Товариш (звертання)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обкладинка сибірського дитячого журналу «Товариш»
Плакат: «Товаришу! Бережи своє право будувати державне життя». Створено: ≈ в 1919—1921 році

Товариш (рос. Товарищ, англ. Comrade, фр. Camarade) — звертання, до людини, що посідає рівне з іншими становище в суспільстві, колективі; людини, зв'язаної з іншими спільною професією, місцем роботи, навчання, службою в армії й т. ін.; до колеги; людини, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого-небудь; компаньйона, спільника, друга; людини соціалістичного суспільства, до радянської людини, про представника певної радянської установи, підприємства[1]; також це форма звернення (офіційне скорочення тов., напр. тов. Ленін) (в основному до чоловіків, але буває в жіночому роді товаришка[2][3][4], російською товарка[5][6]) в радянському середовищі, СРСР, а також багатьох соціалістичних країнах, партіях і організаціях лівої орієнтації.

У Радянському Союзі та більшості соціалістичних країн це звернення було офіційним. Нині «товариш» набагато менше вживається у зверненні, і є статутним зверненням в ряді пострадянських збройних сил (Збройні сили Республіки Білорусь, Збройні сили Російської Федерації та інші), козацтві, в ряді лівих і комуністичних організацій.

Серед молоді також мало деякий обіг звернення «камрад»[7], («камарад», а також «комрад», «комарад») (від англ. Comrade і фр. Camarade — «товариш»). В цілому просто вказувало на друга. Використання слова «товариш» з'являлося і в інтернеті. Причини використання слова «товариш» найчастіше можуть бути пов'язані з коментуванням чогось зв'язаного з комунізмом.

Плакат: «Товаришу, охороняй мости!»

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово «товариш» пояснюється М. Фасмером з тюркського (ср. тур., чагат. Tavar «майно, худоба, товар», esh «міняти» (див. Товар) + еš, iš), — Етимологічний словник російської мови М. Фасмера[8][9]. Товаришами називали себе бродячі торговці на Русі, які торгували одним (схожим) товаром. П. Я. Черних продукує це слово від др.-рус. товаръ, товарище — стан, військовий табір[10].

Після російської революції цей термін був обраний комуністами як більш рівноправне звернення ніж пан та пані[11]. Цей вибір був натхненний французькою революцією, яка, скасувавши привілеї, хотіла скасувати також титули дворянства, використовуючи термін громадянин (-нка)[12]. Насправді, використання слова «товариш» не починалося з російської революції. Етимологічний словник Ларусського свідчить, що політичний зміст цього слова народився в 1790 році. Його тоді широко використовували французькі соціалісти.

Після скасування дворянських титулів у Франції, а також термінів месьє і мадам (буквально, «мій лорд» і «моя леді»), революціонери використовували термін citoyen для чоловіків і citoyenne для жінок (що значать «громадянин», «громадянка») для звертань один до одного[13][14].

У XIX столітті «товариш міністра» означало заступник міністра[15].

Політичне значення[ред. | ред. код]

У XIX—XX століттях слово «товариш» отримало політичне забарвлення, поширившись як звернення в середовищі комуністів[16], соціалістів, соціал-демократів, лейбористів і анархістів. Використання слова «товариш» покликане підкреслити солідарність і взаємну довіру ідеологічних однодумців. Крім політичного значення, слово також активно використовується в армії цілого ряду країн.

У середовищі запорізького і донського козацтва титул «товариш» використовувався рядовими козаками, повноправними членами козацької громади. Існували також титули військового, бунчукового і значкового товариша.[17]

« (рос.)

Хочется мне вам сказать, панове, что такое есть наше товарищество. Вы слышали от отцов и дедов, в какой чести у всех была земля наша: и грекам дала знать себя, и с Царьграда брала червонцы, и города были пышные, и храмы, и князья, князья русского рода, свои князья, а не католические недоверки. Все взяли бусурманы, все пропало. Только остались мы, сирые, да, как вдовица после крепкого мужа, сирая, так же как и мы, земля наша! Вот в какое время подали мы, товарищи, руку на братство! Вот на чём стоит наше товарищество! Нет уз святее товарищества! Отец любит своё дитя, мать любит своё дитя, дитя любит отца и мать. Но это не то, братцы: любит и зверь своё дитя. Но породниться родством по душе, а не по крови, может один только человек. Бывали и в других землях товарищи, но таких, как в Русской земле, не было таких товарищей.

