Толлер Кренстон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Толлер Кренстон
Toller Cranston 1978 TORONTO STAR фото DICK LOEK.jpg
Інші імена Toller Shalitoe Montague Cranston
Народився 20 квітня 1949(1949-04-20)
Гамільтон, Онтаріо, Канада
Помер 24 січня 2015(2015-01-24) (65 років)
Сан-Мігель-де-Альєнде, Мексика
старість і нелікований серцевий напад
Громадянство Канада Канада
Національність канадець
Проживання Гамільтон і Монреаль (Канада), Сан-Мігель-де-Альєнде, Мексика
Ім'я при народженні Toller Shalitoe Montague Cranston
Діяльність художник і ілюстратор, спортсмен-фігурист, тренер
Відомий художник і ілюстратор, спортсмен-фігурист, тренер, спортивний коментарор на телебаченні
Нагороди Орден Канади, 1977 р.
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Толлер Кренстон (англ. Toller Cranston 20 квітня, 1949, Гамільтон, Онтаріо, Канада — 24 січня, 2015, Сан-Мігель-де-Альєнде, Мексика) — фаховий художник, тренер і спортсмен другої половини 20 ст. з Канади. Бронзовий медаліст Олімпійських ігор 1976.

Життєпис[ред.ред. код]

Родина мешкала в місті Гамільтон, Онтаріо, Канада. Мати народила чотрьох дітей — старшу доньку і трьох синів.

Дитинство як «перебування у тюрмі», деспотизм матері[ред.ред. код]

У віці 11 років Толлер був перевезений разом з іншими у передмістя міста Монреаль[1]. Мати позиціонувала себе як художниця, але відрізнялась деспотичним характером і егоцентризмом. Толлер, вразливий і відрізнявшийся здібностями, згадував власне дитинство як «перебування у тюрмі» з його слів. Психологічно травмований підліток відрізнявся також вибуховою поведінкою і провокував вчителів на конфлікти несподіваними питаннями. Його зарахували до порушників шкільної дисципліни. Відомо, що мав схильність до гуманітарних дисциплін і історії і не мав прихильності до математики[2].

Монреальська школа красних мистецтв[ред.ред. код]

Монреальська школа красних мистецтв, фото 2011 р.

По закінченні середньої школи влаштувався до Школи красних мистецтв у місті Монреаль. Навчався там три роки[3].

Прихід у фігурне катання[ред.ред. код]

Март 1974 р.

Він мав рухливі здібності і його показали у балетній школі. Але навчання балету не задалося, а прагнення танцювати збільшилося. Аби якось завантажити хлопця, батьки у віці сім років придбали йому хокейні ковзани. Деспотична мати конфліктувала з сином і не бажала поглиблених занять спортом. У віці одинадцять років рухливого підлітка побачила тренер Єва Васак, приваблена здібностями хлопчика, і почала тренувати підлітка — безкоштовно[4]. Енергія хлопця була спрямована на творчість, цього разу у спорті.

У віці 13 років почався процес зростання кістяка і у підлітка виявили перетренування і остеохондропатію. Лікарі навіть прогнозували закінчення його спортивної кар'єри. Але минулося і хлопець відновив тренування. Пані Єва тренувала хлопчика вісім років. У віці 15 років він брав участь у змаганні юніорів. Участь у показу власної програми на Олімпійських іграх 1968 року була невдалою для початківця. Його передали новому тренеру-жінці, нею стала Єлена Бурка у місті Торонто [5]. Він відвідує тренування і не припиняє навчання у художній школі. Досить швидко юнак переносить творчі знахідки у фігурне катання і виробляється у значну, ні на кого не схожу художню особистість у чоловічому фігурному катанні. Він переніс творчі знахідки навіть у власні костюми. ПЕрша виставка власних художніх творів відбулася у 1969 році. Майданчик для виставки надала тренер Єлена Бурка у власному помешканні [6].

