Томаш Батя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Tomáš Baťa

То́маш Ба́тя (чеськ. Tomáš Baťa; 3 квітня 1876, Злін, Австро-Угорщина, — 12 липня 1932, Отроковіце, Чехословаччина) — чеський промисловець, засновник взуттєвої фірми Bata.

Дитинство[ред.ред. код]

Пращури Баті облаштувалися в північно-моравському місті Злін ще з XVII ст. Всі вони були шевцями.

Томаш Батя народився 3 квітня 1876 р. у місті Злін (Zlin). Мати Томаша померла, коли йому було 10 років. У 1888 р. його батько Антонін вирішив знову одружитися та перевезти сім'ю та бізнес в місто Угерське Градиште (Uherské Hradiště). [1]

З шестирічного віку Томаш починає допомагати батькові у майстерні.

Сімейний бізнес[ред.ред. код]

У 1891 р. Томаш Батя відправляється навчатися до Відня, а після повернення працює комівояжером у батьківській майстерні.

24 серпня 1894 р. Томаш, разом з сестрою Анною та братом Антоніном, маючи невеликий батьківський первісний капітал (800 злотих), відкриває у місті Злін сімейну взуттєву фабрику. Фабрика спочатку розміщувалась у двох невеликих приміщеннях та мала обладнання та сировину, які було закуплено у розстрочку. Незабаром сестра Анна вийшла заміж, брат Антонін пішов до армії, таким чином володарем сімейної взуттєвої фабрики залишився Томаш.

У 1895 р. взуттєва фабрика налічувала 10 постійних працівників, та 40 чоловік працювали на виготовленні взуття на дому.

З самого початку Томаш вірив в успіх своєї справи.

Пізніше, коли він був володарем взуттєвої імперії, він згадував:

«Не надо бояться будущего! Половина людей на свете ходит босиком. А хорошо обуты едва ли пять процентов населения мира. Это показывает, как мало до сих пор было сделано и какая огромная работа ждет сапожников всего света».[2]

У 1900 р. взуттєва фабрика переїхала до спеціально побудованого будинку у Зліні, поряд з вокзалом, де на парових верстатах для пошиття взуття вже працювало 120 чоловік.

«Батьовки»[ред.ред. код]

Спочатку фабрика Томаша Баті займалась пошиттям повстяного прошитого взуття (фактично — валянки), але справи йшли не дуже гарно. Пошук «свого стилю» та «свого взуття» привів у 1897 р. до виходу на ринок так званих «батьовок» — парусинових полуботинок на шкіряній підошві. Завдяки зниженню ціни за рахунок заміни дорогої шкіри на парусину — таке взуття стало доступним для широких верств населення. Вперше стає вигіднішим купити нове взуття, аніж відремонтувати старе. «Батьовки» починають швидко продаватись. [3]

Навчання в Америці[ред.ред. код]

У 1904 р. Томаш Батя разом з групою своїх працівників вирушає на навчання взуттєвій справі до Америки (штат Масачусетс). Там він ознайомився з конвеєрним виробництвом та набув досвіду з організації виробництва та маркетингу. Після повернення у Злін Томаш Батя запроваджує на фабриці двозмінний режим праці та відкриває відділ продажу.

У 1910 р. на фабриці працює 350 працівників, які щоденно забезпечують випуск 3 400 пар взуття.

У 1920 р. з відділу продажу виростає самостійний відділ — відділ маркетингу та реклами. На фабриці починається випуск фірмової газети та рекламних каталогів, створюється сучасний логотип фірми, вводяться «батьовські» ціни (які закінчуються на «9»), скидки (20-50%) та розпродажі.

Власна сім'я[ред.ред. код]

В 1912 р. Томаш Батя одружився з Марією Менчиковою, дочкою керуючого Віденської палацової бібліотеки.

17 вересня 1914 р. у Празі у них народився єдиний син — Томаш Батя молодший.[4]

Розвиток рідного міста Злін[ред.ред. код]

У 1923 р. Томаша Батю обирають старостою Зліну.

У 1924 р. володар фабрики впроваджує в своїй компанії робоче самоврядування та починає будувати «новий Злін» — житлові будинки та соціальну інфраструктуру для працівників своєї корпорації. Життєва філософія взуттєвого короля була в тому, що добре працює той, у кого налагоджено побут. Томаш Батя будує гуртожитки, відкриває у місті лікарню, кінотеатр та кіностудію, спортивні майданчики. В 1925 р. у Зліні відкривають профтехучилище для навчання взуттєвій справі.

Для мобільного зв'язку з філіалами компанії Томаш Батя обирає літаки: у Зліні побудовано аеродром, де дирижабль та 6 літаків були готові в будь-який час надати свої послуги. У рідному місті виріс й авіазавод, який налагодив випуск спортивного літака «Тренер». Інтереси Томаша Баті не обмежуються сферою взуттєвого виробництва, він інвестує гроші в будівництво доріг та розвиток телефонного зв'язку, поліграфічну справу, придбання паперової фабрики, електростанцій, лісопилок та ін. [5]

Навіть після своєї смерті він не кинув рідне місто напризволяще — за спадщиною Томаш Батя «прощав» Зліну борг у 4 мільйона крон.

Звертаючись до працівників своєї фабрики, Томаш Батя писав:

«Развитие наших заводов тесно связано с благополучием всего округа. Пока вы будете служить этой идее, вы будете находиться в гармонии с человеческой природой. Но в том момент, когда вы начнете заботиться только о себе и перестанете содействовать своей работой общему благу, вы станете никому ненужными и будете обречены на падение». [6]

Трагічна загибель[ред.ред. код]

В травні 1932 р. у Відні виходить роман «Данта-гігант» [7] молодого німецького автора, в життєвому шляху та характері героя якого Томаш Батя впізнає самого себе. Наприкінці роману головний герой гине в результаті авіакатастрофи. Адвокати взуттєвого короля домагаються вилучення з продажу роману.

Плита на могилі Томаша та Марії Бата у місті Злін

Томаш Батя загинув разом зі своїм пілотом 12 липня 1932 р. при аварії літака Юнкерс, який розбився у Отроковіц в тумані. Батю було поховано на Новому Лісовому кладовищі в його рідному місті Зліні разом зі своїм пілотом.

У 1993 р. туди була перевезена труна його жінки Марії, похованої у Нью-Йорці.

Спадщина[ред.ред. код]

За спадщиною фірма, яка нараховувала 20 тис. працівників вартістю 500 млн. $ переходить до брата Яна Антоніна Баті, який гідно продовжував справу свого брата.

Посилання[ред.ред. код]

1. Александр Гайдамацкий Атланты чешского капитализма

2. Ярослав Шимов «Батя»: как чешские ботинки всю планету обошли

3. ЧРв фактах:Томаш Батя

4. 138 лет назад родился Томаш Батя

5. Антон Каймаков. Гордость Чехии - Томаш Батя

6. Александр Синенко. Пока вы будете служить этой идее, вы будете находиться в гармонии с человеческой природой

7. Александр Синенький. Батя уходит в небо: << Смерть и жизнь обувного короля >>

Джерела[ред.ред. код]

1. Уорнер М. Классики менеджмента. СПб.: Питер, 2001. — 1168 с.

2. Офіційний сайт фірми Bata http://www.bata.com/