(укр.)

Хочеться мені вам сказати, панове, що таке є наше товариство. Ви чули від батьків і дідів, як колись шанували всі нашу землю: і грекам вона далася взнаки, і з Царгорода брала червінці, і міста у нас були пишні, і храми, і князі були нашого роду, свої князі, а не католицькі недовірки. Все взяли бусурмани, все пропало. Тільки зостались ми, сироти, та, як вдова після смерті доброго чоловіка, також сирота, як і ми, земля наша! Ось у який час подали ми, товариші, руку на братерство! Ось на чому стоїть наше товариство! Немає уз святіше товариства! Батько любить своє дитя, матір любить своє дитя, дитя любить батька і матір. Але це не те, братці: любить і звір своє дитя. Але поріднитися душею, а не по крові, може тільки людина. Бували й в інших землях товариші, але таких, як на нашій землі, не було таких товаришів.

»

— Тарас Бульба, М. В. Гоголь

Як і інші соціалістичні партії, російські соціал-демократи активно використовували в спілкуванні звернення «товариш». Після Жовтневої революції в Радянській Росії й Радянському Союзі «товариш» було загальноприйнятим офіційним зверненням[18]. У ситуаціях, коли підкреслювалася офіційність, наприклад, в судовому діловодстві, застосовувалося звернення «громадянин (-нка)» (рос. гражданин, гражданка)[19]. Жіноча форма слова (товаришка, рос. товарка[5][6]) рідко застосовувалася як звернення; до жінки російською зверталися так само, як до чоловіка, наприклад: «товариш Іванова».

Після розпаду СРСР звернення «товариш» було відносно швидко витіснене традиційним дореволюційним «пан/пані» (рос. «господин/госпожа»); менше, але все ще вживається в цивільній сфері.

Повсякденне використання слова «товариш» марксистськими, троцькістськими й сталіністським партіями викликало використання його західними антикомуністами[20] стосовно до їх лівих політичних опонентів (неважливо, комуністів або соціал-демократів) в зневажливому розумінні. Перебільшено часте використання цього слова в якості постійного атрибуту радянського (і пострадянського) життя і лівого руху стало рисою американської поп-культури.

Звернення в Збройних Силах[ред. | ред. код]

Напис: «Товариші по зброї»

В сучасних Російських ЗС слово «товариш», відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил Російської Федерації, обов'язково використовується при зверненні військовослужбовців один до одного[21].

В Україні звертання «товариш» було як і раніше стандартною формою звернення до збройних сил і поліції (чи раніше міліції), поки у жовтні 2018 року воно не була змінено законом на українське слово пан/пані[22][23].

В інших країнах[ред. | ред. код]

У Південній Африці[ред. | ред. код]

Протягом 1970-х і 1980-х років, товариш стало популярною революційною формою звернення в Південній Африці серед тих, хто брав участь у політичній діяльності проти апартеїду. Наприклад, члени Африканського національного конгресу і Південноафриканської комуністичної партії часто називали один одного товаришами[24].

Серед бідних жителів селищ країни, вона також використовувалася для конкретного позначення членів войовничих молодіжних організацій. Ці радикальні активісти вели бойкоти споживачів, організовували мітинги та демонстрації проти апартеїду і залякували підозрюваних у зв'язках з урядом Південної Африки або силами безпеки[25].

У Зімбабве[ред. | ред. код]

У Зімбабве термін використовується для осіб, пов'язаних з політичною партією ZANU (PF). Державні засоби масової інформації також використовують Cde як скорочення від comrade[26][27].

У Південному Судані[ред. | ред. код]

Члени Суданської народно-визвольної армії називають один одного «товаришами»[28].

