Віллі Токарєв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Токарев Віллі Іванович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віллі Токарєв
рос. Вилен Иванович Токарев
Villi Tokarev 2012.jpg
Основна інформація
Дата народження 11 листопада 1934(1934-11-11)[1]
Місце народження Чернишев, СРСР
Дата смерті 4 серпня 2019(2019-08-04) (84 роки)
Місце смерті Москва, Росія
Громадянство СРСР, США і Росія
Професії співак, автор пісні, поет-пісняр, композитор, автор-виконавець, контрабасист
Співацький голос Бас
willitokarev.ru
Нагороди
Файли у Вікісховищі?

Віллі Токарєв (повне ім'я Вілен Іванович Токарєв; рос. Вилли Токарев; 11 листопада 1934, хутір Чернишов, Шовгеновський район, Адигейська автономна область, Північно-Кавказький край, РРФСР, СРСР — 4 серпня 2019[2], Москва, Росія) — радянський, американський та російський автор-виконавець пісень в жанрі шансон.

Біографія[ред. | ред. код]

Вілен Іванович Токарєв[3] народився 11 листопада 1934 року на хуторі Чернишов Шовгеновського району Адигейської АТ Північно-Кавказького краю РСФРР (зараз Республіка Адигея Росії), його предки з кубанських козаків[4]. Батьки дали ім'я синові Вілен на честь В. І. Леніна.

У 1945 році Токарєви переїхали в Каспійськ (Дагестан).[4]

У 1948 році він здійснив своє перше морське плавання, на кораблі працював кочегаром.[4]

Служив у військах зв'язку, а після звільнення в запас переїхав у Ленінград.[4]

Отримав середню музичну освіту, закінчивши музичне училище при Ленінградській консерваторії імені Римського-Корсакова по класу контрабаса.[4]

Під час навчання працював в оркестрі Анатолія Кролла, симфо-джаз-ансамблі Жан Татлян, в ансамблі Бориса Ричкова, співачки Гюлли Чохелі.[4]

Пізніше працював в ансамблі «Дружба» Олександра Броневицького з співачкою Едітою П'єхою.[4]

Почав писати пісні, музику і тексти. Є автором пісні «Хто винен?», яка була виконана Анатолієм Корольовим, пісні «Дощ» для Едіти П'єхи та інших.[4]

Працював в оркестрі Ленінградського радіо і телебачення, яким керував Давид Голощокін.[4]

Через гоніння на джаз він поїхав в Мурманськ, де став виконавцем власних пісень. Одна з них стала хітом Кольського півострова в 1973 році, «Мурманчаночка». Разом з місцевим співавтором, Володимиром Ярцевим записав пісню «Апатиты — заполярный городок», яка стала для апатитчан неформальним гімном[5].

В США[ред. | ред. код]

У 39 років, в 1974 році Віллі емігрував в США з 5$ в кишені, «мене випустили як не єврея, як єврея». Його прихистив на 2-3 тижні Толстовський фонд, завідувачкою якого була Олександра Толстая, дочка Л. Н. Толстого[6]. Там він був кур'єром, прибиральником на пекарні за хліб, перебирав російську бібліотеку у мільйонера, рознощиком газет, став безробітним, оскільки погано знав англійську мову, тому став вчити мову, читаючи американські газети[6], закінчив курси медбрата, навчився водити машину на курсах, здав на водіння таксі і став працювати таксистом[6], щоб заробити гроші на запис платівки, у вільний час писав пісні, його пограбували чотири рази, 1 раз його ледь не убив афроамериканець на Різдво.[6] Грав у Карнегі-холі на балалайці, яку купив на 5 авеню в сувенірному магазині за 50$, потім грав та співав у ресторанах і нічних клубах.[7]

У 1979 році вийшла перша платівка «А жизнь — она всегда прекрасна», яка не була помічена.

У 1981 році вийшла друга платівка «В шумном балагане», яка принесла Віллі популярність серед російськомовних іммігрантів[4].

У 1980-х роках працював у російському ресторані «Садко», а потім у ресторанах «Приморський» і «Одеса», йому акомпанувала Ірина Ола. Його називали «почесним євреєм Брайтона». Віллі заснував свій лейбл «One Man Band», записав там близько двадцяти альбомів.[4]

У 1989 році Віллі Токарєв прилетів в СРСР з концертами.70 концертів по всьому Радянському Союзу пройшли з оглушливим успіхом. Через рік він повторив гастролі[4].

