Тищенко Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Миколайович Тищенко
НДУ 9 Тищенко Микола Миколайович.jpg
Заступник голови депутатської фракції «Слуга Народу»
Нині на посаді
На посаді з 29 серпня 2019
Народився 17 травня 1972(1972-05-17) (50 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Відомий як ресторатор, телеведучий, спортсмен, меценат, політик
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Київський національний університет будівництва і архітектури
Політична партія Слуга народу
Батько Микола Петрович Тищенко
У шлюбі з Алла Барановська (з 2016)
Діти Данило Тищенко (2005), Давид Тищенко (2017)
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Почесна грамота Верховної Ради України
sluga-narodu.com/deputies/mykola-tyshchenko/
Микола Миколайович Тищенко на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Мико́ла Микола́йович Ти́щенко (нар. 17 травня 1972 року, Київ) — український політик, громадський діяч, ресторатор, телеведучий. Народний депутат України 9-го скликання. Заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури[1]. Заступник голови депутатської фракції «Слуга народу»[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 17 травня 1972 року у місті Києві, українець. Навчався в спеціалізованій школі № 194 «Перспектива», закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури за спеціальністю інженер-механік, там же закінчив військову кафедру. Майстер спорту України з дзюдо. Батько - Микола Петрович Тищенко; мати - Жанна Анатоліївна Тищенко.[3]

Ресторатор[ред. | ред. код]

Займається ресторанним бізнесом з 1998 року.[4]. Є власником мережі столичних ресторанів "Наша карта" («Велюр», «Рішельє», «Сейф», «Тургенєв», «Вулик», суші-бар «Пушистый», «Olmeca Plage», «Три вилки») заснованої 2007 року. Співзасновник ГО “Гільдія рестораторів і підприємств громадського харчування”.

Телебачення[ред. | ред. код]

Брав участь у телепроєктах «Ігри патріотів», «Форт Байяр», «Володар гори»; «Битва українських міст», в якому очолив команду міста Києва, (березень 2010 року, телеканал «Інтер»); «МастерШеф», на «СТБ», входив до складу журі; «МастерШеф-2», на «СТБ», входить до складу журі; «МастерШеф-3», на «СТБ», входить до складу журі; «МастерШеф-4», на «СТБ», входить до складу журі.

У квітні 2016 року Тищенко покинув «МастерШеф» після 6 років ефірів.[5]

У 2017 році стає ведучим програми «Ревізор» на Новому каналі.[6]

Зі серпня 2018 року є учасником шоу «Танці із зірками» на 1+1.

Політика[ред. | ред. код]

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 219, частина Святошинського району м. Києва)[7], де був позначений як генеральний директор ТОВ "ВКФ «РИМІД»[8].

Підтримку рестораторові надавала партія «Слуга народу». У результаті Тищенку вдалося обійти Олександра Третьякова з партії «Європейська солідарність» і перемогти на 219 окрузі[9].

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Саудівською Аравією, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Державою Катар.

Очолював Київської міської організації партії «Слуга народу»[10]. У березні 2021 обраний головою Закарпатської обласної організації партії «Слуга Народу»[11]. 19 липня 2022 року голова Політичної партії «Слуга Народу» Олена Шуляк своїм розпорядженням достроково припинила повноваження голови Закарпатської обласної організації партії Миколи Тищенка[12].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Від початку російсько-української війни Микола Тищенко активно волонтерить та збирає матеріальну допомогу для українських військових. Провів благодійну вечерю в Парижі, на якій зібрав близько 5 мільйонів гривень для ЗСУ. На прохання голови Миколаївської військової адміністрації Віталія Кіма гроші пішли на закупівлю автомобілів для захисників Миколаєва.[13][14] За допомогою серії благодійних вечерь Way of Peace в рамках проекту «Кулінарна дипломатія» зібрав кошти на автівки для потреб Збройних Сил України.[15].

Скандали[ред. | ред. код]

Під час парламентських виборів 2019 року Центральна Виборча Комісія винесла Миколі Тищенку попередження за проведення агітаційних заходів в органах державної влади (Святошинській РДА)[16]. Попри законодавчу заборону політикам втручатися в освітні процеси, Тищенко взяв участь на лінійках у двох столичних школах, перевірив перебіг ремонтних робіт і завітав ще до одного навчального закладу з ревізією процесу оновлення їдальні[17].

