Тодоренко Регіна Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тодоренко Регіна Петрівна
Regina Todorenko June 2019.jpg
Основна інформація
Дата народження 14 червня 1990(1990-06-14) (32 роки)
Місце народження Одеса, Українська РСР, СРСР
Роки активності з 2008
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Професія співачка
автор пісень
телеведуча
Освіта КНУКіМ (2013)
Жанр Поп-музика
Колективи Real O (2008—2014)
Нагороди
todorenkoregina.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Регіна Петрівна Тодоренко (нар. 14 червня 1990, Одеса) — українська телеведуча, співачка, акторка й автор пісень[1]. Живе в Москві.[2]. Навесні 2022 року відзначилася повним ігноруванням повномасштабного вторгнення Росії до України[3], але згодом спробувала виправдатися за своє мовчання[4].

Життя і кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народилася 14 червня 1990 року в місті Одеса в родині творчих людей. Своє дитинство провела в театральній студії, хореографічному класі, на уроках вокалу і бандури. Вчитися любила, закінчила школу з відзнакою в 2007 році.

У тому ж 2007 році вступила до Одеського національного морського університету на факультет «Організація транспортних перевезень та систем».[5] 2010 року вступила до Київського університету культури і мистецтв.

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 2007 році Регіна стала ведучою телевізійного конкурсу «Золота десятка». Там її помітила продюсер Наталя Могилевська й запросила на кастинг «Фабрики зірок — 2».

Брала участь в 2008 на «Фабриці зірок-2», після чого стала солісткою гурту «Real O». У складі гурту були отримані золоті грамофони, нагороди за найкращі пісні, кліпи тощо.

У 2009 році як авторка пісень почала співпрацювати з композитором Русланом Квінтою. У цій співпраці було випущено пісні: гімн шоу «Хвилина слави» (8-й сезон), Софія Ротару «Прости», Віталій Козловський «Немає неба», Маша Собко «Все одно», «Моя любов», Наталя Могилевська «Спасибі мамо», Тетяна Чубарова «Я подарую», Open Kids «Шоу-гелз», Маша Гойя «Навпіл», Олена Лаптандер «У твого серця», «Просто обійми», Наталія Бардо «Бардо», Real O «Снігом», «Уходи на фиг», «Ялинки», INDI «Кристали» тощо.

У 2010 року брала участь у «Фабриці зірок. Суперфінал». 2012 року зі Світланою Тарабаровою покинула гурт «Real O».

2014 стала ведучою телепередачі «Орел і решка» (в парі з Колею Сергою).[6]

У 2015 році записала дебютну пісню та випустипа відеокліп на пісню «Heart's Beating». В цьому році стала учасницею російського шоу «Голос». На сліпому прослуховуванні Регіна виконала пісню Тіни Кароль «Ноченька». ЇЇ наставницею стала Поліна Гагаріна. В цьому ж році Регіна Тодоренко разом з Андрієм Бедняковим, Лесею Нікітюк та Жанною Бадоєвою знялася в кліпі Світлани Лободи «Пора домой».

У листопаді 2015 року була висунута на музичну премію «M1 Music Awards» в номінації «Прорив року».[7]

У січні 2016 роки взяла участь у фотосесії для російської версії журналу «Maxim».[8] У квітні оголосила, що буде випускати одяг під брендом Generation TR.[9] У травні перемогла в номінації «Найкраща телеведуча» премії «Cosmopolitan Awards 2016».

В кінці 2016 року Регіна з Лесею Нікітюк взяла участь у зйомках 13-го сезону «Орел і решка» під назвою «Найбільш райські та пекельні місця світу».[10]

У травні 2017 року, телеведуча взяла участь в офіційних заходах 70-го Каннського міжнародного кінофестивалю, в якості представниці бренду L'Oreal Paris, який є партнером фестивалю. Тодоренко зробила кілька виходів на червону доріжку, а також спостерігала за офіційною презентацією кіноновинок.[11][12]

28 серпня 2017 року відбулася прем'єра вистави «Заклади дружину в ломбард» в Театріуме на Серпуховке в Москві, де Регіна Тодоренко грає головну роль.[13]

13 листопада Регіна стала переможницею премії журналу Glamour «Жінка року 2017» в номінації «Телезірка року».[14]

30 листопада 2017 року оголосила на своїй сторінці в Instagram про те, що вона йде з шоу «Орел і решка».[15][16]

У грудні 2017 стало відомо що Регіна Тодоренко стала ведучою шоу «Мейкапери» на телеканалі «Пятница!».[17]

У червні 2018 року Регіна Тодоренко запустила на телеканалі «Пятница!» своє авторське шоу під назвою «П'ятниця з Регіною». В цьому проєкті вона виступила ведучою, авторкою та продюсеркою[18]. З цього року постійно проживає у Росії.[2]

У квітні 2019 року Регіна Тодоренко відкрила перше в Росії wellness-шоу для молодих мам — «Регіна + 1», де виступила в ролі ведучої[19][20]. Головним темами шоу стали здоров'я, харчування і виховання дітей[21].

