Тома Пікетті
Тома Пікетті | |
---|---|
фр. Thomas Piketty | |
![]() | |
Народився |
7 травня 1971[1][2][…] (51 рік) Кліші[1] |
Країна |
![]() |
Діяльність | економіст, викладач університету, письменник, сценарист |
Alma mater | Вища школа соціальних наук (1993)[4][5][6] |
Галузь | публічна економікаd і економіка |
Заклад | PSEd[7], Вища школа соціальних наук[7] і Массачусетський технологічний інститут |
Вчителі | Aurélien Blancd |
Аспіранти, докторанти | Antoine Boziod[6], Mathieu Valdenaired[6], Julien Grenetd[6], Gabriel Zucmand[6], Christine Siegwarth Meyerd[8], Jonathan Goupille-Lebretd[8], Thomas Bossuroyd[8], Gabrielle Fackd[8], Amory Gethind[9], Facundo Alvaredod[10], Camille Landaisd[11], Nicolas Frémeauxd[12] і Lucas Chanceld[13] |
У шлюбі з | Julia Cagéd |
Нагороди | |
Особ. сторінка | piketty.pse.ens.fr |
![]() |
Тома́ Пікетті́ (фр. Thomas Piketty, [tɔˈma pikɛˈti]; нар. 7 травня 1971) — французький економіст, працює над нерівністю достатку і доходів. Професор (directeur d'études) Школи вищих досліджень у галузі соціальних наук (École des hautes études en sciences sociales, EHESS), професор Паризької школи економіки, почесний професор (centennial professor) Лондонської школи економіки.[14][15]
Автор бестселера «Капітал у двадцять першому столітті» (Capital in the Twenty-First Century, 2013),[16] у якому підкреслюються теми його роботи над концентрацією та розподілом достатку за останні 250 років. Книга стверджує, що рівень повернення капіталу у розвинених країнах постійно вищий, ніж рівень економічного зростання, що спричинить збільшення нерівності достатку у майбутньому. Він вважає це проблемою, з якою можна боротися перерозподілом через прогресивний глобальний податок на достаток.[17][18]
Біографія[ред. | ред. код]
Пікетті народився 7 травня 1971 року у паризькому передмісті Кліші. Отримав диплом про завершення середньої освіти (baccalauréat) наукового профілю і після підготовчих класів вступив до Вищої нормальної школи (ENS) у віці 18 років, де вивчав математику та економіку.[19] У 22 роки Пікетті отримав ступінь PhD за дисертацію на тему розподілу достатку, яку він написав у EHESS та Лондонській школі економіки під керівництвом Роже Ґеснері[20] й отримав премію Французької економічної асоціації за найкращу дисертацію року.[21]
Після отримання PhD Пікетті з 1993 по 1995 рік викладав на департаменті економіки у Массачусетський технологічному інституті. У 1995 році приєднався до франузького Національного центру наукових досліджень (CNRS) як дослідник, а у 2000 році став професором (directeur d'études) EHESS.[19]
У 2002 році Пікетті отримав премію як найкращий молодий економіст Франції і станом на 11 листопада 2003 року був членом наукової ради асоціації À gauche, en Europe, заснованої Мішелем Рокаром і Домініком Стросс-Каном.[22]
У 2006 році став першим головою Паризької школи економіки, яку допомагав організовувати.[23] Через кілька місяців залишив цей пост на користь посади економічного радника Сеголен Руаяль, кандидата від Соціалістичної партії на президентських виборах 2007 року.[24][25] Продовжив викладати у EHESS та Паризькій школі економіки у 2007.[26]
Веде колонку у францзькій газеті Libération, інколи пише авторські коментарі для Le Monde.
У квітні 2012 року Пікетті та 42 його колег написали спільного відкритого листа на підтримку Франсуа Олланда.[27] У травні Олланд виграв президентські вибори, змінивши Ніколя Саркозі.
