Томас Мальтус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томас Роберт Мальтус
англ. Thomas Robert Malthus
Thomas Malthus.jpg
Ім'я при народженні англ. Thomas Robert Malthus
Народився 13 лютого 1766(1766-02-13)
Суррей, Англія
Помер 23 грудня 1834(1834-12-23) (68 років)
Бат, Англія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність церковнослужитель, вчений
Відомий завдяки мальтузіанство
Мальтузіанська пастка
Alma mater Кембриджський коледж Ісуса[d], Кембриджський університет і Warrington Academy[d]
Володіє мовами англійська[1]
Членство Лондонське королівське товариство і Російська академія наук
Magnum opus Закон Мальтуса і Мальтузіанство
Конфесія англіканство
Батько Daniel Malthus[d]
Діти Henry Malthus[d]
Нагороди

Мальтус Томас Роберт (англ. Thomas Malthus) (13 лютого 1766 — 23 грудня 1834) — англійський священик і вчений, демограф і економіст, автор теорії, згідно з якою неконтрольоване зростання народонаселення повинне призвести до голоду на Землі.

У його роботі «Все про принципи населення» 1798 (переробленій 1803 року) наводяться доводи необхідності контролю за приростом населення, оскільки населення росте за геометричною прогресією, а кількість продуктів харчування — за арифметичною. Вплинув на формування в Чарльза Дарвіна концепції природного відбору як рушійної сили еволюції. Мальтус розглядав війну, хвороби і голод як необхідні процеси для коректування чисельності населення.

Біографія[ред. | ред. код]

Томас Мальтус народився 13 лютого 1766 року в маєтку Рукер («Грачевнік»), Доркинг (англійське графство Суррей), поблизу міста Гілдфорд, в заможній дворянській сім'ї. Батько вченого, Деніел Мальтус, був послідовником Давида Юма і Жан-Жака Руссо (з обома він був особисто знайомий).

У 1784 році Томас вступив до коледжу Ісуса Кембриджського університету, де вивчав математику, риторику, латину і грецьку мову. Після закінчення коледжу в 1788 році був посвячений у духовний сан англіканської церкви, і отримав місце другого священика в сільській парафії. У 1793 році став викладачем коледжу Ісуса і залишався ним до свого одруження (умовою членства в коледжі була безшлюбність). У 1796 став священиком в містечку Олбері (Суррей). У 1804 році Мальтус одружився — в цьому шлюбі народилося троє дітей. У 1805 році отримав кафедру професора історії і політичної економії в коледжі Ост-Індської компанії, також виконував в коледжі обов'язки священика.

Томас Роберт Мальтус був не тільки ревним християнином, він так само віддано і талановито служив ідеалам Просвітництва. Він блискуче показав, як віра в Розум може самим органічним чином поєднуватися з вірою в Бога.[8]

Протягом всього свого життя Мальтус жив дуже скромно, щоб не сказати бідно, але послідовно і принципово відмовлявся як від високих державних посад, які йому пропонував уряд, так і від церковної кар'єри, вважаючи головною справою свого життя наукову роботу.

Мальтус раптово помер 23 грудня 1834 року від серця і був похований в абатстві міста Бат.

Положення теорії народонаселення Мальтуса[ред. | ред. код]

Три основні тези «Нарису про закон народонаселення»[ред. | ред. код]

Через біологічної здатності людини до продовження роду, його фізичні здібності використовуються для збільшення своїх продовольчих ресурсів.

Зростання народонаселення строго обмежене засобами існування.

Зростання народонаселення може бути зупинене лише зустрічними причинами, які зводяться до морального стриманості або нещасть (війни, епідемії, голод).

Також Мальтус доходить висновку, що народонаселення зростає в геометричній прогресії, а засоби існування — в арифметичній.

Мінуси теорії з сучасної точки зору[ред. | ред. код]

Мальтус використовував некоректну міграційну статистику (не враховує емігрантів).

Мальтус не бере до уваги механізми саморегуляції чисельності людства, що призводять до демографічного переходу. Однак за часів Мальтуса це явище спостерігалося лише у великих містах, в яких проживало меншість населення, тоді як в даний час воно охопило цілі континенти (в тому числі всі без винятку розвинених країн).

Закон спадної родючості грунту. Мальтус вважав, що ні накопичення капіталу, ні науково-технічний прогрес не компенсують обмеженість природних ресурсів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література[ред. | ред. код]