Тончхон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тончхон


11-й Тхеван Когурьо
227 — 248
Попередник: Сансан
Наступник: Чунчхон
 
Народження: 209
Смерть: 248
Країна: Когурьо
Батько: Сансан
Діти: Чунчхон

Тончхон (кор. 동천, 東川, Dongcheon, Tongch'ǒn; 209248) — корейський ван, одинадцятий правитель держави Когурьо періоду Трьох держав.

Біографія[ред. | ред. код]

Був онуком вана Сінтхе й сином Сансана. Його матір'ю була наложниця останнього. 213 року Тончхона було проголошено спадкоємцем престолу, а 227 року, після смерті батька, він зайняв престол.[1]

238 року Тончхон уклав союз із Вей, однією з трьох північнозахідних китайських держав[2], з метою атаки на клан Гонсунь, щоб знищити їхню владу на Ляодунському півострові. Та війна завершилась перемогою, проте нову загрозу Когурьо вже становила Вей.[1]

Когурьо, зібравши сили, почала здійснювати напади на китайські командирства, що перебували під номінальним контролем Вей. 242 року Тончхон атакував китайську фортецю в гирлі річки Ялуцзян, що стало початком повноцінної війни між Когурьо та Вей. 244 року сили Вей вторглись до Когурьо та захопили Хвандо[3][1][4]. Тончхон був змушений тікати до своєї столиці[1]. Перебуваючи в Окчо, ван докладав зусиль до перевезення двору до нової столиці, що й відбулось 246 року.[5] Однак розташування тієї столиці дотепер залишається спірним.[1][4]

Невдовзі Тончхон організував атаку, в результаті якої він повернув собі всі втрачені під час війни з Вей території.[6]

243 року Тончхон проголосив свого сина, Йонбуля, спадкоємцем престолу. 245 року він здійснив напад на Сіллу, втім уже 248 року уклав з нею мир.[7]

Наприкінці 248 року Тончхон захворів і помер, його правління тривало 22 роки. Самгук Сагі стверджує, що він мав настільки сильну любов серед його підданих, що багато хто з них пішов із ним у могилу.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д King Dongcheon. KBS Radio. KBS. Процитовано 2020-05-08. 
  2. Hong, Wontack (2006). Korea and Japan in East Asian history: a tripolar approach to East Asian history. 9788985567039. с. 77. 
  3. Tennant, Roger (2012). History Of Korea (англ.). Routledge. с. 22. ISBN 9781136167058. Процитовано 2020-05-08. 
  4. а б Yi, Hyŏn-hŭi; Pak, Sŏng-su; Yun, Nae-hyŏn (2005). New history of Korea. Jimoondang. с. 124–125. ISBN 9788988095850. Процитовано 2020-05-08. 
  5. Kim, Bushik. Samguk Sagi. 
  6. Kim, Bushik. Samguk Sagi. 
  7. Lee, Yoonsup (2014). 다시 읽는 삼국사1 (kor). 책보세. с. 76–77. Процитовано 2020-05-08. 
  8. Kim, Bushik. Samguk Sagi.