На вечірці програми «Хай говорять», 2010 рік

В Росії[ред. | ред. код]

В 1990-ті Віллі Токарєв переїхав до Москви, жив на Зубовському бульварі, потім переїхав у висотний будинок на Котельнічеській набережній. Тут же відкрив свою студію звукозапису[8][9].

З 2006 року був Почесним жителем Таганського району Москви[10].

Стосунки з Україною[ред. | ред. код]

Свого часу написав пісню "Нафтуся", присвячену Трускавецькому курорту.

В 2016 відвідав окупований Крим з концертом, після чого його концерт в Києві був скасований[11].

Смерть[ред. | ред. код]

Помер 4 серпня 2019 року у віці 84 років[12], в реанімаційному відділенні московської клініки, куди він вперше потрапив ще в травні[13]. За попередніми даними, причиною смерті співака могло стати онкологічне захворювання[14].

Похорони співака відбудуться 7-го серпня[15].

Родина[ред. | ред. код]

  • Перший раз одружився під час навчання в музичному училищі Ленінграда.
    • Син — Антон Токарєв народився 11 липня 1966 року в Ленінграді, живе там же, працював фельдшером на швидкій допомозі, автор і виконавець в стилі шансон, в кінці 1980-х виступав на розігріві у гурту «Ласковый май»[16], був ведучим на каналі «100 ТБ», працював радіоведучим радіостанції «шансон», потім радіоведучий програми «Вікенд з Антоном Токарєвим!» на радіо «Балтика»[17]; головний редактор петербурзької радіостанції «Модне» радіо (FM-мовлення у Виборзі, Лаппеенранті).
      • Онучка — Христина Антонівна Токарєва (нар. 13 грудня 1988 року в Ленінграді). Актриса.
      • Онук Єгор Токарєв (нар. 27 квітня 2002 року в Санкт-Петербурзі).
  • Другу дружину Віллі зустрів, приїхавши в 1990 році на гастролі в СРСР — Світлана Радушинська (нар. 1971), весілля 4 лютого 1990 в Москві[18].
    • В шлюбі народився син — Алекс Токарєв (нар. біля. 1993), живе в Нью-Йорку.
  • Третя дружина — Юлія Бединська-Токарєва (нар. 1977) — кінознавець (закінчила ВДІК).
    • дочка — Евеліна Токарєва (нар. біля 2000).
    • син — Мілен Токарєв (нар. біля 2003)[8][19][20].

Премії[ред. | ред. код]

Рік Премія Пісня Номінація Результат
2015 Шансон року «Небоскрёбы» Співак Перемога
2016 Шансон року «Журавли» Співак Перемога
2017 Шансон року «А жизнь всегда прекрасна» Співак Перемога

Творчість[ред. | ред. код]

Дискографія[ред. | ред. код]

