Ткацтво майя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стрічка для волосся-саш

Ткацтво майя — одна з важливих форм господарської діяльності народів цивілізації майя. Досягло значного розвитку порівняно з іншими традиціями ткацтва у месоамериканських культур. Внаслідок несприятливих кліматичних умов натепер не збереглося, за винятком кількох не надто виразних фрагментів, жодної стародавньої тканини майя. Тому ткацька справа відома лише за згадками іспанських авторів XVI ст. і по зображеннях тканин на скульптурах, кераміці, фресках.

Матеріал та знаряддя[ред. | ред. код]

Нитки виготовлялися з волокон з виду агави відомого як магей, осоки і інших рослин, також з різних сортів бавовни (найпоширеніший був білий — з бавовника Gossypium herbaceum, інший — світло-коричневий називався cuyuscate). У пізній час ацтекські торговці ввозили для цієї ж мети фарбовану кролячу вовну, яку виготовляли в Оахаці міштеки.

Знаряддями служили веретено завдовжки 25-30 см. Воно ставилося в чашу, створену з гарбуза (на початковому етапі), в пізніші роки — створювали керамічні чаши (особливо у класичний період). До цього додавався найпростішого виду ткацький верстат, що кріпився одним кінцем до дерева або стовпа житла. Основа прив'язувалася до нНижньої дерев'яної планки (шунче). Товста мотузка тягнулася до попереку ткалі.

Технологія[ред. | ред. код]

Ткацтвом в майя займалися виключно жінки. Волокна спочатку мити та чистили, потім підсушували. В залежності від види тканини її фарбували до або після (чи зовсім не займалися цим). Ткалі майя досягли високої майстерності у виготовлені тканини. Відома, що щільність нитки в тканині досягала — до 100 ниток на 2,5 см.

Існувало домашнє виробництво тканин — зазвичай ним займалися звичайні члени громад для побутових потреб родини, а також професійне — високої якості для продажу, для потреб знаті, жрецтва, храмів, володарів та їх родин. Втім жінки та доньки знаті та правителів також займалися ткацтвом.

Види[ред. | ред. код]

Існували різні види ткацької техніки: парчева, гобеленова, наскрізний візерунок. Крім того, були й різні способи прикраси тканини: нанесення малюнків спеціальними глиняними штампами, розшивання нефритовими і перламутровими намистом і дисками, вишивка. Майяські ткалі створили найякісну тканину — манта, що перетворилася на важливий товар у торгівлі майя. Манта мало прямокутну форму й численне застосування: ковдра, сукня, «двері» у приміщення. Виготовляли також широкі стрічки для волосся — саш (у кожному регіоні були свої традиції та забарвлення).

Окремою спеціалізацію мали майяські майстри гобеленової техніки ткацтва. Вони не застосовували верстат, а користувалися гачком, тобто фактично це було в'язання. Втім цим методом створивався одяг, торби, лантухи, головні убори.

На них наносили візерунки, що значили найбільш вагомі події або процеси у житті майя. Візерунки носили зображення тварин і різних стихій, а також абстрактні геометричні малюнки: ромб (Всесвіт), ропуха (бога дощу), змії (родючість землі), три вертикальні лінії (громада, її історія, створення світу). В центр ромбу поміщали метелика — символ сонця і центр космосу.

Спеціфічною формою ткацтва було створення були плетіння кошиків та циновок (pop). Дотепер не збереглася жодна. Відомі лише у фресках та кераміці. Так, в розписа Яшчілана представлені прекрасні кошики, прикрашені складним візерунком, на посудині з Вільяєрмоси — гамак; стели Копана і Кіріґуа показують зразки циновок. Остання мала декілька призначення: символ влади володаря, для застелання підлоги, на неї клався посуд для їжі, спали на кшталт матраца.

Фарби[ред. | ред. код]

Для фарбування тканин застосовувалися різні барвники як мінерального (глини, окис заліза), так і рослинного походження (індиго, ачіоте). Відома була також фарба, що видобувається з одного виду молюсків (Puppura patula).

Червона фарба виготовлявся з кошенілі — дрібних комах, що водяться на двох видах кактуса. Інша комаха цієї родини — niin (Llaveia axin) використовувалося для закріплення барвників (до відкриття цього використовувалася сеча). Отриманий з нього жир змішувався також з фарбами для розпису керамічних посудин, вживався для розмальовки обличчя і тіла, при виготовленні лаку для гарбузових посудин та ін. Для виготовлення улюбленого блакитного кольору майя використовували хромо-залізисту глину, для чорної — вугілля або попіл, для червоної — ачіоте, жовтий — окис заліза.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Schevill, Margot B. (1993) Maya Textiles of Guatemala (1st ed.) Austin: University of Texas Press, p8-60.
  • Martin, Simon et al. (2004) Courtly Art of the Ancient Maya, London: Thames and Hudson, p16-198.
  • A MILLENNIUM OF WEAVING IN CHIAPAS