Тищенко Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тищенко.
Микола Миколайович Тищенко
НДУ 9 Тищенко Микола Миколайович.jpg
Заступник голови депутатської фракції «Слуга Народу»
Нині на посаді
На посаді з 29 серпня 2019
Народився 17 травня 1972(1972-05-17) (50 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Відомий як ресторатор, телеведучий, спортсмен, меценат, політик
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Київський національний університет будівництва і архітектури
Політична партія Слуга народу
Батько Микола Петрович Тищенко
У шлюбі з Алла Барановська (з 2016)
Діти Данило Тищенко (2005), Давид Тищенко (2017)
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Почесна грамота Верховної Ради України
sluga-narodu.com/deputies/mykola-tyshchenko/
Микола Миколайович Тищенко на сайті Верховної Ради

Commons-logo.svg

Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Мико́ла Микола́йович Ти́щенко (нар. 17 травня 1972 року, Київ) — український політик, громадський діяч, ресторатор, телеведучий. Народний депутат України 9-го скликання. Заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури[1]. Заступник голови депутатської фракції «Слуга народу»[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 17 травня 1972 року у місті Києві, українець. Навчався в спеціалізованій школі № 194 «Перспектива», закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури за спеціальністю інженер-механік, там же закінчив військову кафедру. Майстер спорту України з дзюдо. Батько - Микола Петрович Тищенко; мати - Жанна Анатоліївна Тищенко.[3]

Ресторатор[ред. | ред. код]

Займається ресторанним бізнесом з 1998 року.[4]. Є власником мережі столичних ресторанів "Наша карта" («Велюр», «Рішельє», «Сейф», «Тургенєв», «Вулик», суші-бар «Пушистый», «Olmeca Plage», «Три вилки») заснованої 2007 року. Співзасновник ГО “Гільдія рестораторів і підприємств громадського харчування”.

Телебачення[ред. | ред. код]

Брав участь у телепроєктах «Ігри патріотів», «Форт Байяр», «Володар гори»; «Битва українських міст», в якому очолив команду міста Києва, (березень 2010 року, телеканал «Інтер»); «МастерШеф», на «СТБ», входив до складу журі; «МастерШеф-2», на «СТБ», входить до складу журі; «МастерШеф-3», на «СТБ», входить до складу журі; «МастерШеф-4», на «СТБ», входить до складу журі.

У квітні 2016 року Тищенко покинув «МастерШеф» після 6 років ефірів.[5]

У 2017 році стає ведучим програми «Ревізор» на Новому каналі.[6]

Зі серпня 2018 року є учасником шоу «Танці із зірками» на 1+1.

Політика[ред. | ред. код]

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 219, частина Святошинського району м. Києва)[7], де був позначений як генеральний директор ТОВ "ВКФ «РИМІД»[8].

Підтримку рестораторові надавала партія «Слуга народу». У результаті Тищенку вдалося обійти Олександра Третьякова з партії «Європейська солідарність» і перемогти на 219 окрузі[9].

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Саудівською Аравією, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Державою Катар.

Очолював Київської міської організації партії «Слуга народу»[10]. У березні 2021 обраний головою Закарпатської обласної організації партії «Слуга Народу»[11]. 19 липня 2022 року голова Політичної партії «Слуга Народу» Олена Шуляк своїм розпорядженням достроково припинила повноваження голови Закарпатської обласної організації партії Миколи Тищенка[12].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Від початку російсько-української війни Микола Тищенко активно волонтерить та збирає матеріальну допомогу для українських військових. Провів благодійну вечерю в Парижі, на якій зібрав близько 5 мільйонів гривень для ЗСУ. На прохання голови Миколаївської військової адміністрації Віталія Кіма гроші пішли на закупівлю автомобілів для захисників Миколаєва.[13][14] За допомогою серії благодійних вечерь Way of Peace в рамках проекту «Кулінарна дипломатія» зібрав кошти на автівки для потреб Збройних Сил України.[15].

Скандали[ред. | ред. код]

Під час парламентських виборів 2019 року Центральна Виборча Комісія винесла Миколі Тищенку попередження за проведення агітаційних заходів в органах державної влади (Святошинській РДА)[16]. Попри законодавчу заборону політикам втручатися в освітні процеси, Тищенко взяв участь на лінійках у двох столичних школах, перевірив перебіг ремонтних робіт і завітав ще до одного навчального закладу з ревізією процесу оновлення їдальні[17].

