Ткаченко Іван Гурович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ткаченко Іван Гурович
Народився 6 лютого 1919(1919-02-06)
Цибулеве, Знам'янський район, Україна
Помер 26 серпня 1994(1994-08-26) (75 років)
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність педагог
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Червоної Зірки медаль «За трудову відзнаку»
медаль А. С. Макаренка
медаль «Партизанові Вітчизняної війни»

Іва́н Гу́рович Ткаче́нко (6 лютого 1919(19190206) — 26 серпня 1994) — український педагог. Герой Соціалістичної Праці (1971). Депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання. Член Президії Верховної Ради УРСР 9-го скликання. Кандидат педагогічних наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селі Цибулеве, нині Знам'янського району Кіровоградської області. З 1933 року навчався на робітничому факультеті Кіровоградського педагогічного інституту.

З 1935 року — студент і викладач фізики Кіровоградського педагогічного інституту, директор школи сільської молоді, учитель математики Богданівської середньої школи Знам'янського району Кіровоградської області.

У період Другої світової війни був членом підпільно-диверсійної групи імені Богдана Хмельницького. За участь у партизанському русі був нагороджений орденом "Червона зірка" та медалями "Партизани Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня"http://dakiro.kr-admin.gov.ua/vonks/Tkachenko/

У 1944–1982 роках працював директором Богданівської середньої школи імені Леніна Знам'янського району Кіровоградської області. Коли у квітні 1979 року, після  відзначення його 60-річного ювілею, Івана Гуровича буквально викинули зі школи, він дуже тяжко це переживав. Не дочекались навіть до кінця навчального року. Донька Світлана згадувала: він говорив, що у снах бачить школу, чує шкільний дзвінок. Його друг Ярослав Береговий казав так: «Забрати у нього дітей, це все одно, що забрати у Паганіні скрипку. Жорстокішої кари для нього не придумав би і сам диявол».[1]

Від 1945 року — науковий кореспондент Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР.

Член ВКП(б) з 1950 року.

1960 року нагороджено орденом Леніна, а 1962 року надано звання заслуженого вчителя Української РСР. [2]

Вперше в 1964 році з ініціативи Івана Гуровича було запроваджено нову трудову традицію на Кіровоградщині — свято «Естафета поколінь хліборобів» — урочисте прийняття випускників середніх шкіл до колективу колгоспу. Згодом це свято стало традиційним у багатьох сільських школах.

1970 року був керівником школи передового досвіду директорів шкіл Кіровоградської області. Він один із перших ініціаторів організації учнівських навчально-виробничих бригад і комсомольсько-молодіжних таборів.

1971 року Ткаченку надано звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».[3]

1973 року захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук.[4]

Нагороджено медалями «За трудову відзнаку», імені Надії Крупської, імені Антона Макаренка, бронзовою медаллю ВДНГ СРСР.

З 1982 року до останніх днів свого життя Іван Ткаченко працював доцентом кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року №57 - Р Богданівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів присвоєно ім'я Івана Гуровича Ткаченко. http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=13495

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У 2004 році його ім'я присвоєно Богданівській загальноосвітній школі № 1 Знам'янського району.[5][6]

Примітки[ред. | ред. код]

{{[7]}} {{[8]}}

Література[ред. | ред. код]

  • Березівська Л. Д. Ткаченко Іван Гурович // Енциклопедія освіти / гол. ред. Василь Кремень. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — ISBN 978-966-667-281-3. — С. 910.
  • Орел Світлана ПОСТАТЬ ЖИТТЄВО ДРАМАТИЧНА І ПЕДАГОГІЧНО УСПІШНА — ІВАН ТКАЧЕНКО // Рідний край: газета— 2019. — Т. 1, № 1. — С. 1—10. — ISSN.
  • Зеленгур П. Школа Івана Гуровича / / Радянська освіта. 1979. № 13— 14 лют
  • І. Г. Ткаченко: навчання, пізнання, творчість: Досвід навчально-виховної роботи в авторській школі І. Г. Ткаченка — Богданівській середній школі № 1. До 80-річчя з дня народження І. Г. Ткаченка. Знам'янка, 1999.
  • Берегівська Л. Д. Проблема трудового виховання учнів у спадщині І. Г. Ткаченка / / Проблеми трудової і професійної підготовки: Наук.-метод, зб. / За заг. ред. В. В. Стешенка та М. Т. Малюти. Слов'янськ, 1999. Вип. 3.
  • Максимчук О. Сиситема трудового виховання в педагогічній спадщині І. Г. Ткаченка / / Шлях освіти. 2002. № 1 .
  • Максимчук О. В. Система трудового виховання в педагогічній спадщині І. Г. Ткаченка: Автореф. дис. … канд. пед. наук. Кривий Ріг, 2002.
  • Шевченко І. Іван Гурович Ткаченко в колі своїх учителів і послідовників // Рідна школа. — 2009. — № 8-9. — С. 6-10.
  • Ткаченко І. Г. Діти — сонячний ранок нашої Батьківщини // Серп і молот. — 1972. — 23 серпня
  • Ткаченко И. Г. Вырастить хлебороба // Сельский механизатор. — 1975. — № 9. — Стр. 8-9
  • Ткаченко І.Г. Ростимо молодих хліборобів / І.Г. Ткаченко – К. : Знання, 1967. – 46 с.
  • Ткаченко І.Г. Богданівська середня школа імені В.І. Леніна / І.Г. Ткаченко – К. : Рад. школа, 1975 – 274 с
  • Ткаченко I.Г. Трудове виховання старшокласників. Киев: Радянська школа, 1971. — 114 с.
  • Ткаченко І. Г. Гуманізм проти консерватизму // Кіровоградська правда. — 1993. — 25 березня
  • Ткаченко І. Г. В світі прекрасного. К., 1965.
  • Ткаченко І. Г. Навчально-виробнича і виховна робота в учнівській бригаді [Про досвід організації учнів комплексної навчально-виробничої бригади Богданівської ім. В. І. леніна середньої школи Кіровоградської обл.]. К., 1964.
  • Максимчук О. Система трудового виховання в педагогічній спадщині І. Г. Ткаченка. // Шлях освіти, 2002. №1.
  1. Постать життєво драматична і педагогічно успішна – Іван Ткаченко. rk.kr.ua. Процитовано 2019-11-14. 
  2. Копія Указу Президії Верховної Ради УРСР № 1324 про присвоєння І.Г. Ткаченку звання Заслуженого вчителя школи Української РСР. Державний архів Кіровоградської області. 
  3. НАРОДНИЙ УЧИТЕЛЬ. Педагогічний музей України (ru-RU). 2014-02-05. Процитовано 2019-11-14. 
  4. Ткаченко Іван Гурович. Державний архів Кіровоградської області. Процитовано 2019-11-18. 
  5. Україна. ІСУО — інформаційна система управління освітою
  6. Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. А. П. Гайдара
  7. НАРОДНИЙ УЧИТЕЛЬ. Педагогічний музей України (ru-RU). 2014-02-05. Процитовано 2019-11-14. 
  8. Творче використання та впровадження педагогічної спадщини педагога сучасності І.Г.Ткаченка. https://vseosvita.ua/library/tvorce-vikoristanna-ta-vprovadzenna-pedagogicnoi-spadsini-pedagoga-sucasnosti-igtkacenka-67744.html.