На льодовому полі тоді панували стеріотипні чорні костюми, як у пінгвінів або мавп. Толлер почав демонструвати як складні і несподівані костюми, так і складні технічні навички та майже сценічні образи у танцях на льоду. Складну техніку катання Кренстон підкоряв хореографічним образам. Багато зусиль він приклав до розкриття музичних настроїв і емоцій, що викликала сама музика. Його технічні навички почали копіювати інші спортсмени, не переймаючи його хореографії. Фактом тодішньої спортивної дійсності став стиль Толлера Кренстона.

Несприйняття суддів[ред.ред. код]

В інтерв'ю того часу він почав оприлюднювати наміри працювати як у «театрі на льоду», де мета — не боротьба за медали за будь яку ціну, а висока художня вартість самого танцю. Це пішло у конфлікт з прагматизмом і тверезими розрахунками тренерів, суддів змагань і менеджерів. Йому дали виграти перший національний титул 1971 року, де він демонстрував потрійний сальхов і мав нагородою овації публіки. У нього помітно підвищились спортивний і художній авторитет, що породило заздрість і прихований спротив через запеклу конкуренцію на змаганнях. На чемпіонаті світу з фігурного катання 1972 року Кренстон виборов не першу медаль, але вищій бал у 6.0 за художню довершеність своєї програми[7]. На чемпіонаті світу 1974 року він знову виборов вищі оцінки за художню образність програми, але йому присудили тільки бронзову медаль[8]. Ще раз він стане бронзовим призером Олімпійських ігор 1976 року. Але у спортсмена почалися проблеми із суддями, зацікавленими у зростанні технічних навичок і складних програм, а не в художній образності танців на льоду. На лід почали переносити техніцизм і гімнастику. Толлера почали відсувати у тінь. Почалися доповіді про слабкість його технічної підготовки і погане виконання обов'язкових елементів. Його місце у катанні почали «готувати» для новачків.

Розрив з батьківською родиною[ред.ред. код]

Молодик виборов фінансовий успіх і це надало йому можливість розірвати зв'язок із батьківською родиною. Погіршення стосунків із матір'ю примусило припинити стосунки з нею — до її смерті.

Льодові шоу[ред.ред. код]

«Хоч доля не стелилась гладко, я починаю все спочатку...»

Після 1976 року він почав професійну кар'єру на льоду. Шанс створити «театр на льоду » він почав реалізовувати відтепер, бо проблема із суддями була скасована. Він створює льодове шоу, запрошує осіб—спортсменів, що мають «власне обличчя» у фігурному катанні. Відбулись його гастролі у країнах Західної Європи. Сам запам'ятався сценічним образом блазня і жартівника «Меркуцио», коли створив власну програму образа за мотивами відомої п'єси Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Костюми для шоу готував Френсіс Дефо. Його запрошують на виступи телешоу «Зірки на льоду» і він виступає. Його фотопортрет розмістили на ісподній сторінці альбома Джоні Мітчелла "Hejira"[9].

Спортивний коментатор[ред.ред. код]

«Хоч доля не стелилась гладко, я починаю все спочатку...»

Толлера запросили бути спортивним коментатором та CBC телебаченні з тематикою фігурного катання. Толлер Кренстон не відійшов від концепції «театра на льоду» і художньої вартості самого танцю, художньої вартісності і образності програми. З цих позицій він і коментував виступи фігурістів, що були трошки образні, прагматичні і гімнастичні. Критику і аналітику Кренстона амбітні особи почали сприймати як образи і спроби принизити їх авторитет ( дозволялось лише хвалити і казати компліменти ). Почалися скарги і занепокоєні менеджери CBC телебачення подають судовий позов на негнучкого і неполіткоректного спортивного коментатора. Негнучкий спортивний коментатор подав зустрічний позов і виграв судовий процес кінець кінцем [10]. Як наслідок робоче місце на телебаченні він втратив.