Номерні альбоми
  • 1979 — «А жизнь — она всегда прекрасна»
  • 1981 — «В шумном балагане»[21]
  • 1983 — «Над Гудзоном»
  • 1984 — «Золото»
  • 1985 — «Козырная карта»
  • 1985 — «С днём рождения, милая мама!»
  • 1987 — «Детская пластинка»
  • 1988 — «747»
  • 1989 — «SOS!!!»
  • 1990 — «Здравствуй, милая женщина!»
  • 1990 — «Брайтонское танго»
  • 1990 — «Прямо в сердце»
  • 1990 — «Дорогие имена»
  • 1990 — «Брызги шампанского»
  • 1990 — «Нью-Йорк — Москва»
  • 1990 — «Почему евреи уезжают?»
  • 1990 — «Летят перелётные птицы»
  • 1990 — «America»
  • 1992 — «Россия есть, была и будет»
  • 1995 — «Прощай, Нью-Йорк»
  • 1996 — «Слухи»
  • 2003 — «Крымское танго»
  • 2005 — «Зита, Лена и Тимур»
  • 2006 — «Я вас любил»
  • 2006 — «Песни о моей любимой Родине», диск 1
  • 2006 — «Песни о моей любимой Родине», диск 2
  • 2006 — «Нашим из Дормаша!»
  • 2006 — «Левон»
  • 2006 — «Черноголовка»
  • 2006 — «Здравствуй, Израиль!»
  • 2006 — «Слава»
  • 2007 — «Darom»
  • 2007 — «Артур»
  • 2008 — «Александр Колиев»
  • 2008 — «Золотой колос»
  • 2008 — «Наш Мэр Московский»
  • 2008 — «Строитель наш столичный»
  • 2008 — «I Love You Once» («The Best Lyrical Songs»)
  • 2007 — «My New York» (Volume 1)
  • 2007 — «My New York» (Volume 2)
  • 2008 — «BOSSNER»
  • 2009 — «Почему блатные песни любят на Руси?», диск 1
  • 2009 — «Почему блатные песни любят на Руси?», диск 2
  • 2009 — «Армения»
  • 2009 — «Шустовский коньяк»
  • 2009 — «Эхо войны»
  • 2010 — «LOLA»
  • 2011 — «Светочка»
  • 2014 — «Дети земли»
  • 2014 — «Концерт в СССР» (запись 1989 года)
Збірники
  • 2006 — «Вилли Токарев. Коллекция MP3», диск 1
  • 2006 — «Вилли Токарев. Коллекция MP3», диск 2
  • 2006 — «Вилли Токарев. Коллекция MP3», диск 3
  • 2006 — «Вилли Токарев. Коллекция MP3», диск 4
  • 2011 — «Вилли Токарев. Коллекция легендарных песен MP3»

Кліпи[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1990 «Вот я стал богатый сэр и приехал в эСэСэР» документальний фільм

Пам'ять[ред. | ред. код]

4 серпня 2019 року голова комісії з монументального мистецтва уряду Москви Лев Лаврєнов заявив, що комісія готова розглянути прохання про увічнення пам'яті Токарєва[22].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Discogs — 2000.
  2. 15:41, 4 августа 2019 // Умер Вилли Токарев
  3. Биография на официальном сайте. Архів оригіналу за 2007-11-07. Процитовано 2009-12-08. 
  4. а б в г д е ж и к л м н Виктор Токарев — Биография ВиктораТокарева Токарева. Архів оригіналу за 2007-11-07. Процитовано 2009-12-08. 
  5. правда. 2016-09-11 Андрей Малахов на 50-летии Апатитов
  6. а б в г Вилли Токарев. «В гостях у Дмитрия Гордона» (2001)
  7. Вилли Токарев жизнь в США 1974 год
  8. а б Биография Вилли Токарева Архівовано 26 грудень 2013 у Wayback Machine. на willitokarev.ru
  9. Журнал «Коммерсантъ Деньги» № 45 от 14.11.2011, стр. 82 Высотка для певца небоскребов
  10. Официальный сайт Муниципалитета Таганского района — Почётные жители. Архів оригіналу за 2014-01-16. Процитовано 2014-01-15. 
  11. Об Украине, Япончике и поездке в Крым: яркие цитаты Вилли Токарева. glavred.info (ru). Процитовано 2019-08-08. 
  12. Умер певец Вилли Токарев. РБК. Процитовано 2019-08-04. 
  13. Стархит. Умер Вилли Токарев. 04.08.2019 15:55
  14. Стала известна причина смерти Вилли Токарева. РЕН ТВ. 2019-08-04. Процитовано 2019-08-04. 
  15. ПОХОРОНЫ ВИЛЛИ ТОКАРЕВА СОСТОЯТСЯ 7 АВГУСТА. runews24.ru. 2019-08-05. Процитовано 2019-08-06. 
  16. Антон Токарев с песней «Австралия»
  17. Радио Балтика :: Антон Токарев. Архів оригіналу за 2011-05-05. Процитовано 2011-06-23. 
  18. Вилли Токарев рассказал, как встретил свою судьбу в солидном возрасте (ru-RU). Процитовано 2018-07-06. 
  19. Разница в возрасте не мешает счастью
  20. Рецепт счастья Вилли Токарева | Еженедельник «Вечерний Саранск»
  21. Вилли Токарев — В шумном балагане (Vinyl, LP, Album) at Discogs
  22. АГН «Москва» Память музыканта В.Токарева могут увековечить в Москве 4.08.2019

Посилання[ред. | ред. код]