У серпні 2020 року стало відомо, що Регіна погодилася взяти участь у російському шоу «Льодовиковий період-7[ru]» про фігурне катання, де вона виступатиме в парі з Оліміпійським чемпіоном 2006 року Романом Костомаровим Її чоловік, Влад Топалов, теж брав в цьому шоу разом з Олімпійською чемпіонкою 2014 року Оленою Ільїних[22].

З початком російської агресії у лютому 2022 року не прокоментувала події в Україні, її рідні в цей час залишались в Одесі[23].

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Через свою мовчазну підтримку повномаштабного вторгнення в Україну, отримала негативну критику від кольшніх колег та підписників. Даша Астаф'єва, яка пішла працювати волонтером у лютому 2022, розкритикувала Регіну[24]. Ведуча Катерина Осадча закликала позбавляти українського громадянства «зірок», що мовчазно підтримують війну[25]. Колишній партнер по програмі «Орел і решка» Микола Сєрга, який вступив до ЗСУ, сказав, що війна та її мовчазна позиція показала справжнє обличчя зірки[26].

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

В складі «Real O»[ред. | ред. код]

  • 2010: Платье

Сольно[ред. | ред. код]

  • 2016: Fire

Сингли[ред. | ред. код]

  • 2015 — «Heart's Beating»
  • 2015 — «Биение сердца»
  • 2015 — «Ты мне нужен»
  • 2016 — «Мама»
  • 2016 — «Liverpool»

Фільмографія[ред. | ред. код]

Телебачення[ред. | ред. код]

Музичні відео[ред. | ред. код]

В складі «Real O»[ред. | ред. код]

Рік Назва Режисер
2008 «Синий иней»
2009 «Я бы» Алан Бадоєв
2009 «Платье» Сергій Солодський
2010 «Я все еще люблю тебя» Філ Лі
2010 «Стихии»
2011 «Мужчины любят глазами» Філ Лі
2011 «Уходи на фиг» Олена Виноградова
2012 «Я бы…» Наталя Могилевська
2012 «Луна» («Я в белом платьице») Олег Борщевський
2012 «Ёлки» Олег Борщевський
2013 «Без него» Ольга Навроцька

Сольно[ред. | ред. код]

Рік Назва Режисер
2015 «Heart's Beating» Олег Богдан
2015 «Биение сердца» Олег Богдан
2015 «Кушай-кушай» (feat. Коля Серга) Коля Сєрга
2015 «Ты мне нужен» Радислав Лукин
2016 «Liverpool» Олег Шевчишин
2016 «Fire» Єлена Чирва

Нагороди[ред. | ред. код]

Рік Премія Категорія Результат Дж.
2015 Премія «M1 Music Awards» Прорив року Номінація [7]
2015 Премія «INSTA AWARDS» INSTA Мандрівник року Перемога [27]
2016 Національна музична премія «YUNA» Відкриття року Номінація [28]
2016 Премія «Cosmopolitan Awards» Телеведуча року Номінація
2016 Премія журналу «Glamour» Телезірка року Номінація [29]
2017 Премія журналу «Glamour» Телезірка року Cancelled cross.svg Відмовлено [30]
2017 Премія ОК! Awards «Більше, ніж зірки» Посмішка року R.O.C.S. Перемога [31]

Рекорд[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Зустрічається з російським співаком Владом Топаловим. У червні 2018 чоловік зробив пропозицію, на яку співачка відповіла згодою. Народила сина 5 грудня 2018. В липні 2019 відбулося весілля в місті Сорренто, Італія. Святкування тривало 3 дні.[33][34]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

