Тоннаж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тонна́ж (від фр. tonnage) — міра вантажомісткості (вантажопідйомності) судна. У торговому мореплавстві тоннаж використовується для визначення митних зборів; а сам термін tonnage пов'язаний з кількістю перевозимих бочок (фр. tonnes), що використовувалася для обчислення величини податку на судно. Для військових кораблів тоннаж — просто водотоннажність, виражена в тоннах. Тоннаж торгових суден не слід змішувати з водотоннажністю (що являє собою фактичну вагу судна), оскільки для експлуатаційних цілей важлива пристосовуваність судна для перевезення вантажів[1].

Вимірювання тоннажу[ред. | ред. код]

Вимірювання тоннажу регулює Конвенція ММО (Міжнародна конвенція з вимірювання тоннажу кораблів, 1969), що первісно застосовувалася щодо всіх кораблів, побудованих після липня 1982 р., а з липня 1994 р. — щодо всіх кораблів[2].

Брутто-тоннаж, валовий тоннаж (англ. gross tonnage, GT) — загальний об'єм всіх закритих приміщень судна (від кіля до труби), виміряний від набору корпусу. Числове значення брутто-тоннажу завжди менше, ніж значення брутто-реєстрового тоннажу. Він є показником, на основі якого класифікується судно для визначення кількості екіпажу, класу безпеки й інших нормативних вимог. На відміну від одиниць брутто-реєстрового тоннажу, одиниці брутто-тоннажу є безрозмірнісними: вони являють собою умовні числа.

Нетто-тоннаж, чистий тоннаж (англ. net tonnage, NT) — засновується на обчисленні об'єму всіх вантажних просторів судна. Він виражає корисний простір судна, об'єм теоретичного голого корпусу. Одиниці нетто-тоннажу також є безрозмірнісними.

Реєстраційні й портові збори, а також правила безпеки й комплектування суден засновані на брутто- і нетто-тоннажі.

Брутто-реєстро́вий тоннаж, валовий реєстровий тоннаж (англ. gross register tonnage, GRT) — виражає внутрішній об'єм судна, представлений у реєстрових тоннах (кількість прісної води, що важить 2,83 метричної тонни чи 2,83 м³). Враховуються всі суднові приміщення під палубою, між палубами і в надбудовах, за винятком приміщень, розташованих в міждонному просторі (які служать для приймання водяного баласту); не цілком захищених від негоди приміщень на верхній палубі; приміщень, які розташовані на верхній палубі, містять механізми для управління судном, і деяких інших[3]. Визначення й обчислення внутрішнього об'єму складне; наприклад, об'єм трюму можна оцінити або для сипких вантажів (враховуючи увесь повітряний простір), або для вантажів у тюках (виключаючи «мертвий» простір, не зайнятий тюками). Брутто-реєстровий тоннаж у 1982 р. був замінений брутто-тоннажем на основі Конвенції 1969 року, а старі судна, що використовували його, або вже утилізовані, або на 1994 р. перевиміряні відповідно до нових правил[4][2].

Нетто-реєстро́вий тоннаж, чистий реєстровий тоннаж (англ. net register tonnage, NRT) — об'єм вантажу, який може перевезти судно. Тобто, це брутто-реєстровий тоннаж за вираховуванням просторів, непридатних для розміщення вантажів (наприклад, машинне відділення, стернова машина, приміщення для екіпажу); методика його обчислення може розрізнятися, залежно від порту й країни. Виражає об'єм, доступний для вантажів і пасажирів. У 1994 році замінений нетто-тоннажем, на основі Конвенції 1969 року.

Система Панамського каналу чи універсальна система (англ. Panama Canal/Universal Measurement System (PC/UMS)) — заснована на нетто-тоннажі, зміненому для потреб Панамського каналу. Використовує математичну формулу для обчислення загального об'єму судна. Одна тонна нетто PC/UMS дорівнює 100 кубічним футам чи 2,83 м³[5].

Нетто-тоннаж Суецького каналу (SCNT) — походить з деякими змінами від колишнього нетто-реєстрового тоннажу системи Мурсома. Був встановлений Міжнародною Константинопольською комісією в її протоколі від 18 грудня 1873 року. Використовується досі, з поправками, внесеними «Правилами судноплавства» адміністрації Суецького каналу й реєструється в Сертифікаті тоннажу Суецького каналу.

Темзівське вимірювання, Темзівський тоннаж (англ. Thames Measurement, TM) — ще одна система вимірювання об'єму, здебільшого використовувана для малих суден (наприклад, яхт), вона використовує формулу, засновану на довжині й ширині судна. Названа за Королівським яхт-клубом Темзи (Royal Thames Yacht Club).

Співвідношення[ред. | ред. код]

Для практичних цілей можна скористатися такими наближеними співвідношеннями між різними елементами, що визначають різні види тоннажу:[1]

1 тонна (реєстрова) нетто-реєстрового тоннажу = 2/3 тонни (реєстрової) брутто-реєстрового тоннажу = 4/9 тонни (метричної) дедвейту = 8/27 тонни (метричної) повної водотоннажності.

Інше вживання терміна[ред. | ред. код]

Термін «тоннаж» іноді застосовується для характеристики всього транспортного флоту однієї або кількох країн, уможливлюючи уявити їхні транспортні можливості. У період панцирного флоту термін «тоннаж» застосовувався для кількісної характеристики і військового флоту[6].

Також тоннажем можуть вантажопідйомність будь-якого транспортного засобу (автомобіля, поїзда тощо), виражену в тоннах[7], а також масу в тоннах якоїсь продукції[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Самойлов К. И. Тоннаж // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  2. а б International Convention on Tonnage Measurement of Ships, 1969 [Архівовано 2008-01-16 у Wayback Machine.], International Maritime Organisation. Retrieved May 10, 2006.
  3. Самойлов К. И. Вместимость судна полная, или валовая регистровая // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  4. CWP Handbook of Fishery Statistical Standards. Retrieved May 10, 2006.
  5. Panama Canal Tolls, from the Panama Canal Authority. Retrieved May 10, 2006.
  6. Тоннаж // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)
  7. а б Тоннаж // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Джерела[ред. | ред. код]

  • The Oxford Companion To Ships & The Sea, by I. C. B. Dear and Peter Kemp. Oxford University Press, 1979. ISBN 0-19-860616-8
  • Ship Design and Construction, Volume II; Thomas Lamb, Editor. Society of Naval Architects and Marine Engineers, 2004. ISBN 99909-0-620-3