Тока Салчак Калбакхорекович
Салчак Тока | |
---|---|
Тока Салчак Калбакхорекович | |
Ім'я при народженні | Кол Тиики |
Народився | 15 грудня 1901[2] Сариг-Сеп, Mongolia during Qing ruled, Китайська імперія[d] |
Помер | 11 травня 1973[1] (71 рік) або 1973[2] Кизил, СРСР[1] |
Поховання | місто Кизил |
Громадянство | Китай, Російська імперія, ТНР, СРСР |
Національність | тувинець |
Діяльність | письменник |
Відомий завдяки | Тувинський державний діяч |
Alma mater | Комуністичний університет трудящих Сходу |
Знання мов | російська і тувинська |
Членство | СП СРСР і ЦК КПРС |
Посада | Перший секретар ЦК ТНРП, Перший секретар Тувинського ОК КПРС |
Військове звання | Генерал-лейтенант |
Термін | 1932–1973 |
Партія | ТНРП, КПРС |
Конфесія | Православ'я |
У шлюбі з | Khertek Anchimaa-Tokad |
Діти | Q47453049? |
Автограф | |
Нагороди | |
То́ка Салча́к Калбакхоре́кович (Салча́к То́ка Сура́сович, То́ка Салча́к Калба́к-Хоре́кович, Кол Тиики) — тивинський радянський державний діяч та письменник, член Тувинської народно-революційної партії (ТНРП) з 1929 року, член КПРС з 1944 року, Герой Соціалістичної Праці (1971)[3][4]. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1973 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—8-го скликань.
Салчак Тока народився в містечку Мерген (сучасне село Сариг-Сеп) в Туві. В 1910–1921 роках батрачив[5], в 1922–1924 роках працював кур'єром. В 1921 році почав активно брати участь у підтримці Росією незалежності Туви від Китаю. В 1924–1925 роках служив в Тувинській народно-революційній армії. В 1925–1929 роках навчався в Комуністичному університеті трудящих Сходу імені І. В. Сталіна у Москві. 1929 року був одним із керівників прорадянського державного перевороту в Туві, займав різні пости в ТНР. В 1929–1932 роках був другим секретарем, а в 1932–1944 роках — першим секретарем ЦК ТНРП. В кінці 1930-их років провів політичні репресії на кшталт радянських, в ході яких були засуджені як «японські шпигуни» і розстріляні прем'єр-міністр Туви Сат Чурмит-Дажи та інші керівники держави[6].
Після приєднання Туви до СРСР став першим секретарем Тувинського обкому ВКП(б) і фактично керував Тувою до смерті. В 1952–1971 роках — кандидат в члени ЦК КПРС, з 1971 року — член ЦК КПРС. Депутат ВР СРСР 1-8 скликань з 1945 року. Депутат ВР РРФСР та Тувинської ОР. Мав військове звання генерал-лейтенанта Збройних сил СРСР. Салчак Тока помер 11 травня 1973 року, похоронений в Кизилі.
Його дружина Хертек Амирбітівна Анчимаа-Тока також була тувинським радянським діячем.
Нагороди — Сталінська премія (1950), 7 орденів Леніна, орден Трудового Червоного Прапора, 3 ордени ТНР та медалі. Єдиний кавалер семи орденів Леніна серед усіх перших секретарів обкомів і крайкомів КПРС.
Салчак Тока вважався також засновником тувинської радянської літератури. Його розповіді з'явились в друці ще в 1930-ті роки, в 1938 році опублікована його п'єса «Три роки на посту секретаря осередку», в 1943 році — повість «В берестяному чумі». Повість «До великого прогу», розповідь «Полювання на вовків» та інші. Автобіографічна повість «Слово арата» в трьох книгах (1950, 1956, 1964) отримала Сталінську премію третього ступеня. Документальна повість «Чого не побачив батько — син побачить» (1963).
Низка населених пунктів має вулиці, названі на честь Салчака Токи, йому встановлено пам'ятники.
До 1944 року фігурував в документах як Тока Салчак Сурасович, пізніше як Тока Салчак Калбакхорекович. Був хрещений в православній церкві, став хрещеним батьком російської дівчинки Міладори. Був обвінчаний з прийманою дочкою старообрядця.
- ↑ а б в Тока Салчак Калбакхорекович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
- ↑ Тока Салчак Калбакхорекович - это... Что такое Тока Салчак Калбакхорекович?. Словари и энциклопедии на Академике. Процитовано 30 листопада 2015.
- ↑ Тока Салчак Калбакхорекович. publ.lib.ru. Процитовано 30 листопада 2015.
- ↑ Тока Салчак Колбакхорекович. www.warheroes.ru. Процитовано 30 листопада 2015.
- ↑ Уникальный опыт вертикальной мобильности. Социологические исследования, No 2, Февраль 2010, C. 141–148.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 15 грудня
- Народились 1901
- Померли 11 травня
- Померли 1973
- Померли в Кизилі
- Випускники Комуністичного університету трудящих Сходу
- Члени Спілки письменників СРСР
- Члени ЦК КПРС
- Генерал-лейтенанти (СРСР)
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Почесні співробітники Державної безпеки СРСР
- Лауреати Сталінської премії
- Персоналії:Тива
- Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 3-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 4-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 5-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 6-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 7-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 8-го скликання