Під час карантину в 2020 році заклад, власником якого є Тищенко під назвою «Велюр» продовжував працювати, незважаючи на заборону. Його відвідували депутати, чиновники та бізнесмени. Про це повідомили журналісти Бігус. Інфо[18].

У березні 2021 Микола Тищенко приїхав разом з іншими депутатами-«слугами» в Івано-Франківську область, щоби підтримати Василя Вірастюка, який балотується до Верховної Ради на окрузі № 87. Спостерігачі ЧЕСНО повідомляють, що Тищенко вимагав журналістські посвідчення, переплутав Прикарпаття та Закарпаття, та обвинувачував Олександра Шевченка в сепаратизмі[19].

У квітні 2022 році передав на один із блокпостів Святошинського району Києва бронежилети майже 40-річної давності, які не виконували свою захисну функцію[20].

Державні нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

  • Другий шлюб уклав із моделлю Іриною Журавською, племінницею народного депутата України від Партії Регіонів Віталія Журавського.[22]
  • Двічі розлучений, 2016-го року одружився втретє, з Аллою Барановською (нар. 1995).[23]
  • 21 лютого 2017 народився другий син.[24]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  2. Разумков назвав прізвища голів фракцій Depo.ua (29 серпня 2019)
  3. [https://sluga-narodu.com/deputies/mykola-tyshchenko// Біографія з офіційного сайту партії Слуга Народу
  4. [https://espreso.tv/news/2019/06/27/restorator_ta_eks_quotrevizorquot_mykola_tyschenko_yde_do_rady_vid_quotslugy_naroduquot_yak_mazhorytarnyk/ Ресторатор та екс-"Ревізор" Микола Тищенко йде до Ради від "Слуги народу" як мажоритарник
  5. Ресторатор Николай Тищенко покидает «МастерШеф» после 6 лет эфиров (рос.). Ivetta.ua. 13 квітня 2016. 
  6. Молодий тато Микола Тищенко став новим ведучим «Ревізора»
  7. Микола Тищенко іде в політику: подробиці Сегодня (12 червня 2019)
  8. Центральна виборча комісія
  9. Що відомо про претендентів Слуги народу на керівництво економічними комітетами Верховної Ради. nv.ua. Процитовано 22 листопада 2019. 
  10. Микола Тищенко очолив київський осередок "Слуги народу". Українська правда. 14 червня 2020. Процитовано 26 липня 2020. 
  11. Закарпатську обласну організацію «Слуги Народу» очолить Микола Тищенко. Слуга народу. 24 березня 2021. Процитовано 24 липня 2022. 
  12. Мазуренко Альона (19 липня 2022). Шкодить репутації: Тищенко більше не голова закарпатської "Слуги народу". Українська правда. Процитовано 26 липня 2020. 
  13. Микола Тищенко продав гітару із зображеннями облич захисників «Азовсталі» за 1 млн гривень. Гроші підуть на ЗСУ
  14. Микола Тищенко за 2 години заробив 5 мільйонів гривень для ЗСУ
  15. Микола Тищенко "привіз" з вечері у Празі 10 автомобілів для ЗСУ
  16. ЦВК інформує. 
  17. Новообрані нардепи від столиці та Київщини йдуть шляхом попередників. www.chesno.org (укр.). Процитовано 15 вересня 2021. 
  18. Ресторан нардепа від “Слуги Народу” Тищенка приймає VIP-гостей попри карантинні обмеження. Bihus.Info (укр.). 28 квітня 2020. Процитовано 15 вересня 2021. 
  19. “Мінування”, десант “слуг” і силовики. Де результати виборів на Франківщині?. www.chesno.org (укр.). Процитовано 15 вересня 2021. 
  20. Нардеп Тищенко передав столичній ТрО неякісні бронежилети, - ЗМІ
  21. Указ Президента України від 2 вересня 2008 року № 788/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  22. Досье: Тищенко Николай Николаевич. 
  23. Николай Тищенко женится на студентке. viva.ua (ru-RU). Процитовано 18 квітня 2017. 
  24. 45-летний ресторатор Николай Тищенко показал фото новорожденного сына. moirebenok.ua. Процитовано 13 квітня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]