Толубєєв Микита Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Толубєєв Микита Павлович
Толубєєв Микита Павлович.jpg
 
Партія: ВКП(б)
Освіта: Дніпровський державний технічний університет (1951)
Народження: 11 листопада 1922(1922-11-11)[1]
Катеринослав, Українська СРР[2]
Смерть: 1 червня 2013(2013-06-01) (90 років)
Москва, Росія
Нагороди:
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Микита Павлович Толубєєв (11 листопада 1922(19221111), місто Катеринослав, тепер Дніпро — 1 червня 2013, місто Москва) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1961 р. Член ЦК КПУ в 1961—1966 р. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання. Член ЦК КПРС в 1961—1966 р і 1971—1986 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині службовця. У 1941 році почав працювати контролером відділу технічного контролю металургійного заводу.

У 1941—1945 р. — служив у Червоній армії, учасник Другої світової війни.

У 1946—1954 р. — на інженерно-технічній роботі на Дніпродзержинському металургійному заводі імені Ф. Е. Дзержинського: технік, старший інженер, начальник зміни, начальник відділу. У 1951 році закінчив Дніпродзержинський вечірній металургійний інститут.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1954—1959 роках — на партійній роботі: обирався 1-м секретарем Сталінського районного комітету КП(б)У міста Дніпродзержинська.

У 1959 — 24 травня 1961 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

24 травня 1961 — січні 1963 р. — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ. У січні — 5 липня 1963 р. — 1-й секретар Дніпропетровського промислового обласного комітету КПУ. 5 липня 1963 — грудні 1964 р. — 2-й секретар Дніпропетровського промислового обласного комітету КПУ.

У грудні 1964 — 1965 р. — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

У 1965—1967 р. — слухач Вищої дипломатичної школи Міністерства закордонних справ СРСР.

У квітні 1968 — грудні 1970 р. — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Республіці Кіпр. У грудні 1970 — квітні 1979 р. — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Республіці Куба. У травні 1979 — липні 1983 р. — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Народній Республіці Болгарія.

У липні 1983 — 1990 р. — заступник голови Державного комітету СРСР по зовнішнім економічним зв'язкам.

З 1990 — на пенсії.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2 ордени
  • медалі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Толубеев Никита Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Толубеев Никита Павлович // Толубеев Никита Павлович / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання[ред. | ред. код]