Ткачов Володимир Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Ткачов
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 19 лютого 1970(1970-02-19)
Вергуни
Смерть 18 вересня 2018(2018-09-18) (48 років)
Луганське
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2016-2018
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Ві́кторович Ткачо́в (19 лютого 1970(19700219) — 18 вересня 2018) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився1970 року у селі Вергуни (Черкаський район, Черкаська область); рано втратив батька. Навчався на водія у Черкаському ДТСААФ, закінчив з відзнакою. Строкову службу проходив в групі радянських військ у НДР; повернувшись додому, працював на черкаському заводі ПАТ «Азот».

Займав свідому громадянську позицію; з 2016 року проходив службу за контрактом, молодший сержант, гранатометник 1-ї мотопіхотної роти 12-го батальйону, воював у промзоні Авдіївки. Наприкінці 2017 року померла його мама.

18 вересня 2018-го загинув перед опівніччю внаслідок мінометного обстрілу терористами біля смт Луганське — в ході вогневого нальоту від розриву міни калібру 120 мм, яка влучила у бліндаж; зазнав осколкових поранень, несумісних з життям. Під час вогневого нальоту двоє військовослужбовців вели спостереження за полем бою та вживали заходів щодо зайняття укриттів своїми побратимами. Тоді ж загинув сержант Володимир Матвієнко.

21 вересня 2018 року похований в селі Вергуни.

Без Володимира лишилась сестра.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • указом Президента України № 411/2018 від 5 грудня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 5 грудня 2018 року № 411/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]