Томашевич Дмитро Людвігович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Томашевич Дмитро Людвігович
Авиаконструктор Томашевич.jpg
Народився 27 вересня 1899(1899-09-27)
Рокитне, Київська область
Помер 7 серпня 1974(1974-08-07) (74 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Громадянство (підданство) Flag of the Soviet Union (1923).svg СРСР
Romanov Flag.svg Російська імперія
Діяльність авіаконструктор
Нагороди
Сталінська премія Державна премія СРСР

Дмитро Людвігович Томашевич (27 вересня 1899, Рокитне, Київська область - 7 серпня 1974) – радянський авіаконструктор, професор (1962), доктор технічних наук (1961).

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Київський політехнічний інститут (1926). З 1923 брав участь у будівництві планерів у майстерні інституту й у розрахунках літака К-1 конструкції Костянтина Калініна. Був членом Київського авіаційного науково-технічного товариства. Дипломним проектом була авіетка КПИР-5, що була побудована в 1927 й успішно літала.

Після закінчення КПІ з 1926 року працював на Київському авіаремонтному заводі № 43, де за його проектом був побудований літак КПІР-5. У 1929 році отримав призначення на посаду начальника сектора в Промповітря, керував заводами Авіатреста. З 1931 року - на заводі № 39, працював у конструкторській бригаді Миколи Полікарпова, брав участь у розробці літаків І-15, І-16, в 1936 році призначений на посаду заступника авіаконструктора Полікарпова.

Будучи ведучим конструктором винищувача І-180, після аварії, в якій загинув Валерій Чкалов, був заарештований. В ув'язненні працював в ЦКБ-29 над проектами «110» і «Пегас», а також над системами управління літаків Пе-2, Ту-2, «102».

У 1943 році отримав призначення в ОКБ Мясищева, згодом знову працював в ОКБ-51 (ОКБ Полікарпова).

Під керівництвом Володимира Челомея працював над крилатими ракетами. У 1947 році перейшов у Військово-повітряну інженерну академію імені професора Миколи Жуковського. Брав участь у розробках на основі трофейної німецької техніки Хеншель-293. За створення літаючої лабораторії «Комета» в 1953 році був удостоєний Сталінської премії. Згодом поєднував викладацьку посаду в Авіаційному інституті і роботу в КБ-1.

Нагороди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]