Тоні Єйо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Tony Yayo
англ. Tony Yayo
Зображення
Зображення
Tony Yayo у 2008 році
Основна інформація
Повне ім'я Марвін Бернард (англ. Marvin Bernard)
Дата народження 31 березня 1978(1978-03-31) (46 років)
Місце народження Квінз, Нью-Йорк, США
Роки активності 1997 — дотепер
Громадянство США США
Національність афроамериканці
Професія репер
Інструменти вокал[d]
Жанр хіп-хоп
Псевдоніми Tony Yayo
Колективи G-Unit
Лейбл G-Unit (2003-дотепер)
Interscope (2003–2009)
EMI (2010-дотепер)
tonyyayo.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Марвін Бернард (англ. Marvin Bernard; нар. 31 березня 1978, Квінз, Нью-Йорк, США), більш відомий під псевдонімом Tony Yayo (укр. Тоні Єйо) — американський репер, учасник гурту G-Unit, президент лейблу G-Unit Philly. Виріс у Південній Ямайці, кварталі Квінзу в Нью-Йорці. Сценічне ім'я походить від Тоні Монтани, героя стрічки «Обличчя зі шрамом» (1983), та сленгового слова, що означає кокаїн.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Марвін Бернард народився у Південній Ямайці, Квінз, Нью-Йорк, у сім'ї гаїтян, наймолодший з трьох дітей[1]. Батьки Бернарда розлучилися, коли йому було 16 років. У 15 років він почав продавати наркотики і кинув школу в десятому класі. У дитинстві він познайомився зі своїми друзями на все життя Ллойдом Бенксом і 50 Cent, і зрештою тріо створило групу G-Unit і разом почало працювати над музикою, випустивши кілька мікстейпів на початку 2000-х[2][3].

Музична кар'єра[ред. | ред. код]

G-Unit[ред. | ред. код]

G-Unit було засновано друзями дитинства 50 Cent, Ллойдом Бенксом і Тоні Єйо після розпаду 134 Allstars. Через успіх дебютного студійного альбому 50 Cent Get Rich or Die Tryin' було створено лейбл G-Unit Records.[4] Під час перебування Єйо за ґратами до гурту запросили Young Buck і записали Beg for Mercy. Платівку видали 14 листопада 2003, він став двічі платиновим у США.[5][6] Реліз містить лише 2 пісні з Єйо, записані до його арешту. Другий альбом T·O·S (Terminate on Sight) випустили у липні 2008, він розійшовся накладом у 102 тис. копій за перший тиждень.[7]

Сольна кар'єра[ред. | ред. код]

У серпні 2005 Єйо видав дебютну платівку Thoughts of a Predicate Felon.[8] Єйо підтвердив роботу над своїм другим альбомом.[9] Перший сингл, «Pass the Patron», вийшов 20 травня 2010, другий, «Haters» — 23 березня 2011.

Будучи гаїтянського походження, репер допоміг Гаїті після землетрусу 2010 року. Єйо співпрацював з різними благодійними організаціями та заходами на підтримку штату.[10]

Лейбли[ред. | ред. код]

Після виконання контракту з Interscope було оголошено підписання угоди між EMI та G-Unit Records на дистриб'юцію та промоцію артистів лейблу у Північній Америці, зокрема й Тоні Єйо. Цю новину анонсував Ллойд Бенкс у п'ятницю 13 серпня 2010 в інтерв'ю MTV News.

Проблеми із законом[ред. | ред. код]

Ув'язнення за тяжкий злочин[ред. | ред. код]

31 грудня 2002 виконавця й 50 Cent затримали за незаконне зберігання зброї. Єйо мав пістолети Glock 20 та Colt AR 15 у багажнику авта. Коли поліція виявила, що на нього раніше видавали ордер за тим самим звинуваченням, репера засудили за втечу від правосуддя особи, переданої на поруки. Весь 2003 він провів у в'язниці.[11] Єйо відбував покарання у виправній установі Лейкв'ю. Його умовно звільнили 8 січня 2004.[12] Наступного дня Єйо заарештували за володіння підробленим паспортом, він просидів у федеральній в'язниці до 25 травня 2004.[13] Поки репер перебував за ґратами G-Unit і Eminem розпочали кампанію «Free Yayo».[14]

Звинувачення у нападі[ред. | ред. код]

24 березня 2007 виконавця заарештували за звинуваченням у нападі на 14-річного сина менеджера The Game, Джиммі «Henchmen» Роузмонда. Єйо й 50 Cent з оточенням нібито підійшли до підлітка й штовхнули того до стіни неподалік. Єйо, за повідомленнями, вдарив його кілька разів і сказав «Fuck Czar Entertainment». Обох визнали невинними, доказами 50 Cent були відеоматеріали, на яких його зафільмовано у своєму маєтку у Коннектикуті на час імовірного інциденту.[15]

Єйо вперше відвідав суд уранці 25 квітня 2007 у Нью-Йорці. Справу перенесли на 24 липня. Адвокат репера висловив переконання, що підзахисний невинний та прокоментував ситуацію в інтерв'ю MTV:

«Після ретельного розслідування я категорично заявляю, що Тоні Єйо нікого не бив. Сподіваюсь, коли скінчиться розслідування, вони дійдуть до такого ж висновку. Єйо, як батько, розуміє звинувачення, він ніколи б не зробив чогось, що нашкодить дитині», — сказав Лімон.[16]

18 квітня 2007 невідомі обстріляли будинок матері репера. Напад пов'язують з його домашнім арештом. Єйо згадує це у «Straight Outta Southside» з T·O·S (Terminate on Sight), другого альбому G-Unit.[17] 24 липня 2007 виконавець прийшов на чергове засідання у справі сина Роузмонда. Сторона обвинувачення запропонувала йому 9 місяців ув'язнення у разі визнання вини, той відмовився.[18] Звинувачення зняли у лютому 2008.[19] За два місяці на 50 Cent і Єйо подала позов мати сина Роузмонда.[20]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Має доньку Менаю (нар. у 2003) та сина Лондона (нар. 2008).