Під час карантину в 2020 році заклад, власником якого є Тищенко під назвою «Велюр» продовжував працювати, незважаючи на заборону. Його відвідували депутати, чиновники та бізнесмени. Про це повідомили журналісти Бігус. Інфо[18].

У березні 2021 Микола Тищенко приїхав разом з іншими депутатами-«слугами» в Івано-Франківську область, щоби підтримати Василя Вірастюка, який балотується до Верховної Ради на окрузі № 87. Спостерігачі ЧЕСНО повідомляють, що Тищенко вимагав журналістські посвідчення, переплутав Прикарпаття та Закарпаття, та обвинувачував Олександра Шевченка в сепаратизмі[19].

У квітні 2022 році передав на один із блокпостів Святошинського району Києва бронежилети майже 40-річної давності, які не виконували свою захисну функцію[20].

Державні нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

  • Другий шлюб уклав із моделлю Іриною Журавською, племінницею народного депутата України від Партії Регіонів Віталія Журавського.[22]
  • Двічі розлучений, 2016-го року одружився втретє, з Аллою Барановською (нар. 1995).[23]
  • 21 лютого 2017 народився другий син.[24]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  2. ↑ Разумков назвав прізвища голів фракцій Depo.ua (29 серпня 2019)
  3. ↑ [https://sluga-narodu.com/deputies/mykola-tyshchenko// Біографія з офіційного сайту партії Слуга Народу
  4. ↑ [https://espreso.tv/news/2019/06/27/restorator_ta_eks_quotrevizorquot_mykola_tyschenko_yde_do_rady_vid_quotslugy_naroduquot_yak_mazhorytarnyk/ Ресторатор та екс-"Ревізор" Микола Тищенко йде до Ради від "Слуги народу" як мажоритарник
  5. ↑ Ресторатор Николай Тищенко покидает «МастерШеф» после 6 лет эфиров (рос.). Ivetta.ua. 13 квітня 2016. 
  6. ↑ Молодий тато Микола Тищенко став новим ведучим «Ревізора»
  7. ↑ Микола Тищенко іде в політику: подробиці Сегодня (12 червня 2019)
  8. ↑ Центральна виборча комісія
  9. ↑ Що відомо про претендентів Слуги народу на керівництво економічними комітетами Верховної Ради. nv.ua. Процитовано 22 листопада 2019. 
  10. ↑ Микола Тищенко очолив київський осередок "Слуги народу". Українська правда. 14 червня 2020. Процитовано 26 липня 2020. 
  11. ↑ Закарпатську обласну організацію «Слуги Народу» очолить Микола Тищенко. Слуга народу. 24 березня 2021. Процитовано 24 липня 2022. 
  12. ↑ Мазуренко Альона (19 липня 2022). Шкодить репутації: Тищенко більше не голова закарпатської "Слуги народу". Українська правда. Процитовано 26 липня 2020. 
  13. ↑ Микола Тищенко продав гітару із зображеннями облич захисників «Азовсталі» за 1 млн гривень. Гроші підуть на ЗСУ
  14. ↑ Микола Тищенко за 2 години заробив 5 мільйонів гривень для ЗСУ
  15. ↑ Микола Тищенко "привіз" з вечері у Празі 10 автомобілів для ЗСУ
  16. ↑ ЦВК інформує. 
  17. ↑ Новообрані нардепи від столиці та Київщини йдуть шляхом попередників. www.chesno.org (укр.). Процитовано 15 вересня 2021. 
  18. ↑ Ресторан нардепа від “Слуги Народу” Тищенка приймає VIP-гостей попри карантинні обмеження. Bihus.Info (укр.). 28 квітня 2020. Процитовано 15 вересня 2021. 
  19. ↑ “Мінування”, десант “слуг” і силовики. Де результати виборів на Франківщині?. www.chesno.org (укр.). Процитовано 15 вересня 2021. 
  20. ↑ Нардеп Тищенко передав столичній ТрО неякісні бронежилети, - ЗМІ
  21. ↑ Указ Президента України від 2 вересня 2008 року № 788/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  22. ↑ Досье: Тищенко Николай Николаевич. 
  23. ↑ Николай Тищенко женится на студентке. viva.ua (ru-RU). Процитовано 18 квітня 2017. 
  24. ↑ 45-летний ресторатор Николай Тищенко показал фото новорожденного сына. moirebenok.ua. Процитовано 13 квітня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]

Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тищенко_Микола_Миколайович&oldid=36769286