Токар Олександр Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Токар Олександр Семенович
Tokar Olexandr Semenovych.jpg
Олександр Токар (з сімейного альбому)
Народився 23 серпня 1936(1936-08-23)
с. Велика Козирщина, Магдалинівський район
Помер 23 лютого 2012(2012-02-23) (75 років)
Дніпро
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність журналістика
радіо
письменник
Alma mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Посада Власний кореспондент національного радіо України
Родичі Токар Василь Семенович
Токар Іван Семенович
Дружина Токар Тамара Якимівна
Діти Токар Лариса Олександрівна
Нагороди
Заслужений журналіст України
Сторінка в інтернеті otokar.com.ua

Олекса́ндр Семе́нович То́кар (нар. 23 серпня 1936(19360823), с. Велика Козирщина Магдалинівського району, Дніпропетровщина — пом. 23 лютого 2012, Дніпро) — український радіожурналіст, письменник. Заслужений журналіст України (1997).

Життєпис[ред.ред. код]

Олександр Токар народився у невеличкому селі в Дніпропетровській області. Його батько загинув у Другій світовій війні, тому в дитинстві він жив дуже бідно. Його, разом із двома братами, виховувала матір. У місцевій середній школі закінчив 7 класів, після чого у 1952 році вступив до Дніпропетровського залізничного училища № 1, де здобув робітничу професію коваля. Працював за професією у ковальському цеху вагоноремонтного заводу, водночас навчався у вечірній школі для робітничої молоді.

З 1957 року — студент Дніпровського національного університету, на останньому курсі якого в 1962 році одружився з Тамарою Якимівною Старовойтовою (Токар), з якою і прожив усе життя до старості.

Творчість[ред.ред. код]

В кінці 1950-х починає працювати у Дніпропетровському відділенні Національного радіо УРСР, з 1961-го — на посаді власного кореспондента обласного радіо Національної радіокомпанії України. Олександр Токар любив рідний край, природу, шанував народні звичаї та обряди, тому запропонував керівництву радіостанції вести невеликі ранкові радіовключення (тривалістю до 5 хвилин). В них він розповідав про день, що починався: які звичаї та обряди мали в цей день наші предки, що за народні свята відзначали, які спостереження за погодою проводили. Сам автор називав свої твори «замальовками».

Частково матеріалом для них служили спогади матері автора та його односелян. Він часто їздив селами області на обжинки, збір урожаю, виставки народної творчості, концерти, і таким чином поповнював свій матеріал для замальовок. Збирав різноманітні прогнози, завжди записував те, що чув від досвідчених людей, сам також постійно спостерігав за природою, вивчав народні звичаї та обряди.

Спочатку замальовки виходили на місцевому, а далі — на національному радіо. Випуски традиційно починалися в ефірі о сьомій ранку. Програми завжди записувались українською мовою, їх автор самостійно начитував на плівку, монтував і надсилав телефоном до Києва. Листи-відгуки від слухачів надходили за адресою національного радіо навіть після того, як автор вийшов на пенсію у 2000 році.[1]

Приклад однієї із замальовок, що присвячена 14 березня[2]:

Чотирнадцятого березня — свято Євдокії, Явдохи-плющихи. Казали: прийшла Євдокія — селянинові надія. Надія на теплу весну, врожайне літо. По Явдосі прогнозували весну й літо. У нашому селі Велика Козирщина старі люди спостерігали: Явдоха ясна — буде картопля рясна, а в сусідньому селі Личкове я чув інше: Явдоха ясна — буде пшениця рясна, за річкою Оріль, це вже Зачепилівський район Харківської області прогнозували таке: «Гарний день випаде на Явдоху — буде урожай огірків та опеньок». Що б не говорили про Євдокію, а саме від сьогодні селянин усе частіше виходить у поле, пильнує за тим, як сохне земля, як почуває себе озимина. Дослухається, чи не заспіває вівсянка своєї одвічної пісні «Діду, діду, сій ячмінь». Бувало, що цього дня справді сіяли ячмінь, хоч земля ще волога.

Всього за свою кар'єру журналіста Олександр Семенович написав і випустив в ефір більше 500 замальовок, більшість виходило в записі, але невелика частина — у прямій трансляції. Частина записів зберігається у архіві Національного радіо України та в сім'ї журналіста.

Друкував автор свої доробки також в обласних газетах «Зоря» та «Прапор юності» й мав досвід ведення телепрограм на обласному телебаченні.

Збірка творів журналіста в текстовому вигляді є на сайті, присвяченому його творчості. Нині у відкритому доступі є всі твори автора, окрім звукозаписів.

Книжки[ред.ред. код]

Олександр Токар видав дві книжки: «Що на серці записано» та «І на тім рушникові».

Нагороди, відзнаки[ред.ред. код]

Теми[ред.ред. код]

Олександр Семенович, окрім інших, описав наступні свята і святих:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статті з мітками Відгуки — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-01-25. 
  2. Явдоха з водою — Григорій з травою (14 березня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-01-25. 
  3. Токар, Олександр (2002). І на тім рушникові (Орільські замальовки) (українська). Дніпропетровськ. с. 206. ISBN 978-966-1696-88-3. 
  4. Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 2016-01-25. 
  5. С., Токар О. І на тім рушникові. lib.nmu.org.ua. Процитовано 2016-01-27. 
  6. Свято Килини – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  7. Благослов зиму руйнує (Благовіщення, 7 квітня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  8. Солов’їний день (14 травня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  9. Хто заспить на Варвару (17 грудня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-11-07. 
  10. Корова в теплі – молоко на столі (Святого Власа, 24 лютого) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  11. У щасті і здоров’ї – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  12. За тиждень — великдень (Вербна неділя) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  13. Спас другий, яблучний (19 серпня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  14. Явдоха з водою – Григорій з травою (14 березня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  15. Зелена неділя – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  16. Забрав свята на плечі (Іван Хреститель) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  17. Свято краси і молодості – Івана Купала (6 липня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  18. Дівицям надія (13 грудня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-11-07. 
  19. Кузьма з Дем’яном ковалі – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  20. Масляна, масляна, яка ти мала (Масниця) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  21. Прийшов Наум – берись за ум (14 грудня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-04. 
  22. Буде чисте, як золото (30 березня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  23. Різдво Христове (7 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  24. Різдво Христове (7 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  25. Сава приїхав на білих санчатах (18 грудня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-11-07. 
  26. Сименове зілля – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  27. Зима й літо зустрічаються (Стрітення) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  28. Яке Стрітення – така й весна (15 лютого) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  29. Святий Миколай: допомагає вижити в скруті (19 грудня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-11-07. 
  30. На Спаса раненько – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  31. Василечко в Новий рік в’їжджає (14 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  32. День ясний – хліба чисті (19 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  33. Щедра кутя (13 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 

Посилання[ред.ред. код]