Томас Телфорд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томас Телфорд
ThomasTelford.jpg
Народився 9 серпня 1757(1757-08-09)[1][2][…]
Glendinningd
Помер 2 вересня 1834(1834-09-02)[4][2][…] (77 років)
Вестмінстер, Великий Лондон, Англія, Сполучене Королівство
Поховання Вестмінстерське абатство
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність архітектор, інженер у цивільному будівництві, автобіограф
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук і Королівське товариство Единбурга
Magnum opus Menai Suspension Bridged
Нагороди

Томас Телфорд (Тельфорд, англ. Thomas Telford, 9 серпня 1757(17570809), графство Дамфрішир, Шотландія — 2 вересня 1834, Лондон, Англія) — шотландський інженер-будівельник. Займався проектуванням й будівництвом доріг, мостів та споруд. Розробив численні проекти з розвитку дорожньої інфраструктури в Шотландії та інших регіонах Великої Британії. У 1818 році заснував Інститут цивільних інженерів і був його першим головою. Написав автобіографію.

На його честь названо місто Телфорд у Пенсильванії.

Біографія[ред. | ред. код]

Почав працювати з 15 років учнем муляра. Займався самоосвітою. У 1780 році працював на будівництві будинків у Единбурзі. У 1793 році був призначений керівником будівництва каналу Елсмир.

Проекти[ред. | ред. код]

Тельфорд перший став у 1800 році вживати для перекриття мостових прогонів чавунні балки, а потім їх застосовували інші інженери, наприклад Р. Стефенсон для залізничного мосту між Ліверпулем і Манчестером. Однак, чавун пізніше був визнаний непридатним для балкових мостів.[5] Натомість чавунні аркові мости набули широкого розповсюдження наприкінці 18 — початку 19 століть.

Т. Телфорд досяг значних успіхів у будівництві аркових чавунних мостів і транспортних акведуків для судноплавних каналів. Серед транспортних акведуків, спроектованих Т. Телфордом, — другий в історії чавунний акведук для Шрусберійського каналу й акведук Понткісіллте, побудований протягом 1795—1805 роками через долину річки Ді біля Ланголена для Ланголенського судноплавного каналу. Опори акведука зроблені з каменю, а лотік — з чавуну. У 2009 році акведук внесено до Світової спадщини ЮНЕСКО, він досі (2020) перебуває у експлуатації. 1812 року у Бонері збудував чавунний міст прогоном 150 футів (45,7 м).

Підвісний міст через Менай. 1819—1826.
Підвісний міст через Конві. 1822—1826.

Спроектував підвісний міст через Менай та його меншу копію — підвісний міст через Конві. Міст вів до замку Конві, побудованому у 13 столітті. Телфорд побудував підвісний міст, що завдяки стилізованим вежам вдало гармонував з архітектурою фортеці. Міст використовувався понад 130 років, поки у 1958 році не був замінений сучасним автомобільним мостом. Тепер є пішохідним мостом.

За його проектом у 1825—1828 роках було побудовано будинок комор дока святої Катерини у Лондоні.

Створення основи під шосейну дорогу за методом Телфорда. США, штат Массачусетс. 1886.

Т. Телфорд обіймав посаду директора Дорожньої комісії у Голігеді, протягом 1815—1830 років він розвинув теорію француза Трезаге, приділяючи більше уваги використанню високоякісного кам'яного матеріалу. Він вважав, що деяких проблем, з якими стикалися дорожники у Франції, можна уникнути, якщо для нижнього шару дорожнього покриття брати каміння кубічної форми[6] Телфорд розробив свої особливості при прокладанні доріг, його метод дістав назви «бруківка Телфорда» і відомий також як «пакеляж». У Шотландії і північному Уельсі Телфорд побудував біля 1500 км доріг, крім того займався їх утриманням й вдосконаленням. Для полегшення праці на дорогах він винайшов каменедробарку особливої конструкції.

Т. Телфорд працював також у Швеції над проектом Гета-каналу, розробив початкові плани каналу і їздив до Швеції у 1810 році для нагляду за деякими роботами на початку його будівництва.

Твори[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Thomas Telford
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. RKDartists
  5. Мост // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XX. — С. 26—40. (рос.)
  6. Smiles, Samuel (1867). The Life of Thomas Telford, Civil Engineer. London: John Murray. с. 331. Процитовано 27 September 2011.  (англ.)