Том Віттейкер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Том Віттейкер
Особові дані
Повне ім'я Томас Джеймс Віттейкер
Народження 21 липня 1898(1898-07-21)
  Олдершот, Велика Британія
Смерть 24 жовтня 1956(1956-10-24) (58 років)
  Лондон
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1919–1925 Англія «Арсенал» 70 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1947–1956 Англія «Арсенал»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Том Віттейкер (англ. Tom Whittaker, 21 липня 1898, Олдершот — 24 жовтня 1956, Лондон) — англійський футболіст, по завершенні ігрової кар'єри — тренер, відомий роботою з лондонським «Арсеналом», з яким двічі ставав чемпіоном Англії.

Учасник Першої і Другої світових воєн. Нагороджений Орденом Британської Імперії.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Починав грати у футбол на початку 1910-х у Ньюкаслі, де навчався на морського інженера. Під час Першої світової війни був призваний до війська, спочатку служив в артилерії, згодом приєднався до британських ВМС. Після війни був демобілізований і в листопаді 1919 року прийняв пропозицію присвятити себе футбольній кар'єрі, ставши гравцем лондонського «Арсенала».

У січні 1920 року уклав с «Арсеналом» професійний контракт і дуже швидко став регулярним гравцем команди лондонського клубу. Ігрова кар'єра Віттейкера передчасно закінчилася 1925 року через важку травму — перелом наколінка, яку він отримав під час турне збірної англійських клубів в Австралії.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після вимушеного завершення кар'єри гравця вирішив залишитися у футболі, ставши 1927 року тренером у тренерському штабі «Арсенала». Одночасно навчався на фізіотерапевта. Був помічником Герберта Чепмена, а після смерті останнього у 1934 році продовжив роботу в команді нового менеджера лондонського клубу Джорджа Еллісона.

З початком Другої світової війни Віттейкер, якому вже було за 40, знову пішов до армії, цього разу ставши пілотом Королівськи ВПС, де дослужився до командира ескадрільї. Брав участь у повітряній підтримці висадки союзників у Нормандії, за що після війни був нагороджений Орденом Британської Імперії.

Із закінченням війни повернувся до тренерського штабу «Арсенала», а після виходу на пенсію Еллісона, став головним тренером команди. Під його керівництвом «каноніри» здобули свої перші повоєнні чемпіонські титули, перемігши в сезонах 1947-1948 та 1952-1953. Очолював «Арсенал» до своєї смерті, яка настала 24 жовтня 1956 року на 59-му році життя.

Титули і нагороди[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

«Арсенал»: 1947-1948, 1952-1953

Особисті[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Профіль на офіційному сайті «Арсенала» (англ.)