У Китаї[ред. | ред. код]

Китайський аналог слова, «同志» (піньінь: tóng zhì), перекладається як «(люди) з єдиною метою». Воно активно використовувалося і використовується як в Комуністичної партії Китаю, так і в Гоміндану (навіть після втечі уряду Чан Кайші на Тайвань). Після утворення КНР термін активно використовувався і в повсякденному житті, аж до ринкових реформ 1980-х років, коли він став лише поважних зверненням до людей середнього віку і в КПК, причому відмова від використання слова щодо товариша по Компартії вважається м'яким виразом неповаги[29][30][31].

Слово «товариш» іншими мовами[ред. | ред. код]

Листівка, без дати (близько 1915 р.); напис: «Привіт, товаришу!»
Напис: «Ласкаво просимо, товариші по зброї!»
  • Ідиш: «חבר» (ха́вер)
  • Іспанська: camarada (в Іспанії та Перу), compañero/compañera (на Кубі, в Чилі та більшості країн Латинської Америки, в Перу)
  • Італійська: compagno
  • Казахська: жолдас (також буквально «супутник» від «жол» — «дорога, шлях». Під словом «жолдас» в певному контексті може розумітися чоловік або дружина (в значенні подружжя))
  • Китайска: 同志 (піньінь: tóngzhì) (поширене як в КНР, так і на Тайвані серед членів Гоміньдану (国民党)). Використовується після прізвища або посади, наприклад: 王 同志 (Wáng-tóngzhì) «товариш Ван»).
  • Корейська: використовуються дві форми — 동무 (dongmu, товариш) і 동지 (dongji, старший товариш)
  • Киргизька: жолдош
  • Латвійська: biedrs
  • Монгольска: нөхөр nöhör, нёхёр.
  • Німецька мова: Genosse, Kamerad (в армії), іноді викорирстовувалося звернення Kollege. У III Рейху були прийняті звернення партайгеноссе стосовно членів НСДАП і фольксгеноссе щодо простих німців. Після поразки Німеччини у Другій світовій війні німецьким комуністам довелося замість слова «геноссе» («товариш»), використовувати слово «колега»[32].
  • Нідерландська: kameraad
  • Польська: towarzysz (-ka).
  • Португальська: camarada
  • Румунська: tovarăș, camarad
  • Російська мова: товарищ, (жін.) товарка
Напис на плакаті: «Товариш! Після трудового дня йди в клуб, там ти отримаєш відпочинок, знання і розваги.»

У літературі та культурі[ред. | ред. код]

Літературні твори[ред. | ред. код]

Обкладинка першого перекладу твору Орвелла «Колгосп тварин»

Пісні[ред. | ред. код]

  • «Товариш» (рос. «Я песней, как ветром, наполню страну…»; 1970)— пісня композитора Олега Іванова на вірші Олександра Прокоф'єва. Текст пісні «Товариш» з'явився в результаті переробки однойменного вірша Олександра Прокоф'єва (присвяченого А. Крайському[33]). У травні 1970 року пісня перемогла на Всесоюзному конкурсі молодих композиторів.

Фільми[ред. | ред. код]

Прислів'я та приказки[ред. | ред. код]

  • Ситий голодному не товариш.
  • Сліпий зрячому не товариш.
  • Піший кінному не товариш.
  • Гусак свині не товариш.
  • Лимар ситникові не товариш.
  • Шпак орлу не товариш.
  • На колір і смак товариш не всяк. (На любов і смак товариш не всяк[35][36])
  • Сам пропадай, а товариша з біди виручай.
  • Вірного друга народ прославить, бо він товариша в біді не зоставить.
  • Скажи мені, хто твій товариш, — тоді я скажу хто ти.
  • Не лякайся розумного ворога, а бійся дурного товариша.
  • Не тоді спати, як товариш шапки шукає.
  • Товариш мовний в дорозі стоїть за віз смаровний.
  • Кінь волу не товариш.
  • Старець ведміднику не товариш.
  • Шорник свитнику не товариш.
  • Ситник берднику не товариш. ([37],[38])

Сталі вирази[ред. | ред. код]

