Тлумацький повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тлумацький повіт
пол. Powiat tłumacki
Місто Тлумач
Найбільше місто Тлумач
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Регіон Станіславське воєводство
Гміни 65 (1921), 16 (1934-1939)
Населення
 - повне 127 300 (1931)
 - густота 111
Площа
 - повна 1 147 км²
Дата заснування 1867
POL powiat tłumacki map.svg

Тлумацький повіт — адміністративна одиниця у складі австрійської провінції Королівство Галичини та Володимирії, Західноукраїнської Народної Республіки, Польської Республіки і СРСР. Адміністративним центром повіту було місто Тлумач. Нині на території Тлумацького повіту розташовані дві адміністративних одиниці Івано-Франківської області — Тлумацький та частково Тисменицький райони.

У складі Станіславського воєводства[ред. | ред. код]

Був включений до Станіславського воєводства після його утворення у 1920 році. До складу повіту входило 114 поселень (з них 2 міста, 63 сільські гміни і 47 фільварків) з 21 673 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту складала 104 675 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 76 956 — греко-католики, 20 548 — римо-католики, 6 396 — юдеї, 775 — інших визнань. Площа повіту — 952 км².

Староста[ред. | ред. код]

  • Владислав Склодовський ( -1937)

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Тлумацький повіт

Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року село Підпечери передане з Тлумацького повіту до Станіславського[1].

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни[2] шляхом об’єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості  — об’єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

  1. містечко Отинія - місто з 1934 р. Раніше було сільскою ґміною
  2. містечко Тлумач - місто з 1934 р.
  3. м. Тисмениця

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість:

1920-1934 рр. - 63

1934 р. - 61

1934-1939 рр. - 9

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Марковце Ляцкє ШляхецкєМарковце (Марківці)Одає под Слобудком (Одаї)ПогоняПшенічнікі (Пшеничники)Слобудка под Одаями (Слобідка), Хомякувка (Хомʼяківка)Чарнолозьце (Чорнолізці) 8
2 Ґміна Ніжнюв АнтонівкаКутища, НижнівНовосілкаПетрилів 5
3 Ґміна Олєша БудзинГоригляди, ДеляваДолінаОлєша 5
4 Ґміна Олєшув Братишув (Братишів)Букувна (Буківна)Олєшув (Олешів)ОстриняПалагіче (Палагичі) 5
5 Ґміна Отиня Бабянка (Бабʼянка)Віноґрад (Виноград)Ворона, Ґрабіч (Грабич)Голоскув (Голосків)Красілувка (Красилівка)Кшивотули Старе (Старі Кривотули)Молодилув (Молодилів)Нова Вєсь (Нове Село)Скопувка (Сколівка)Струпкув (Струпків)Угорнікі (Угорники) 12
6 Ґміна Рошнюв Долге (Довге)Мілованє (Милування)Ольшаніца (Вільшаниця)Рошнюв (Рошнів)Стриганьце (Стриганці), Юркувка (Юрківка) 6
7 Ґміна Тарновіца Польна БогородичинГостівЗакрівці, КонстантинівкаКоролівкаНові КривотулиПрибилівТорговицяТерновиця Пільна 9
8 Ґміна Тлумач Гриньовце (Гринівці)Клубовце (Клубівці)Коліньце (Колинці)НадорожнаОкняни (Вікняни)Слобудка под Тлумачем (Слобідка) 6
9 Ґміна Хоцімєж Бортнікі (Бортники)ҐрушкаЄзєжани (Озеряни)Пужнікі (Пужники), Хоцімєж (Хотимир) 5
отримало статус міської Отинія (до 1934 р.) 1
передано до Станіславського повіту Підпечери (до 28.05.1934) 1

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення[ред. | ред. код]

У 1907 році українці-грекокатолики становили 74% населення повіту[3].

У 1939 році в повіті проживало 123 960 мешканців (91 600 українців-грекокатоликів — 73,89 %, 13 230 українців-латинників — 10,65 %, 9 810 поляків — 7,91 %, 1 560 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,22 %, 6 965 євреїв — 5,62 % і 795 німців та інших національностей — 0,64 %)[4].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 116 028 населення ніби-то було аж 44 958 (38,75 %) поляків при 66 659 (57,45 %) українців, 3 677 (3,17 %) євреїв і 502 (0,43 %) німці) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Радянський період[ред. | ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області[5].

В 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Отинянський, Тлумацький і Тисменицький райони.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]