Тонконіг розсунутий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тонконіг розсунутий
Poa remota.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Триба: Poeae
Підтриба: Poinae
Рід: Тонконіг (Poa)
Вид: Тонконіг розсунутий
Біноміальна назва
Poa remota
Forselles 1807
Синоніми
Glyceria norvegica Sommer.
Glyceria remota (Forselles) Fr.
Hydropoa remota (Forselles) Dumort.
Molinia remota (Forselles) Hartm.
Panicularia remota (Forselles) Kuntze
Poa asiaeminoris H.Scholz & Byfield
Poa chaixii var. remota (Forselles) K. Richt.
Poa molinioides Trin. ex Trautv.
Poa sudetica var. remota (Forselles) Fr.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Poa remota
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Poa remota
EOL logo.svg EOL: 1115756
IPNI: 417898-1
ITIS logo.svg ITIS: 507996
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 269382
The Plant List: kew-437092

Тонконіг розсунутий[1][2] (Poa remota Forselles) — вид трав'янистих рослин з роду тонконіг (Poa) родини тонконогових (Poaceae).

Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Високий, до 100—120 см злак з довгим повзучим кореневищем, що несе шорсткі, в нижній частині сильно сплюснуті з боків стебла 2-3 мм завтовшки. Листя плоскі, 6-10 мм завширшки, зверху голі, по краях і знизу по жилах з рідкісними короткими щетинистими волосками. Язички верхніх листків 2-3 мм завдовжки. Піхви їх майже доверху, на 2/3 — 3/4 своєї довжини, замкнуті, сплюснуті з боків, з сильно виступаючим кілем, також з рідкісними щетинками по краях. Волоті пухкі, пірамідальні, з тонкими гілочками, густо засаджені дрібними шипиками. Колоски 5-6 мм завдовжки. Колоскові луски з виступаючими жилками, по кілю гостро-шорсткі. Нижня квіткова луска при основі з невеликим пучком зім'ятих волосків, з різко виступаючими жилками, по кілю з дрібними волосками. Пучок довгих звивистих волосків на калусі розвинений слабо.

Число хромосом — 2n = 14.

Поширення[ред. | ред. код]

Природний ареал[ред. | ред. код]

Екологія[ред. | ред. код]

Росте в березово-темнохвойних лісах з трав'яним покривом, лісових високотрав'ях, на лісових галявинах, в заростях прирічкових чагарників.

Охорона в природі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ю. Н. Прокудин, А. Г. Вовк, О. А. Петрова. Злаки Украины. // Под общ. ред. Шеляг-Сосонко Ю. Р. — Київ : «Наукова думка», 1977. — 518 с.
  • Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 2. Poaceae (Gramineae). Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1990, 361 стр. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
  • Доронькин В. М., Положий А. В., Курбатский В. И., Выдрина С. Н., Лукманова Л. З. Флора Сибири Том 14: Дополнения и исправления. Алфавитные указатели. Под ред. д-ра биол. наук, проф. Малышева Л. И., д-ра биол. наук Пешковой Г. А., д-ра Байковой К. С. — Новосибирск: Наука, 2003. — 188 с.
  • Флора Центральной Сибири. Т.1. Onocleaceae-Saxifragaceae. / Под ред. Л. И. Малышева, Г. А. Пешковой. — Новосибирск: «Наука», 1979. — 431 стр. (рос.)
  • Цвелев Н. Н. Злаки СССР. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1976. 788 с. (рос.)
  • Федотова К. П. Флора Курганской области. Курган. 1988. С. 111. (рос.)
  • Флора СССР. / Под ред. Рожевица Р. Ю., Шишкина Б. К. — М.-Л.: АН СССР, 1937. — Т. 2 — 778 с. (рос.)
  • Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
  • Tutin, T. G. et al., eds. 1964—1980. Flora europaea. (англ.)
  • Flora of China Editorial Committee. 2006. Flora of China (Poaceae). 22: 1-733. In C. Y. Wu, P. H. Raven & D. Y. Hong (eds.) Fl. China. Science Press & Missouri Botanical Garden Press, Beijing & St. Louis.
  • Габриелян Э. Ц. 2010. Poa L. Флора Армении. Т. 11: С. 258—273.
  • Флора Казахстана. / Под ред. Н. В. Павлова. — Алма-Ата: Изд-во АН Казахской ССР, 1956. — 354 c.
  • Определитель растений Средней Азии. / Под ред. С. С. Ковалевской. — Ташкент: ФАН УзССР, 1968. — Т. 1. — 240 с.
  • Liou, L. 2003. Poa. Fl. Repub. Pop. Sinicae 9(2): 91-226.
  • Soreng, R. J. 2004. Poa of the World, 2004 onward. ined.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]