У 2013 році Пікетті отримав дворічну Yrjö Jahnsson Award як економіст до 45 років, який «зробив внесок у теоретичне і прикладне дослідження, що є визначним для вивчення економіки у Європі».[28]
У січні 2015 він відмовився від французького Ордену Почесного легіону, яким був нагороджений за рішенням президента Франсуа Олланда. «Я не вважаю, що уряд повинен вирішувати, хто заслуговує такі нагороди», - заявив Пікетті. Він висловив думку, що владі було б краще активізувати роботу по відновленню зростання економіки Франції, ніж присуджувати такі нагороди.[29][30]
У жовтні 2021 року Томас Пікетті заявив про вживану валюту у франкомовній Західній Африці та у франкомовній Центральній Африці "Продовжувати говорити у 2021 році про франк КФА, це є формою аномалії". Франк КФА є дуже поганою валютою.[31]
Дослідження[ред. | ред. код]
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (травень 2015) |
Пікетті спеціалізується на економічній нерівності, застосовуючи історичний та статистичний підхід.[32][33] У своїх роботах він розглядає рівень накопичення капіталу порівняно з економічним зростанням впродовж двохсот років — від XIX століття до сьогодні. Його оригінальне використання податкової статистики дозволило зібрати дані щодо економічних еліт, які раніше не вивчалися докладно, і встановити їх рівень акумуляції достатку, у тому числі порівняно з рештою суспільства та економікою.
Остання його книга, Капітал у XXI столітті (книга), спирається на економічні дані за 250 років і показує, що постійне зростання концентрації доходів не є саморегульованим. Він пропонує перерозподіл через прогресивний глобальний податок на достаток.[17][34] У своїй книзі Пікетті на прикладі Європи і США він розглядає концепції розвитку капіталу від XVIII століття й до сьогодні. Усі свої ідеї підкріплює розрахунками, елементарними та усім зрозумілими формулами, навіть прикладами з класичного та сучасного мистецтва.
«Капітал у XXI столітті» названо книгою року за версією Financial Times (2014), бестселером New York Times, а у світі станом на 2015 рік продано уже понад два мільйони примірників. Питання, які піднімає автор, зрозумілі читачеві, не знайомому з економічною абеткою. Українською книга вийшла 2016-го року у київському видавництві Наш Формат у серії ICU Business books.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Les hauts revenus face aux modifications des taux marginaux supérieurs de l’impôt sur le revenu en France, 1970–1996 (Document de Travail du CEPREMAP, n° 9812, July 1998)
- Inégalités économiques: report to the Counsel of Economic Analysis (14 June 2001) with Tony Atkinson, Michel Godet[fr] and Lucile Olier
- Les hauts revenus en France au XXème siècle, Inégalités et redistribution, 1901–1998 (ed. Grasset, September 2001)
- Fiscalité et redistribution sociale dans la France du XXe siècle (October 2001)
- L'économie des inégalités (ed. La Découverte, April 2004)
- Vive la gauche américaine ! : Chroniques 1998–2004 (Éditions de l'Aube, September 2004)
- Pour un nouveau système de retraite : Des comptes individuels de cotisations financés par répartition (Éditions Rue d'Ulm/CEPREMAP, 2008) with Antoine Bozio
- On the Long run evolution of inheritance. France, 1820–2050 (PSE Working Paper, 2010)
- Pour une révolution fiscale (ed. Le Seuil, 2011) with Emmanuel Saez and Camille Landais
- Peut-on sauver l'Europe ? Chroniques 2004–2012 (Les Liens qui Libèrent, 2012)
- Le Capital au XXIe siècle (Seuil, 2013)
- Capital in the Twenty-First Century (Cambridge, MA: Belknap Press, 2014)
- Пікетті, Тома Капітал в XXI столітті. / пер. з англ. Наталія Палій.— К.: Наш Формат, 2016. — 696 с. — ISBN 978-617-7279-52-4
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Thomas Piketty, curriculum Vitae, septembre 2013
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ http://piketty.pse.ens.fr/fr/cv-fr
- ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
- ↑ а б в г д FCT
- ↑ а б Thomas Piketty
- ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ https://www.parisschoolofeconomics.eu/en/gethin-amory/
- ↑ https://www.theses.fr/2008EHES0122
- ↑ https://www.theses.fr/2008EHES0022
- ↑ https://www.theses.fr/2013EHES0065
- ↑ https://www.theses.fr/2018PSLEH063
- ↑ Piketty, Thomas. CV. Процитовано 1 травня 2014.