Фінансовий успіх, залежність від кокаїну і ілюзія незалежності[ред.ред. код]

«Я починаю...» Прийшов фінансовий успіх, та неспокій. Кренстон повертається до малювання, як стимулятор починає використовувати кокаїн, що породжує залежність. Порожнечу в особистому житті заповнюють короткі романи з жінками, але до створення власної родини не доходить. Кренстон стає частиною розгульної богеми, прийшла ілюзія непотрібності і незалежності. Прагненя до експериментів приводить до долання кордонів і гріхів. Серед них - відверті визнання в книзі «Коли пекло замерзне, чи варто взяти туди і ковзани ?» Він давно уже неймовірна особистість, ризикована і фантасмагорична. В одній з надрукованих статей його назвали «павичем з пензлями».

Двадцять років у Мексиці[ред.ред. код]

Негаразди у особистому житті, невдача в тренуванні з учнем-фігуристом (що пірнув у вир наркотиків і швидкого сексу за гроші) приводять до рішення покинути Канаду. Він продав власний будинок у місті Торонто і відбув у теплу Мексику.

Він житиме і працюватиме художником у місті Сан-Мігель-де-Альєнде майже двадцять років.

Його числені картини — суто декоративні, хаотичні, барвисті як тропічні птахи чи ужиткові твори мексиканських ремісників. Але як тривожні сни виникають сцени з фантазійними персонажами на снігу чи на засніжених пагорбах Канади. Серед них і сюжети з фігурним катанням. Всі філософські проблеми він наче залишив у своїх концертних програмах. Його художній стиль - варварська суміш тропічної екзотики, сюрреалізму, експресіонізму, казковості, ірреальності і деформацій.

Варварська суміш тропічної екзотики, барвистість і хаос переважали і у інтер'єрах його приватного помешкання. Про реальність нагадували лише солідні меблі і художники і художниці, з котрими він відтепер спілкувався.

Останній візит до матері[ред.ред. код]

«Я починаю все спочатку...»

Відомо, що він створив останній візит до старої і немічної матері. Він навмагався востаннє зрозуміти, що привело їх до багаторічної ворожнечі і несприйняття один одного. Невдовзі після візиту уславленого сина жінка померла.

Смерть у Мексиці[ред.ред. код]

«Я починаю все спочатку ?..»

В останні роки мав хворобу серця. Мав місце черговий серцевий напад, але митець не звернувся до лікарів. Був знайдений мертвим у власному домі обслугою 14 січня 2015 року[11].

Увічнення пам'яті[ред.ред. код]

Зірка Толлера Кренстона на Алеї Слави
  • 1976 р. Ім'я митця внесено до олімпійської Зали слави Канади.
  • 1996 р. Ім'я митця внесено до Спортивної Зали слави Онтаріо, Канада
  • 1997 р. Ім'я митця внесено до Зали слави канадського фігурного катання
  • 2003 р. Ім'я митця і особова зірка внесені до Алеї слави, Канада
  • 2004 р. Ім'я митця внесено до Зали слави світового фігурного катання[12]

Примітки[ред.ред. код]

  1. "Toller Cranston interview". Today magazine. 1981.
  2. "Toller Cranston interview". Today magazine. 1981.
  3. Oglanby, Elva (1975). Toller. Gage Publishing. ISBN 0-7715-9944-7.
  4. "Toller Cranston interview". Today magazine. 1981.
  5. http://news.nationalpost.com/sports/ellen-burka-canadian-who-survived-the-holocaust-revolutionized-figure-skating-and-still-coaches-at-92-gets-another-honour
  6. Cranston, Toller; Lowder Kimball, Martha (2000). When Hell Freezes Over: Should I Bring My Skates?. McClelland & Stewart. ISBN 0-7710-2337-5.
  7. Jump up to: ab72 Worlds, Skating magazine, May 1972
  8. Jump up to: ab72 Worlds, Skating magazine, May 1972
  9. http://jonimitchell.com/library/view.cfm?id=565
  10. Cranston, Toller; Lowder Kimball, Martha (1997). Zero Tollerance. McClelland & Stewart. ISBN 0-7710-2334-0.
  11. http://globalnews.ca/news/1791348/legendary-figure-skater-toller-cranston-65-has-died/
  12. http://www.theglobeandmail.com/incoming/cranston-inducted-into-the-world-figure-skating-hall/article20428913/

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Толлер Кренстон

Див. також[ред.ред. код]