  • Товариш у нещасті; товариш у недолі (рос. Товарищ по несчастью).
  • Товариш по зброї (зброєю); (іноді) бойовий товариш (рос. Товарищ по оружию, англ. Comrades im arms[39]).
  • Товариш по чарці (рос. Собутыльник).
  • Товариш у праці (у роботі) (рос. Товарищ по работе). ([40])

Див. також[ред. | ред. код]

«Товариш» в культурі[ред. | ред. код]

В назвах[ред. | ред. код]

Радянська марка, барк «Товарищ»

Інші звертання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ТОВАРИШ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 2019-06-10. 
  2. Товаришка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ТОВАРИШКА - тлумачення, орфографія, правопис. www.slovnyk.ua. Процитовано 2019-06-10. 
  4. товаришка - Словарь Грінченка. УКРЛІТ.ORG. Процитовано 2019-09-14. 
  5. а б Товаришка. Російсько-українські словники (uk). 2009-10-27. Процитовано 2019-09-14. «(Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)) Товарка – това́ришка, -ки.; (Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)) Товарищ, товарка – 1) това́риш (-ша), това́ришка.» 
  6. а б Товарка - это... Что такое Товарка?. Словари и энциклопедии на Академике (ru). Процитовано 2019-06-10. 
  7. Приклад: Бон, Гельмут (2019-04-06). Перед вратами жизни. В советском лагере для военнопленных. 1944—1947 (ru). Litres. ISBN 9785457242821. Цитата: «Что опять случилось в 4-м лагере, камрады?»
  8. Стр. 716. vasmer.narod.ru. Процитовано 2019-08-15. 
  9. Этимологический словарь Фасмера (том 4, страница 68). vasmer.narod.ru. Процитовано 2019-06-10. 
  10. Этимологический словарь П. Я. Черных товар – токарь (том 2, страница 247). chernykh-etym.narod.ru. Процитовано 2019-06-10. 
  11. Белопольская, В. М. (1983). Актуальные вопросы преподавания русского языка иностранцам (ru). Изд-во Ростовского университета. «...товарищами стали называть друг друга члены революционного партийного коллектива...» 
  12. Menzel, Wolfgang (1837). Нѣмецкая словесность: Часть I. (ru). «Французская революція. ... выпросилъ себѣ право Французскаго гражданина, и былъ употребленъ...» 
  13. Heuer, Jennifer Ngaire (2007). The Family and the Nation: Gender and Citizenship in Revolutionary France, 1789-1830 (en). Cornell University Press. ISBN 9780801474088. 
  14. comrade | Origin and meaning of comrade by Online Etymology Dictionary. www.etymonline.com (en). Процитовано 2019-08-15. 
  15. Полное собраніе законов Россійской Имперіи (ru). Печатано в тип. Ii отд. собственной его императорскаго величества канцеляріи. 1842. «Слушана записка Товарища Министра Государственныхъ Имуществъ, отъ 11 Октября, о предоставленіи Полтавскимъ и Константиноградскимъ колонистамъ-фабрикантамъ поставки сукна для обмундированія рекрутъ ...» 
  16. Див. наприклад: Ленин, Владимир Ильич (1895). Сочинения (ru). Государственное Издателство Политической Литератор. Цитата: «Помещенные в томе письма Кавказскому союзному комитету отражают руководство Ленина большевистскими организациями на Кавказе, во главе которых стоял товарищ Сталин. »
  17. Лучицкий, Иван Васильевич (1884). Сборник матерiалов для исторiи общины и общественных земель в Левобережной Украине XVIII в. Полтавской губернiи (ru). И.И. Завадскій. «Кирило Хвеникъ, козакъ сотнѣ Яготинской, жител села Черевокъ, старинній козакъ: з давности, якъ можетъ онъ запомнитъ, лѣтъ от семидесят, покойній прадѣдъ бунчукового товариша, Андрѣя Думитрашка ...» 
  18. Формановская, Н. И. (1989). Речевой этикет и культура общения (ru). Рипол Классик. ISBN 9785458427609. «Есть у нас еще сугубо официальное обращение товарищ + фамилия (товарищ Негров, товарищ Скворцова)...» 