- ↑ Thomas Piketty joins LSE as Centennial Professor. London School of Economics and Political Science. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 16 травня 2015.
- ↑ Paris School of Economics. Архів оригіналу за 9 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014.
- ↑ а б Krugman, Paul (8 травня 2014). Why We're in a New Gilded Age. The New York Review of Books.
- ↑ Tanenhaus, Sam (25 квітня 2014). Hey, Big Thinker: Thomas Piketty, the Economist Behind ‘Capital in the Twenty-First Century’ Is the Latest Overnight Intellectual Sensation. New York Times. Процитовано 26 квітня 2014.
- ↑ а б Curriculum vitae. pse.ens.fr. Процитовано 11 січня 2014.
- ↑ John Cassidy, "Forces of Divergence", The New Yorker, 31 March 2014.
- ↑ Thomas Piketty, a Not-So-Radical French Thinker. The Wall Street Journal. Процитовано 8 грудня 2014.
- ↑ Thomas Piketty / France Inter. Franceinter.fr. 20 жовтня 2013. Процитовано 16 червня 2014.
- ↑ Annie Kahn and Virginie Malingre (22 лютого 2007). Les " French economists " font école. Le Monde. Процитовано 28 вересня 2010.[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Pourquoi Thomas Piketty quitte la direction de l'École d'économie de Paris. Observatoire Boivigny. 3 березня 2007.
- ↑ Avant qu'il ne soit trop tard. Nouvel Observateur. 3 березня 2007. Процитовано 28 вересня 2010.
- ↑ Thomas Piketty. Paris School of Economics. Процитовано 13 березня 2014.
- ↑ " Nous, économistes, soutenons François Hollande " 17 Apr 2012. lemonde.fr. 17 квітня 2012. Процитовано 16 червня 2014.
- ↑ Yrjö Jahnsson Award in Economics. Yrjö Jahnsson Foundation.
- ↑ Piketty rejects Légion d'Honneur award. Financial Times.
- ↑ BBC News – France economist Thomas Piketty rejects Legion D'Honneur. BBC News.
- ↑ Thomas Piketty : « Continuer à parler en 2021 de Franc CFA, c’est une forme d’anomalie ». Jeune Afrique.
- ↑ Daniel Henninger (12 березня 2009). The Obama Rosetta Stone. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 17 травня 2009. Процитовано 28 вересня 2010.
- ↑ Див. його Introduction à la théorie de la redistribution des richesses, Economica, 1994.
- ↑ Глибинний огляд Роберта Боєра, лідера French Régulation school у Régulation Review
Посилання[ред. | ред. код]
- Thomas Piketty, сторінка на сайті Паризької школи економіки
- The World Top Incomes Database
- Taking On Adam Smith (and Karl Marx) 19 April 2014 New York Times
- Ханс Деспейн. «Капітал у двадцять першому столітті» (рецензія на книгу Тома Пікетті) // Спільне. — 22.05.2014
- WATCH: Elizabeth Warren And Thomas Piketty Discuss Nature, Causes Of Economic Inequality. The Huffington Post. 2 June 2014.
- Piketty calls out GOP hypocrisy on inequality. MSNBC. 11 March 2015
- Тома Пікетті: Нові думки про капітал у двадцять першому столітті виступ на TEDx
- Презентація книги Капітал у 21 столітті Томи Пікетті
- "Капітал у ХХІ ст." Томи Пікетті
|
![]() |
Це незавершена стаття про французького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 7 травня
- Народились 1971
- Уродженці Кліші
- Науковці Массачусетського технологічного інституту
- Нагороджені бронзовою медаллю Національного центру наукових досліджень
- Дійсні члени Економетричного товариства
- Французькі економісти
- Випускники Лондонської школи економіки
- Випускники Вищої нормальної школи (Париж)