Перейти до вмісту

Толоконнікова Надія Андріївна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Толоконнікова.
Толоконнікова Надія Андріївна
Ім'я при народженнірос. Надежда Андреевна Толоконникова Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоТолокно Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася7 листопада 1989(1989-11-07)[1][2] (36 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Норильськ, Красноярський край, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняРосія, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмодель, sewing machine slave, політична активістка, музикантка, вебкам-модель, мисткиня, кінорежисерка, анархістка, female sex worker Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьполітичний активізмd, політична діяльність[3], музика[3] і protest artd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materфілософський факультет МДУd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[3] і англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоPussy Riot Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності2008 — тепер. час
Жанрпанк-рок, Oi!, гардкор-панк, поп і Гіперпоп Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зВерзилов Петро Юрійович Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 5247378 Редагувати інформацію у Вікіданих

Надія Андріївна Толоконнікова (рос. Надежда Андреевна Толоконникова, також відома як Надя Толокно; нар. 7 листопада 1989(19891107), Норильськ) — учасниця панк-групи Pussy Riot, засновниця (разом з Марією Альохіною) організації з захисту прав увязнених «Зона Права» та мережевого ЗМІ «Медиазона», колишня учасниця арт-групи «Війна» і «московської фракції арт-групи Війна». Здобула всесвітню популярність навесні 2012 року після арешту у справі про «панк-молебні» у храмі Христа Спасителя. 17 серпня 2012 за участь в даній акції засуджена Хамовницьким судом до позбавлення волі на строк два роки за статтею «Хуліганство» (ч. 2 ст. 213 КК РФ). Відбувала покарання в жіночій колонії ІК-14 (Мордовія). Була звільнена 23 грудня 2013 по амністії, за два місяці до офіційного закінчення терміну ув'язнення. Після звільнення зайнялася правозахисною діяльністю, заснувавши разом з Марією Альохіною рух по захисту прав ув'язнених «Зона права».

З 26 січня 2026 року член російської опозиційної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).[4]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Надія Толоконнікова народилась у 1989 році в місті Норильську (Росія). В дитинстві паралельно з навчанням у школі займалась грою на фортепіано. Закінчивши школу із золотою медаллю, вирішила отримати вищу освіту в МДУ на філософському факультеті.[джерело?]

Протестна та правозахисна діяльність

[ред. | ред. код]

Перформанс «Богородице Дево, Путина прогони!»

[ред. | ред. код]

Визнання

[ред. | ред. код]
  • Міжнародна правозахисна організація Amnesty International оголосила учасниць Pussy Riot в'язнями совісті[5][6].
  • У серпні 2012 року арт-критикиня Ірина Кулик висунула учасниць Pussy Riot Марію Альохіну, Надію Толоконникову і Катерину Самуцевич на премію Кандинського у номінації «Проєкт року» за акцію в храмі Христа Спасителя. У лонг-лист премії, до якого за підсумками голосування експертів увійшла 21 робота, акція Pussy Riot не потрапила через недостатню кількість балів.[7][8][9]
  • У 2012 році журнал Foreign Policy включив Толоконнікову разом з Катериною Самуцевич і Марією Альохіною в число 100 провідних інтелектуалів світу.[10]
  • У 2012 році в російській версії журналу MAXIM Толоконнікова зайняла 18 місце в списку 100 найсексуальніших жінок Росії,[11] в тому ж році за результатами голосування на американському вебпорталі AskMen.com посіла 85 місце у списку «99 найбажаніших жінок», ставши у ньому єдиною росіянкою. Також редакція назвала Толоконнікову «найсексуальнішим російським в'язнем». У 2012 році їй пропонували з'явитися на обкладинці Playboy в Україні.[12][13]
  • У грудні 2012 року французька газета Le Figaro назвала Толоконнікову «жінкою року». Тоді вона знаходилась у мордовській колонії. У рейтингу з 20 персон Толоконнікова випередила Мішель Обаму (2 місце) та Меріл Стріп (3 місце)[14].
  • У березні 2013 року посіла 72 місце в списку «100 найвпливовіших жінок Росії», який щорічно складається радіостанцією «Ехо Москви».[15]
  • У січні 2014 року фотографія Толоконнікової була на обкладинці газети «The Times».

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

З 26 січня 2026 року Надія Толоконнікова стала членом російської опозиційної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).[4]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Толоконнікова є пансексуалкою.[16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ а б В состав российской оппозиционной делегации в ПАСЕ вошли Ходорковский, Каспаров, Кара-Мурза, Соболь, Толоконникова и другие. The Insider (рос.). Процитовано 26 січня 2026.
  5. ↑ Смирнов С., Кузьменкова О., Артемьев А. (4 квітня 2012). Панк-узники совести. «Газета.Ru». {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  6. ↑ Новые политзаключённые. Ведомости. 5 липня 2012. Две из трёх девушек — Надежда Толоконникова и Екатерина Самуцевич — в ответ объявили голодовку. Жалобы защиты и призывы общественности освободить обвиняемых под подписку о невыезде судом систематически отклоняются {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |subtitle= та |description= (довідка)
  7. ↑ Парфенова Анастасия. (10 серпня 2012). Pussy Riot «грозит» премия Кандинского. «Коммерсантъ FM». {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |subtitle= та |description= (довідка)
  8. ↑ Волчек Дмитрий. (18 серпня 2012). Арт-критик Ирина Кулик: «Художественные достоинства панк-молебна неоспоримы». «Радио Свобода». Архів оригіналу за 20 серпня 2012. Процитовано 8 серпня 2016. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= (довідка) [Архівовано 20 серпня 2012 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Валерий Дъяконов (10 вересня 2012). Искусство не выбирать. Коммерсантъ, № 168/П (4953). Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 10 вересня 2012.
  10. ↑ The FP Top 100 Global Thinkers 2012 (англ.). foreignpolicy.com. 26 листопада 2012. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= (довідка) [Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Надежда Толоконникова. Maxim. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= (довідка)
  12. ↑ Надія Толоконнікова потрапила до списку найбажаніших жінок року. Українські новини. 12 грудня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  13. ↑ Участнице Pussy Riot предложили сняться для украинского Playboy. Lenta.ru. 15 серпня 2012. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= (довідка)
  14. ↑ Le Figaro назвал участницу Pussy Riot «женщиной года». Top.rbc.ru. 22 грудня 2012. Архів оригіналу за 31 грудня 2012. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= (довідка)
  15. ↑ 100 самых влиятельных женщин России - рейтинг. Радио «Эхо Москвы». 04 березня 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= (довідка)
  16. ↑ Толоконникова - бисексуальность, FACE, тюрьма / вДудь (рос.). YouTube. 10 жовтня 2018. Архів оригіналу за 11 серпня 2024. Процитовано 11 серпня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
терези Феміди Це незавершена стаття про юристку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про журналістку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Толоконнікова_Надія_Андріївна&oldid=47444397