Томашевський Борис Вікторович

Томашевський Борис Вікторович
рос. Борис Викторович Томашевский
Народився	17 (29) листопада 1890[…] або 29 листопада 1890(1890-11-29) Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	24 серпня 1957(1957-08-24)[…] (66 років) Гурзуф, Ялтинська міська рада, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	літературознавець, textologist, перекладач, письменник, викладач університету
Alma mater	Льєзький університет (1912) Сорбонна
Галузь	літературознавство, текстологія, Pushkin studiesd і переклад
Заклад	Пушкінський Дім Державний інститут історії мистецтвd Санкт-Петербурзький державний університет Російська національна бібліотека
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
Відомі учні	Ірина Семенко
Аспіранти, докторанти	Ірина Семенко
Членство	СП СРСР
У шлюбі з	I. N. Medvedevad
Діти	Q56307088?

Томашевський Борис Вікторович — (17 (29) листопада 1890(18901129), Санкт-Петербург — 24 серпня 1957, Гурзуф) — радянський літературознавець і текстолог.

Біографія

Через участь у гімназичних зборах після закінчення гімназії (1908) не зміг поступити в Політехнічний інститут. Закінчив Льєзький університет (1912) з дипломом інженера-електрика. Слухав лекції в Сорбонні. Після повернення до Росії виступив в 1915 з першими публікаціями з інженерних питань і на теми літератури. Зближувався з колами журналу «Аполлон». Брав участь у Першій світовій війні, воював на австрійському фронті (1915—1918). Після закінчення війни служив у Москві чиновником статистичних відділів різних господарських установ. Зближувався з членами Московського лінгвістичного гуртка і вступив в «Товариство вивчення теорії поетичної мови» (ОПОЯЗ).

Переїхавши до Петрограда (1921), став співробітником Інституту російської літератури (Пушкінський Дім) і почав читати лекції з текстології, теорії літератури і творчості О. С. Пушкіна в Державному інституті історії мистецтв. З 1924 викладав на кафедрі російської літератури Ленінградського університету (професор з 1942).

Під час кампанії проти формальної школи був звільнений з філологічних навчальних і наукових установ (1931). Працював викладачем прикладної математики в Інституті шляхів сполучення. У зв'язку зі століттям з дня смерті О. С. Пушкіна (1937) дістав можливість повернутися до філологічної діяльності.

Наукова діяльність

Укладач першого радянського однотомника Пушкіна (у 1924—1937 витримав 9 видань). Брав участь у підготовці й редагуванні академічних видань творів Ф. М. Достоєвського, А. Н. Островського, вибраних текстів А. П. Чехова, пізніше — повного академічного зібрання творів Пушкіна (1937—1949). Брав участь в укладанні словника мови Пушкіна і виданні пушкінських томів «Літературного спадку» (Литературного наследства). Підготував низку видань текстів поетів XVIII — початку XIX століть в серії «Бібліотека поета».

Основні праці з віршознавства, поетики, стилістики, текстології, пушкінознавства, французької поезії.

Автор книг «Пушкін. Сучасні проблеми історико-літературного вивчення» (1925), «Теорія літератури. Поетика» (1925), «Письменник і книга. Нарис текстології» (1928; друге видання 1959), «Про вірш» (1929) та інших, а також численних статей.

Праці Томашевського перекладені багатьма мовами.

Посилання

• «Писатель и книга» [Архівовано 17 квітня 2008 у Wayback Machine.]