Ткачук Микола Платонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола Платонович Ткачук
Микола Платонович Ткачук
Микола Платонович Ткачук
Народився 19 серпня 1949(1949-08-19) (67 років)
с. Золотолин, нині Костопільський район, Рівненська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Галузь наукових інтересів літературний критик
Посада професор
Науковий ступінь Доктор філолологічних наук

Ткачук Микола Платонович (19 серпня 1949, с. Золотолин, нині Костопільського району Рівненської області) — український літературознавець, критик, педагог, член Національної спілки письменників України (2003). Брат Петра Ткачука. Доктор філолологічних наук (1998), професор. Заслужений діяч науки і техніки України (2009).

Життєпис[ред.ред. код]

Закінчив Житомирський педагогічний інститут (1971, нині університет).

Працював учителем французької та української мови й літератури в середній школі у родинному селі (1971—1974), викладач педагогічного інституту в місті Рівне (1975—1976, нині гуманітарний університет); від 1980 — в Тернопільському педагогічному інституті (нині ТНПУ)

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Захистив кандидатську дисертацію 1979 р., докторську — 1998 р. З 1980 р. працює в Тернопільському національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка, нині професор, завідувач кафедри історії української літератури, екс-декан філологічного факультету. Досліджує історію українського письменства, його наративну стратегію та дискурсивну практику, відбиття в мистецтві слова національних, етичних й естетичних змін, моделювання назрілих потреб у цих змінах і доконечної необхідності їх, вивчає естетичні концепції митців, їх ідеали й поетику, проблеми простору й часу, структурну організацію текстів. У своїх працях поєднав традиції вітчизняної школи літературознавства з методологією французьких структуралістів групи «TeI QueI». Як літературний критик з'ясовує закономірності літературного процесу ХХ — поч. XXI ст.

Доробок[ред.ред. код]

Микола Ткачук — автор понад 200 наук. праць.

Редактор «Наукових записок. Серія: Літературознавство» Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка. Член спеціалізованих рад по захисту докторських та кандидатських дисертацій Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка.

Наукові праці Ткачука опубліковані в Білорусі, Польщі, РФ, Югославії та інших країнах.

Книги[ред.ред. код]

  • «Стиль балад Л. Боровиковського» (1991),
  • «Естетична концепція дійсності в бориславському циклі творів І. Франка» (1992),
  • «Поезія як утвердження. Проблеми розвитку поезії русинів-українців Югославії 70-90-х рр. ХХ ст.» (1993),
  • «Богдан Бойчук. Степан Сапеляк. Компендій творчості поетів» (1994),
  • „Естетична концепція людини в «Енеїді» І. Котляревського” (1995),
  • „Західноєвропейська романна традиція і жанрова матриця роману «Основи суспільності» І. Франка” (1995),
  • «Жанрова структура романів І.Франка» (1996),
  • „Концепт натуралізму і художні шукання в «Бориславських оповіданнях» І.Франка”“ (1997),
  • „Парадигма світу збірки «З вершин і низин» І. Франка” (1997),
  • «Українська поезія останньої третини Х1Х століття: основні тенденції розвитку й естетична стратегія» (1998),
  • «Лірика Маркіяна Шашкевича» (1999),
  • «Інтерпретація. Літературно-критичні статті, творчі портрети українських поетів ХХ століття» (1999),
  • «Поетика балад Левка Боровиковського» (2000),
  • «Українська література. Підручник для 11 класу» (2002),
  • «Історія української літератури 70-90-х рр. Підручник для вузів» (1999, у співавторстві Гнідан О. Д., Гуляк А. Б., Дем'янівська Л. С.),
  • Історія української літератури XIX століття (2002, у співавторстві Гнідан О. Д, Поплавська Н. М.),
  • «Срібне перо. Хрестоматія з української літератури. 11 клас: У 2 ч.» (2004, у співавторстві Семенюк Г. Ф., Гуляк А. Б.).

Література[ред.ред. код]