2016 року взяла участь у зйомці для благодійного календаря «Щирі. Спадщина», присвяченого українському народному костюму та його популяризації. Проєкт було реалізовано зусиллями ТЦ «Домосфера» та комунікаційної агенції Gres Todorchuk. Усі кошти від реалізації календаря було направлено на допомогу українським музеям, зокрема Музею народної творчості Михайла Струтинського та Новоайдарському краєзнавчому музею[35][36].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Регина Тодоренко. 
  2. ↑ а б Ведуча Регіна Тодоренко, яка живе в Росії, вперше за довгий час приїхала в Україну. 24 Канал (укр.). Процитовано 13 квітня 2022. 
  3. ↑ Одеситка Регіна Тодоренко після слів про дружбу Росії та України почала ігнорувати війну
  4. ↑ Регіна Тодоренко спробувала виправдатись за своє мовчання. Українці їй відповіли
  5. ↑ Регина Тодоренко: фото, биография, фильмография, новости - Вокруг ТВ.. Вокруг ТВ (англ.). Процитовано 22 листопада 2020. 
  6. ↑ Михайло Рябіков (5 серпня 2015). Ведущая "Орла и решки" Регина Тодоренко: Мой парень постоянно меня ждёт. Кому нужна такая принцесса?. «КП в Украине». Процитовано 15 лютого 2018. 
  7. ↑ а б Регина Тодоренко номинирована на премию M1 Music Awards. starbom.com (російською). 19 листопада 2015. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 15 лютого 2018. 
  8. ↑ Ведущая программы "Орёл и решка" снялась в откровенной фотосессии. podrobnosti.ua. 21 січня 2016. Процитовано 15 лютого 2018. 
  9. ↑ Олександра Карасьова (30 квітня 2016). Регина Тодоренко из «Орла и решки» выпустила коллекцию одежды для путешествий. Журнал «Cosmopolitan». Процитовано 15 лютого 2018. 
  10. ↑ Юлія Кацун (3 листопада 2016). В «Орле и решке» покажут адские и райские уголки мира. kp.ua (російською). «КП в Украине». Процитовано 15 лютого 2018. 
  11. ↑ Олександра Карасьова ((29 травня 2017)). Регина Тодоренко покорила Канны роскошными нарядами. cosmo.ru (російською). Журнал «Cosmopolitan». Процитовано 15 лютого 2018. 
  12. ↑ Не только актеры: что наши звезды делают в Каннах. wday.ru (російською). Процитовано 15 лютого 2018. 
  13. ↑ Спектакль «Заложи жену в ломбард». msk.kassir.ru (російською). Процитовано 15 лютого 2018. 
  14. ↑ Светлана Лобода и Регина Тодоренко стали "Женщинами года" в России. «КП в Украине». 15 лютого 2018. 
  15. ↑ Официально: Регина Тодоренко уходит из программы «Орел и решка». Журнал «OK!». 15 лютого 2018. 
  16. ↑ Регина Тодоренко ушла из шоу «Орел и Решка». «АиФ в Украине». 15 лютого 2018. 
  17. ↑ Регина Тодоренко стала ведущей нового шоу на канале «Пятница!» «Мейкаперы». vokrug.tv (російською). 23 грудня 2018. Процитовано 15 лютого 2018. 
  18. ↑ Регіна Тодоренко стала ведучою нового шоу на російському телеканалі: деталі - Lifestyle 24. 24 Канал (укр.). Процитовано 22 листопада 2020. 
  19. ↑ Регина +1 на Пятнице смотреть онлайн (ru-RU). Процитовано 22 листопада 2020. 
  20. ↑ "Регіна + 1" в Instagram. www.instagram.com. Процитовано 22 листопада 2020. 
  21. ↑ Регина +1 смотреть онлайн в хорошем качестве, фото, видео, описание выпусков - Вокруг ТВ.. Вокруг ТВ (англ.). Процитовано 22 листопада 2020. 
  22. ↑ Регина Тодоренко и Влад Топалов стали участниками нового сезона шоу «Ледниковый период». Вокруг ТВ (англ.). Процитовано 20 листопада 2020. 
  23. ↑ Регіна Тодоренко, яка мовчить про війну, поскаржилася на погрози та звинуватила Колю Сєргу в хайпі. ТСН.ua (укр.). 9 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022. 
  24. ↑ "...бати, ти гнида!" Астаф'єва відреагувала на Тодоренко, яка влаштувала під час війни РФ проти України розбір гардеробу. gordonua.com. Процитовано 24 квітня 2022. 
  25. ↑ Осадча назвала імена артистів, які не гідні бути українцями. glavcom.ua (укр.). Процитовано 24 квітня 2022. 
  26. ↑ Нутром росіяни: Коля Серга звернувся до Регіни Тодоренко та інших українців, що мовчать у Росії. Апостроф (укр.). Процитовано 24 квітня 2022. 
  27. ↑ INSTA AWARDS 2015: кто из звезд покорил Instagram? - Woman's Day. 
  28. ↑ Номинанты YUNA 2016. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 16 лютого 2018. 
  29. ↑ ЖЕНЩИНА ГОДА 2016: XII ЦЕРЕМОНИЯ ВРУЧЕНИЯ ПРЕМИИ ЖУРНАЛА GLAMOUR. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 16 лютого 2018. 
  30. ↑ {{cite web |url=https://www.bbc.com/russian/news-52428568.amp
  31. ↑ Полина Гагарина, Юлия Пересильд, Максим Галкин, Ани Лорак: все звезды на премии журнала ОК!. OK! Magazine. 16 листопада 2017. 
  32. ↑ Программа "Орел и решка" установила Национальный рекорд. 
  33. ↑ Rbc.ua. Топалов зробив пропозицію руки і серця Регіні Тодоренко (фото). РБК-Украина (укр.). Процитовано 1 вересня 2018. 
  34. ↑ Rbc.ua. "Усе саме так": Тодоренко відверто висловилася про свою вагітність (відео). РБК-Украина (uk-UA). Процитовано 19 жовтня 2018. 
  35. ↑ В Польщі презентують фотовиставку українських національних костюмів. «Укрінформ». Процитовано 4 червня 2021. 
  36. ↑ Українські зірки допомагають косівському Музею народної творчості Михайла Струтинського. «Галицький кореспондент». Процитовано 4 червня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Тодоренко Регіна Петрівна
Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тодоренко_Регіна_Петрівна&oldid=36176726