Томаківська Січ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 47°37′23″ пн. ш. 34°35′42″ сх. д. / 47.62306° пн. ш. 34.59500° сх. д. / 47.62306; 34.59500

Карта Запорозьких Січей у 1552—1775 роках

Томакі́вська Січ — укріплення запорозьких козаків на острові Томаківці на Дніпрі поблизу сучасного селища Червоногригорівка та міста Марганця, ймовірно з 1358 до 1597 року, коли її зруйнували татари. Томаківська Січ найраніша з відомих січей Великого Лугу.

Виникнення[ред.ред. код]

Заснована за другим (після Хортиці) за площею острові на Нижньому Дніпрі — Томаківці. Першою літописною Січчю є Томаківська — саме про цей острів, на котрому на той час ще розміщувався лише уход, писав Марцін Бельський:

Здавна на ньому низові козаки мешкають, яко ж їм стоїть за найміцніший замок.
(Марцін Бельський, перша згадка, 1551 рік), тому безпідставні віднесення заснування січових укріплень до 1540-х, чи навіть 1530-х років.

Секретар папського нунція в Речі Посполитій Карло Гамберіні 1584 р. сповіщав:

«Дерева там багато і вони (козаки) так уміють боронити себе засіками що й зимою, як Дніпро змерзне, не бояться ніякого ворога, для більшої певності вирубають навколо лід».

Того ж часу укріплення та козацькою радою описує Бартош Папроцький, в розповіді про поїздку на Запорожжя польського шляхтича Самуеля (Самійла) Зборовського. Січовики брали участь у найбільшому в Україні повстанні 1591—1593 років під проводом Криштофа Косинського.

Після зруйнування січі татарами 1593 року запорожці переселилися на острів Базавлук і там заснували Базавлуцьку Січ на однойменному острові.

Як повідомляє Микола Костомаров, наприкінці 1647 року після невдалої спроби підняти повстання у місті Лебедині сюди втік чигиринський сотник Богдан Хмельницький разом зі старшим сином Тимошем та 15 козаками.

При спорудженні Каховського водосховища у 1950-х роках острів Томакiвка був частково затоплений, у 1990-х роках встановлено пам'ятний знак, у 2016 році на західному краю зони відпочинку-пляжу на розмиваємому березі Каховського водосховища збудовано(координати 47°37'13пн.ш., 34°35'22с.д.) так звану «реконструкцію Січі», яка насправді мала знаходитись на північ, на вершині пагорба 47 м. Поза Січчю, навпроти неї через колишню Дніпрову протоку Ревун знаходилося торговельне містечко, згодом село Городище (нині в межах м. Марганець), в районі провулка Ревун та вул. Колгоспній.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.