Толубєєв Микита Павлович
Толубєєв Микита Павлович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 11 листопада 1922[1] ![]() Катеринослав, Українська СРР[2] ![]() |
Помер | 1 червня 2013 (90 років) ![]() Москва, Росія ![]() |
Поховання | Троєкуровське кладовище ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | державний діяч, політик, дипломат ![]() |
Alma mater | Дніпровський державний технічний університет (1951) ![]() |
Знання мов | російська ![]() |
Членство | ЦК КПРС ![]() |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] ![]() |
Партія | ВКП(б) ![]() |
Нагороди | |
Микита Павлович Толубєєв (11 листопада 1922, місто Катеринослав, тепер Дніпро — 1 червня 2013, місто Москва) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1961 р. Член ЦК КПУ в 1961—1966 р. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання. Член ЦК КПРС в 1961—1966 р і 1971—1986 р.
Народився в родині службовця. У 1941 році закінчив металургійний технікум і почав працювати контролером відділу технічного контролю Дніпродзержинського металургійного заводу імені Дзержинського Дніпропетровської області.
У 1941—1945 роках — служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни.
У 1946—1954 роках — на інженерно-технічній роботі на Дніпродзержинському металургійному заводі імені Ф. Е. Дзержинського: технік, старший інженер, начальник зміни мартенівського цеху, начальник відділу кадрів заводу.
У 1951 році закінчив Дніпродзержинський вечірній металургійний інститут імені Арсенічева.
У 1954—1956 роках — 1-й секретар Сталінського районного комітету КП(б)У міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
У 1956—1959 роках — інспектор ЦК КП України.
У травні 1959 — 24 травня 1961 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.
24 травня 1961 — січні 1963 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ. У січні — 5 липня 1963 року — 1-й секретар Дніпропетровського промислового обласного комітету КПУ.
5 липня 1963 — грудні 1964 року — 2-й секретар Дніпропетровського промислового обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — 1965 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.
У 1965—1968 роках — слухач Вищої дипломатичної школи Міністерства закордонних справ СРСР.
У квітні 1968 — грудні 1970 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Республіці Кіпр.
У грудні 1970 — квітні 1979 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Республіці Куба.
У травні 1979 — липні 1983 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Народній Республіці Болгарія.
У липні 1983 — 1990 року — заступник голови Державного комітету СРСР по зовнішнім економічним зв'язкам.
З 1990 року — на пенсії.
- орден Леніна (1982)
- орден Жовтневої Революції
- два ордени Трудового Червоного Прапора (26.02.1958)
- орден «Знак Пошани»
- медалі
- ↑ Толубеев Никита Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Толубеев Никита Павлович // Толубеев Никита Павлович / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Народились 11 листопада
- Народились 1922
- Уродженці Дніпра
- Померли 1 червня
- Померли 2013
- Померли в Москві
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Випускники Дніпровського державного технічного університету
- Члени ЦК КПРС
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Перші секретарі Дніпропетровського обласного комітету КПУ
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Другі секретарі Дніпропетровського обласного комітету КПУ
- Депутати Верховної Ради УРСР 5-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 6-го скликання
- Посли СРСР на Кубі
- Посли СРСР в Болгарії
- Посли СРСР на Кіпрі