Дискографія[ред. | ред. код]

Докладніше: Дискографія Тоні Єйо
Студійні альбоми

Фільмографія[ред. | ред. код]

Фільми
Рік Назва Роль Примітки
2009 Kiss and Tail: The Hollywood Jumpoff[21] Самого себе
2010 Ранковий підйом[22] Самого себе
2011 S.W.A.T.: Firefight[23][24] Карлос
Відеоігри
Рік Назва Роль Примітки
2003 50 Cent: Bulletproof Самого себе Озвучення, зовнішність
2009 50 Cent: Blood on the Sand Самого себе Озвучення, зовнішність
Телебачення
Рік Назва Роль Примітки
2008 50 Cent. Гроші та влада Самого себе «Chose Your Crew Wisely»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Reid, Shaheem. (January 15, 2010) Tony Yayo, DJ Whoo Kid, More Haitian Artists Discuss Earthquake – Music, Celebrity, Artist News. MTV. Retrieved on 2011-07-31.
  2. ↑ Tony Yayo – Biography, Albums, Streaming Links – AllMusic. AllMusic. Процитовано 28 жовтня 2018.
  3. ↑ Tony Yayo talks about life in G-Unit, prison. Today.com. Процитовано 28 жовтня 2018.
  4. ↑ G-Unit biography. Allmusic. Retrieved July 16, 2007.
  5. ↑ Ed. Angela M. Pilchak. (2006). 50 Cent biography at eNotes [Архівовано 27 травня 2007 у Wayback Machine.]. Arts.enotes.com. Retrieved July 20, 2007
  6. ↑ Lamy, Jonathan (December 18, 2003). 2003 Ends With a Bang! [Архівовано 2007-09-30 у Wayback Machine.]. RIAA. Accessed 2007-07-10.
  7. ↑ G-Unit T.O.S. First Week Sales [Архівовано 2 квітня 2012 у Wayback Machine.]. Hiphopmusicdotcom.com (2008-07-09). Retrieved on 2011-07-31.
  8. ↑ Tony Yayo-Thoughts Of A Predicate Felon-Release [Архівовано 3 вересня 2009 у Wayback Machine.]. Accessed 2007-07-29.
  9. ↑ Steve Raze (November 5, 2007). Lloyd Banks & Tony Yayo: Shooters, Part 2 [Архівовано 30 листопада 2007 у Wayback Machine.]. AllHipHop. Accessed 2007-11-06.
  10. ↑ Reid, Shaheem. (2010-01-15) Tony Yayo, DJ Whoo Kid, More Haitian Artists Discuss Earthquake — Music, Celebrity, Artist News [Архівовано 24 квітня 2010 у Wayback Machine.]. MTV. Retrieved on 2011-07-31.
  11. ↑ Jeffries, David (2005). Tony Yayo > Biography. allmusic. Процитовано 13 листопада 2009.
  12. ↑ Inmate Population Information Search. New York State Department of Correctional Services. Архів оригіналу за 21 вересня 2009. Процитовано 26 вересня 2009. Department ID Number: 03-A-2339
  13. ↑ Patel, Joseph (25 травня 2004). G-Unit's Tony Yayo Finally Out Of Prison. MTV News. Архів оригіналу за 6 березня 2010. Процитовано 13 листопада 2009.
  14. ↑ What I Gotta Do. Xxlmag.Com. Retrieved on 2011-07-31.
  15. ↑ Rich Rock (March 24, 2007). Tony Yayo Arrested For Teen Assault, Young Buck Release Distracted [Архівовано 8 травня 2007 у Wayback Machine.]. SOHH. Accessed 2007-07-29.
  16. ↑ Tony Yayo’s lawyer Commenting on Alleged Incident [Архівовано 1 вересня 2009 у Wayback Machine.]. MTV. Accessed [uly 29, 2007.
  17. ↑ Tony Yayo's Mother's House Attacked. Accessed 2007-07-29. [Архівовано 2008-06-07 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Update: Tony Yayo Rejects Deal In Rosemond Assault Case, "It's Not Even A Good Offer For A Guilty Person, " Says Lawyer [Архівовано 11 вересня 2007 у Wayback Machine.]. SOHH. Accessed 2007-07-29
  19. ↑ Tony Yayo Cleared Of Child Assault Charges. Rap Basement. 14 лютого 2008. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2011.
  20. ↑ Rodriguez, Jayson (9 квітня 2008). 50 Cent, Tony Yayo Named In Assault-And-Battery Suit Involving Jimmy Rosemond's Son. MTV News. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 5 лютого 2011.
  21. ↑ Kiss and Tail: The Hollywood Jumpoff (Video 2009) [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.]. IMDB
  22. ↑ Full cast and crew for Morning Glory (2010) [Архівовано 7 грудня 2013 у Wayback Machine.]. IMDB
  23. ↑ S.W.A.T.: Firefight (Video 2011) [Архівовано 13 лютого 2014 у Wayback Machine.]. IMDB
  24. ↑ Tony Yayo Talks About S.W.A.T. 2 (Video) » SWAT, Colin, Farrel, Jackson, Cool, This [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]. HipHopSite.com (2008-08-25). Retrieved on 2011-07-31.

Посилання[ред. | ред. код]

G-Unit
Студійні альбоми
Мініальбоми
Сингли
Інші пісні
Пов'язані статті


Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тоні_Єйо&oldid=40594032