Ткаченко Яків Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яків Михайлович Ткаченко
Yakiv Tkachenko1.jpg
Ім'я при народженні Яків Михайлович Ткаченко
Народився 2 лютого 1979(1979-02-02) (42 роки)
Дніпропетровськ, УРСР, СРСР СРСР
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Діяльність Актор театру та кіно
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності 2000 — донині
IMDb ID 10216110
Нагороди та премії

Яків Михайлович Ткаченко (Yakiv Tkachenko) (нар. 2 лютого 1979 р. у м. Дніпро (ран. Дніпропетровськ) Україна) — український актор театру та кіно.

Життєпис[ред. | ред. код]

Яків Ткаченко народився 2 лютого 1979 року в місті Дніпро (тоді Дніпропетровськ).

У дитинстві мріяв стати лікарем, як його мати, але доля склалася інакше. В 14 років Яків випадково потрапив до Народного театру і це визначило його подальший шлях.

Після закінчення школи у 1996 р. Яків вступив до Дніпропетровського театрального коледжу на спеціальність Актор драми. Після закінчення коледжу його запрошують до Дніпропетровського академічного театру руської драми ім. М. Горького. (зараз Дніпровський академічний театр драми та комедії).

У 2011 році Яків Ткаченко вступає до КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого де вивчає Режисуру драми.

Зніматися в кіно почав ще з 2003 року, а з 2016 р. з початком розквіту українського кіно починає активно зніматися у художніх фільмах та серіалах.

У 2018 р. був номінований[1] на українську національну кінопремію «Золота дзиґа» як найкращий актор другого плану за роль Славіка у фільмі «Припутні» реж. Аркадій Непиталюк.

У 2019 році Яків лишає роботу в Дніпровському академічному театрі драми та комедії.
Протягом 2020-2021 року працював у Дніпровському академічному українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка.

Сімейний стан[ред. | ред. код]

Має двох синів.

Ролі у театрі[ред. | ред. код]

  • Едгар («Король Лір» В. Шекспір)
  • Річард («Лев Зимою» Дж. Голдмен)
  • Герострат («Забути Герострата» Г. Горін)
  • Хеліо («Дикун» А. Касона)
  • Макар («Фігурант» за І. Афанасьєвим)
  • Перчік («Мир вашому дому» за Шолом-Алейхемом)
  • Лорд Віндермір («Віяло леді Віндермір» за О. Вайльдом)
  • Ганібал («Дивна місіс Севідж» Дж. Патрік)
  • Костянтин («Діти Ванюшина» за С. Найдьоновим)

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Виробництво/ режисер Примітки
2003 «Дикий табун» знятий на студії «Злагода» кіностудії імені Олександра Довженка

Реж. Валерий Рожко

2017 «Червоний» Хмара Кінокомпанія «ІнсайтМедіа» (Україна), Одеська кіностудія (Україна), «Artbox» (Литва), реж. Заза Буадзе Трейлер [2]
2017 «Припутні» Славік Кінокомпанія Star Media, реж. Аркадій Непиталюк Трейлер [3]
2019 «Ватага»[pl] Сорокін Виробництво HBO Polska реж. Кася Адамік[pl], Olga Chajdas Серіал. Трейлер 3 сезону [4] IMDB [5]
2019 «Ціна правди» Агент ГПУ Влад Кінокомпанія Film Produkcja (Польща)

Studio Produkcyjne Orka (Польща) Parkhurst (Канада) Кінороб (Film.ua Group) (Україна) Jones Boy Film (ВБ) Реж. Агнешка Голланд

У європейському прокаті - «Гарет Джонс» (пол./англ. Gareth Jones). Трейлер [6] Трейлер 2 [7]
2019 «Нове Життя Василини Павлівни» Стефан 1+1 Продакшн Серіал [8]
2020 «Довбуш» Сабат Кінокомпанія «ProntoFilm», реж. Олесь Санін Трейлер [9] Дата виходу: 2021 рік
2020 Безславні кріпаки Богдан Чуба Кінокомпанія «Kristi Films», реж. Роман Перфіл'єв. Дата виходу: 24 грудня 2020. Тизер-трейлер [10]
2021 Лалібела Віктор Кінокомпанія Держкіно України, реж. Анна Морозова. Дата виходу: осінь 2021

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

У 2018 р. номінація Української національної кінопремії «Золота дзиґа» — найкращий актор другого плану за роль Славіка у фільмі «Припутні».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Соціальні мережі[ред. | ред. код]