Томас Транстремер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Томас Транстремер
Tomas Gösta Tranströmer
Т. Транстремер на Міжнародній конференції письменників і літературних перекладачів у Стокгольмі (29 червня 2008)
Т. Транстремер на Міжнародній конференції письменників і літературних перекладачів у Стокгольмі (29 червня 2008)
Народження 15 квітня 1931(1931-04-15)
  Стокгольм, Швеція
Смерть 26 березня 2015(2015-03-26) (83 роки)
  Стокгольм, Швеція
  • інсульт
  • Поховання Кладовище Катаріни[d][1]
    Громадянство Швеція Швеція
    Alma mater Стокгольмський університет
    Мова творів шведська
    Рід діяльності поет
    Роки активності: 1954
    Magnum opus: Східні озера[d], «Живим і мертвим»[d] і Гондола суму[d]
    Дружина Моніка Блед[d]
    Діти Емма Транстремер[d] і Паула Транстремер[d]
    Нагороди та премії
    Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (2011)
    Сайт: tomastranstromer.net

    Томас Транстремер у Вікісховищі?
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    То́мас (Ту́мас) Є́ста Транстре́мер (швед. Tomas Gösta Tranströmer[3]; 15 квітня 1931(19310415), Стокгольм — 26 березня 2015) — видатний шведський поет XX століття, лауреат Нобелівської премії з літератури 2011 року «за стислі та пронизливі образи, які дали читачам свіжий погляд на реальність».[4][5]

    Транстремер, нарівні з Еммануїлем Сведенборгом, Августом Стріндбергом та Інгмаром Бергманом, світовою культурною громадськістю розглядається як один з тих, хто виходить за рамки вузько-національного і становить так зване обличчя національного шведського світосприйняття в загальному світовому та інтернаціональному контексті.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Томас Транстремер здобув середню освіту в Південній латинській школі в Стокгольмі і отримав диплом психолога в Стокгольмському університеті в 1956 році. Додатково вивчав історію, релігію і літературу.

    За основною професією — лікар-психолог, працював спочатку у в'язниці для неповнолітніх, згодом — з інвалідами, які втратили працездатність унаслідок трудового каліцтва, ув'язненими і наркоманами. Професійний піаніст.

    Творчість[ред. | ред. код]

    Найвпливовіший скандинавський поет останніх десятиліть.

    Почав писати в 13 років. Свій перший збірник віршів «Сімнадцять віршів» (швед. 17 dikter) опублікував у 1954 році. У 1993 році видав свою коротку автобіографію «Спогади споглядають на мене» (швед. Minnena ser mig). Інші поети, особливо «політичних» 1970-х, звинуватили Транстремера у відстороненні від власної традиції і політичних процесів. Проте поет працював у межах модерністських, експресіоністських і сюрреалістичних тенденцій в поезії ХХ століття. Його ясні, прості картинки з повсякденного життя і природи показують містичну проникливість універсальних аспектів людського розуму.

    На початку 1990-х років був вражений інсультом, від чого у нього відняло праву частину тіла, мову і здатність володіти пером. Але він навчився писати лівою рукою і навіть став виконувати музику для «лівої руки» на фортепіано, часто написану спеціально для нього сучасними західними композиторами.

    Томас Транстремер — автор 12 книг віршів і прози. Твори поета перекладено 60 мовами. Його остання робота, збірка віршів «Велика таїна» (швед. Den stora gåtan), була опублікована у 2004 році.

    6 жовтня 2011 року Нобелівський комітет оголосив про присудження Нобелівської премії з літератури Томасу Транстремеру.

    Окрім того, Транстремер був нагороджений Поетичною премією видавництва Бонніер, Міжнародною премією в галузі літератури (Нойштадт), Премією Петрарки (Німеччина), Золотим вінком Струзьких вечорів поезії, Шведською премією Міжнародного поетичного форуму та ін.

    Майже все життя провів у місті Вестерос. Останні роки жив разом із дружиною Монікою в Стокгольмі.

    Книги[ред. | ред. код]

    Томас Транстремер (праворуч) та іраксько-шведський художник Модхир Ахмед (березень 2007)
    • 17 dikter (1954) — «Сімнадцять віршів»;
    • Hemligheter på vägen (1958) — «Тайни на шляху»;
    • Den halvfärdiga himlen (1962) — «Незавершене небо»;
    • Klanger och spår (1966) — «Звуки й сліди»;
    • Mörkerseende (1970) — «Той, хто бачить у темряві»;
    • Stigar (1973) — «Cтежки»;
    • Östersjöar (1974) — «Східні озера»;
    • Sanningbarriären (1978) — «Бар'єр істини»;
    • Det vilda torget (1983) — «Пустельний майдан»;
    • För levande och döda (1989) — «Живим і мертвим»;
    • Minnena ser mig (1993) — «Спогади споглядають на мене»;
    • Den stora gåtan (2004) — «Велика таїна».[6]

    Переклади українською[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Джерела[ред. | ред. код]