Тончхон
| Тончхон | ||
| ||
|---|---|---|
| 227 — 248 | ||
| Попередник: | Сансан | |
| Наступник: | Чунчхон | |
| Народження: | 209[1] | |
| Смерть: | 248[1] | |
| Причина смерті: | хвороба | |
| Країна: | Когурьо | |
| Батько: | Сансан | |
| Діти: | Чунчхон | |
Тончхон (кор. 동천, 東川, Dongcheon, Tongch'ǒn; 209—248) — корейський ван, одинадцятий правитель держави Когурьо періоду Трьох держав.
Біографія[ред. | ред. код]
Був онуком вана Сінтхе й сином Сансана. Його матір'ю була наложниця останнього. 213 року Тончхона було проголошено спадкоємцем престолу, а 227 року, після смерті батька, він зайняв престол.[2]
238 року Тончхон уклав союз із Вей, однією з трьох північнозахідних китайських держав[3], з метою атаки на клан Гонсунь, щоб знищити їхню владу на Ляодунському півострові. Та війна завершилась перемогою, проте нову загрозу Когурьо вже становила Вей.[2]
Когурьо, зібравши сили, почала здійснювати напади на китайські командирства, що перебували під номінальним контролем Вей. 242 року Тончхон атакував китайську фортецю в гирлі річки Ялуцзян, що стало початком повноцінної війни між Когурьо та Вей. 244 року сили Вей вторглись до Когурьо та захопили Хвандо[4][2][5]. Тончхон був змушений тікати до своєї столиці[2]. Перебуваючи в Окчо, ван докладав зусиль до перевезення двору до нової столиці, що й відбулось 246 року.[6] Однак розташування тієї столиці дотепер залишається спірним.[2][5]
Невдовзі Тончхон організував атаку, в результаті якої він повернув собі всі втрачені під час війни з Вей території.[7]
243 року Тончхон проголосив свого сина, Йонбуля, спадкоємцем престолу. 245 року він здійснив напад на Сіллу, втім уже 248 року уклав з нею мир.[8]
Наприкінці 248 року Тончхон захворів і помер, його правління тривало 22 роки. Самгук Сагі стверджує, що він мав настільки сильну любов серед його підданих, що багато хто з них пішов із ним у могилу.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://mairi.me/-/1000768
- ↑ а б в г д King Dongcheon. KBS Radio. KBS. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Hong, Wontack (2006). Korea and Japan in East Asian history: a tripolar approach to East Asian history. 9788985567039. с. 77.
- ↑ Tennant, Roger (2012). History Of Korea (англ.) . Routledge. с. 22. ISBN 9781136167058. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ а б Yi, Hyŏn-hŭi; Pak, Sŏng-su; Yun, Nae-hyŏn (2005). New history of Korea. Jimoondang. с. 124—125. ISBN 9788988095850. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Kim, Bushik. Samguk Sagi. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Kim, Bushik. Samguk Sagi.
- ↑ Lee, Yoonsup (2014). 다시 읽는 삼국사1 (kor) . 책보세. с. 76—77. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Kim, Bushik. Samguk Sagi. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 8 травня 2020.
|
.svg){kind=small}
