Тонкопряд хмелевий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тонкопряд хмелевий
Тонкопряд хмелевий (Hepialus humuli)
Тонкопряд хмелевий (Hepialus humuli)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Тонкопряди (Hepialidae)
Рід: Hepialus
Fabricius, 1775
Вид: Тонкопряд хмелевий
Біноміальна назва
Hepialus humuli
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hepialus humuli
EOL logo.svg EOL: 956497
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 470875

Тонкопряд хмелевий (Hepialus humuli) — вид метеликів родини Тонкопряди (Hepialidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Ареал виду — помірна Європа до Лапландії на півночі та Західного Сибіру на сході. Добирається до висот в 2000 м.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина переднього крила — 2 і навіть 3,5 см; самиці помітно більші за самців. Крім того, особини різних статей розрізняються і за забарвленням — самці блискучі, сріблясто-білі, а самки жовті з помаранчевим малюнком (передні крила) і коричневі (задні). Як звичайно, черевце самок більш важке. Вусики і у самок, і у самців короткі. І самці, і самиці покриті жовтуватими волосками, низ крил у обох статей черновато-сіруватий. Верх відрізняється: самці сніжно-білі, самки жовті з червоними розводами. Задні крила самок сіруваті. Розмах крил- від 42 до 68 мм.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Імаго зустрічаються з кінця травня до середини серпня. Воліє літати в сутінках по вологих низовинах. Парки, галявини і залежні землі для нього менш цікаві, хоча зустріти його там — справа теж цілком буденна. З настанням сутінків спочатку вилітають самці хмелевого тонкопряда, але літають недовго, швидко осідають тут і там і починають виділяти аромати, що приводять у збуджений стан самок, які вилітають трохи пізніше. Далі — спаровування. Віддає перевагу вологим місцям.

Гусениці живуть з серпня по квітень (півтора року). Кормові рослини гусениць: хміль (Humulus lupulus), щавель, різні злаки і трави. Після появи на світ і недовгої годівлі, гусениці зимують, потім годуються все літо, дорослішаючи до наступної осені, зимують вдруге, а оляльковуються лише після цього на землі в трубкоподібному гніздечку. Гусениця жовтувата, з чорними крапками і бурою головою. Живе в ґрунті. Яйця Hepialus humuli попросту розкидає на землю під час польоту.

Синоніми[ред. | ред. код]

Рід:

  • Hepiolus Illiger, 1801
  • Epialus Agassiz, 1847
  • Epiolus Agassiz, 1847
  • Tephus Wallengren, 1869

Вид:

  • Noctua humuli Linnaeus, 1758
  • Hepialus thulensis Newman, 1865
  • Hepialus humulator Haworth, 1802
  • Hepialus hethlandica Staudinger, 1871
  • Hepialus rosea Petersen, 1902
  • Hepialus albida Spuler, 1910
  • Hepialus azuga Pfitzner, 1912
  • Hepialus grandis Pfitzner, 1912
  • Hepialus dannenbergi Stephan, 1923
  • Hepialus pusillus Stephan, 1923
  • Hepialus rufomaculata Lempke, 1938
  • Hepialus albida Bytinski-Salz, 1939
  • Hepialus roseoornata Bytinski-Salz, 1939
  • Hepialus uniformis Bytinski-Salz, 1939
  • Hepialus faeroensis Dahl, 1954
  • Hepialus fumosa Cockayne, 1955
  • Hepialus radiata Cockayne, 1955
  • Hepialus postnigrescens Lempke, 1961
  • Hepialus postrufescens Lempke, 1961
  • Hepialus griseomaculata van Wisselingh, 1965
  • Hepialus thuleus

Посилання[ред. | ред. код]

  • Chinery, Michael: Collins Guide to the Insects of Britain and Western Europe, 1986 (Reprinted 1991)
  • Skinner, Bernard: Colour Identification Guide to Moths of the British Isles, 1984