  19. Семенов-Спасский, Леонид (1990). Побережье: повести и рассказы (ru). Сов. писатель, Ленинградское отд-ние. «... Уважаемый гражданин Батонов, к сожалению, ваша просьба невыполнима, ибо устав товарищеского суда не предусматривает ...» 
  20. Выходцева И.С. О проблеме общеупотребительного обращения в русском языке / И.С.Выходцева // Русская и сопоставительная филология: состояние и перспективы: Международная научная конференция, посвященная 200-летию Казанского университета (Казань, 4-6 октября 2004 г.): Труды и материалы: / Под общ. ред. К.Р.Галиуллина.– Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2004.– C.211-212.
  21. Устав внутренней службы Вооружённых Сил Российской Федерации Часть первая. Военнослужащие и взаимоотношения между ними Глава 2. Взаимоотношения между военнослужащими
  22. Ukraine's parliament approves new army, police greeting. www.unian.info (en). Процитовано 2019-06-10. 
  23. "Слава Україні! – Героям слава!": Рада ухвалила нове вітання для армії та поліції. www.unian.ua (uk). Процитовано 2019-06-10. 
  24. Jaster, Robert Scott (1992). South Africa's Other Whites: Voices for Change. Basingstoke: Palgrave-Macmillan. p. 110. ISBN 978-0333522080.
  25. Bornman, Elirea; van Eeden, Renee; Wentzel, Marie (1998). Violence in South Africa: A Variety of Perspectives. Pretoria: HRSC, Publishers. p. 110. ISBN 978-0796918581.
  26. Herald, The. EARLIER: End of an era for President Mugabe . . .. The Herald (en-GB). Процитовано 2019-06-11. 
  27. Mnangagwa flees Zimbabwe. The Zimbabwean (en-US). 2017-11-08. Процитовано 2019-06-11. 
  28. Baas, Saskia (2012). From Civilians to Soldiers and from Soldiers to Civilians: Mobilization and Demobilization in Sudan (en). Amsterdam University Press. ISBN 9789089643964. 
  29. 'Comrade' survives China rules blitz (en-GB). 2014-11-19. Процитовано 2019-08-15. 
  30. Див., наприкл., висловлювання Сє Чантіна у Республіці Китай на президентських виборах 2008 року: 凝聚黨內團結 謝長廷:我決定留到五二五 Архівовано 2011-07-26 у Wayback Machine.: «很多同志希望我能夠留到五月二十五日» (англ., «Many comrades hoped that I could stay to May 25»; укр., «Багато товаришів сподіваються, що я можу залишитися до 25 травня»). Див. 中國國民黨第17屆中央委員會第2次全體會議出、列席同志發言須知 Архівовано 2008-05-03 у Wayback Machine., для прикладу використання в Гоміньдані.
  31. Blasko, Dennis J. (2013-06-17). The Chinese Army Today: Tradition and Transformation for the 21st Century (en). Routledge. ISBN 9781136519963. 
  32. Veux-Veux-Pas, site de petites annonces gratuites. veux-veux-pas.fr (fr). Процитовано 2019-08-15. 
  33. ПРОКОФЬЕВ Александр Андреевич (1900-1971). funeral-spb.narod.ru. Процитовано 2019-09-15. 
  34. Tovarich (фільм)[ru]
  35. Bahmet, Andriĭ; Dashchenko, M.; Andrushchenko, K. (2002). Zbirka ukraïnskykh prykazok ta prysliv'ïv (ru). Tekhnika. 
  36. Dmytrenko, Mykola Konsti︠a︡ntynovych (1999). Narodni prysliv'i︠a︡ ta prykazky (ru). Redakt︠s︡ii︠a︡ chasopysu "Narodoznavstvo". 
  37. Українські народні прислівья та приказки: дожовтневий період (uk). Держ. вид-во худож. літ-ри. 1963. 
  38. Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен). Російсько-українські словники (uk). 2015-10-27. Процитовано 2019-09-14. 
  39. comrade. The Free Dictionary. Процитовано 2019-09-14. 
  40. Російсько-український словник сталих виразів. 1959р. І. О. Вирган, М. М. Пилинська. Російсько-українські словники (uk). 2009-10-28. Процитовано 2019-09-14.