Томас Вулф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томас Вулф
Thomas Wolfe
Thomas Wolfe 1937 1.jpg
Томас Вулф у 1937 році
Ім'я при народженні Томас Клейтон Вулф
Народився 3 жовтня 1900(1900-10-03)
Ешвіль, штат Північна Кароліна, США
Помер 15 вересня 1938(1938-09-15) (37 років)
Балтимор, штат Меріленд, США
·туберкульоз
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність американець
Діяльність письменник
Alma mater Гарвардський університет
Мова творів англійська
Magnum opus Look Homeward, Angel[d]
Членство Американська академія мистецтв та літератури
Автограф Thomas Wolfe signature.svg
Нагороди

Томас Вулф у Вікісховищі?

Томас Клейтон Вулф (англ. Thomas Clayton Wolfe, нар. 3 жовтня 1900, Ешвіль, Північна Кароліна, СШАпом. 15 вересня 1938, Балтимор, Меріленд, США) — американський письменник, представник «втраченого покоління».

Біографія[ред. | ред. код]

Томас Вулф був восьмою, наймолодшою дитиною у сімї Вільяма Олівера Вульфа (1851–1922) і його дружини Джулії Елізабет Весталь (1860–1945). Батько Вульфа був різблярем каменю і мав успішний бізнес по виробництву могильних памятників, а мати займалася придбанням нерухомості.

У 15 років Вулф почав навчатися в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Хілл. У 1919 році він записався на курс драматургії. Закінчивши університет у 1920 році, він відразу вступив до Гарвардського університету, де також займався драматургією. У 1922 році Вулф отримав ступінь магістра з Гарвардського університету, у 1924 - 1931 роках періодично викладав англійську мову в Нью-Йоркському університеті.

Після закінчення Гарвардського університету Вулф почав писати п'єси, але йому не вдавалося продати свої твори через їх занадто великий об'єм. У 1924 році він подорожував по Європі, відвідав Англію, Францію, Італію та Швейцарію, продовжуючи писати. Після повернення у 1925 році в США він познайомився з Аліною Бернстайн[en] (1880-1955), театральним сценографом, дружиною успішного брокера, з яким вона мала двох дітей. У жовтні 1925 року вони стали коханцями, їхні стосунки продовжувались п'ять років. Не дивлячись на бурхливі, часто скандальні стосунки, Аліна Бернстайн мала потужний вплив на Вульфа, заохочуючи його писати та підтримуючи фінансово його творчість. Вульф присвятив їй свій перший роман «Подивись на свою домівку, Янголе», який вийшов у 1929 році значною мірою завдяки допомозі Максвелла Перкінса, редактора видавнийцтва Charles Scribner’s Sons (Сини Чарльза Скрібнера). Стосунки Вулфа і Перкінса описані у романі «Макс Перкінс: Редактор генія» (1978) Ендрю Скотта Берга, на основі якого був знятий фільмі «Геній». Другий роман Вулфа «Про час і про ріку» вийшов у 1935 році. Перкінс постійно наполягав на необхідності суттєвого скорочення об'єму романів задля того, щоб їх можна було видати з комерційним успіхом. Вплив редакторських вимог Перкінса на зміст романів Вулфа широко обговорювався після виходу вже першого його роману, і залишається складним питанням, оскільки Вульф дуже суттєво скорочував свої романи, щоб вони стали публікабельними, як це розумів Перкінс. Ще два романи «Павутина і скеля» і «Додому нема вороття» були видані після смерті письменника.

У липні 1938 року, під час подорожі національними парками на заході США, Вулф захворів на пневмонію, що зрештою перейшла у міліарний туберкульоз. 6 вересня Томас Вулф помер у лікарні Джонса Хопкінса в Балтіморі за 18 днів до свого 38-річчя.

Романи[ред. | ред. код]

Українські переклади[ред. | ред. код]

  • Томас Вулф. Додому нема вороття: урив. з роману / З англ. переклав Еміль Клименко // Журнал «Всесвіт» 1973. — № 5-7.

Цікаво[ред. | ред. код]

  • 2016 : 16 лютого на Берлінському міжнародному кінофестивалі, а в Україні — 14 липня[1], відбулася прем'єра стрічки «Геній» про непросту дружбу редактора Максвела Перкінса і письменника Томаса Вулфа за романом «Макс Перкінс: Редактор генія» (1978) Ендрю Скота Берга.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nancy Tartaglione (11 грудня 2015). Berlin Film Fest Sets First Competition Pics: ‘Midnight Special’, ‘Genius’, More (англ.). Deadline. Процитовано 11 грудня 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]