. Процитовано 22 листопада 2019. 
  11. ↑ Микола Тищенко очолив київський осередок "Слуги народу". Українська правда. 14 червня 2020. Процитовано 26 липня 2020. 
  12. ↑ Закарпатську обласну організацію «Слуги Народу» очолить Микола Тищенко. Слуга народу. 24 березня 2021. Процитовано 24 липня 2022. 
  13. ↑ Мазуренко Альона (19 липня 2022). Шкодить репутації: Тищенко більше не голова закарпатської "Слуги народу". Українська правда. Процитовано 26 липня 2020. 
  14. ↑ Нардепа Миколу Тищенка виключили з партії "Слуга народу", керівник парламентської фракції СН Давид Арахамія звільнив його з посади свого заступника і анонсував виключення з фракції. 
  15. ↑ Тищенка виключили з фракції "Слуга народу" після скандалу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 21 лютого 2023. 
  16. ↑ "Нам було поставлено задачу": Тищенко розповів, навіщо поїхав до Таїланду. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 лютого 2023. 
  17. ↑ Микола Тищенко продав гітару із зображеннями облич захисників «Азовсталі» за 1 млн гривень. Гроші підуть на ЗСУ
  18. ↑ Микола Тищенко за 2 години заробив 5 мільйонів гривень для ЗСУ
  19. ↑ Микола Тищенко «привіз» з вечері у Празі 10 автомобілів для ЗСУ
  20. ↑ ЦВК інформує. 
  21. ↑ Новообрані нардепи від столиці та Київщини йдуть шляхом попередників. www.chesno.org (укр.). Процитовано 15 вересня 2021. 
  22. ↑ Ресторан нардепа від “Слуги Народу” Тищенка приймає VIP-гостей попри карантинні обмеження. Bihus.Info (укр.). 28 квітня 2020. Процитовано 15 вересня 2021. 
  23. ↑ “Мінування”, десант “слуг” і силовики. Де результати виборів на Франківщині?. www.chesno.org (укр.). Процитовано 15 вересня 2021. 
  24. ↑ Лерос показав другу частину записів розмов “Тищенка і Комарницького”. Українська правда (укр.). Процитовано 15 вересня 2021. 
  25. ↑ У Раді бійка: Тищенко напав на Лероса. pravda.com.ua/ (укр.). Українська Правда. 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021. 
  26. ↑ Стало відомо, чому Тищенко напав на Гео Лероса. glavcom.ua (укр.). Главком. 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021. 
  27. ↑ Нардеп Тищенко передав столичній ТрО неякісні бронежилети, — ЗМІ
  28. ↑ Тищенко заявив про викриття кол-центру, що передавав дані про роботу ППО, і повʼязав його з депутатом Семінським. Той заперечує (фото). LB.ua. 1 серпня 2023. Процитовано 1 серпня 2023. 
  29. ↑ Тищенко "накрив" російську ботоферму у приймальні нардепа від "слуг". 
  30. ↑ Указ Президента України від 2 вересня 2008 року № 788/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  31. ↑ Біографія з офіційного сайту партії Слуга Народу
  32. ↑ Досье: Тищенко Николай Николаевич. 
  33. ↑ Николай Тищенко женится на студентке. viva.ua (ru-RU). Процитовано 18 квітня 2017. 
  34. ↑ 45-летний ресторатор Николай Тищенко показал фото новорожденного сына. moirebenok.ua. Процитовано 13 квітня 2018. 
  35. ↑ Тищенко каже, що у нього з кумом Єрмаком суворі відносини. Українська правда (укр.). Процитовано 21 лютого 2023. 

Посилання[ред. | ред. код]

Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тищенко_Микола_Миколайович&oldid=40503289