Перейти до вмісту

Тоні Левін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тоні Левін
англ. Tony Levin Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'яангл. Anthony Frederick Levin Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження6 червня 1946(1946-06-06) (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняБостон, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1970 — тепер. час
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїбасист, блогер, джазмен, музичний продюсер, віолончеліст Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаІстменівська школа музикиd Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментибас-гітара, контрабас, гітара, басовий інструментd[1][1] і Chapman Stickd Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрипрогресивний рок і джаз[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоKing Crimson, Liquid Tension Experiment, Chuck Mangione Quartetd, Bruford Levin Upper Extremitiesd і Spin 1ne 2wod Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиNaradad Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриPete Levind[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
tonylevin.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ентоні Фредерік Левін (англ. Anthony Frederick Levin, нар. 6 червня 1946, Бостон) — американський музикант і композитор, який спеціалізується на бас-гітарі, стіку Чепмана(інші мови) і контрабасі. Він також співає та грає на синтезаторі. Левін найбільш відомий[3] своєю роботою з King Crimson (з 1981) і Пітером Гебріелом (з 1977 року). Він також є учасником гуртів Liquid Tension Experiment (1997—1999, 2008—2009, 2020 — нині), Bruford Levin Upper Extremities(інші мови) (1998—2000) і HoBoLeMa(інші мови) (2008—2010). З 2010 року він очолює власний гурт Stick Men.

Плідний сесійний музикант з 1970-х років, Левін зіграв на понад 500 альбомах. Серед найвідоміших сесій — робота з Джоном Ленноном[4], Сарою Маклахлан, Полою Коул, Стіві Нікс, Pink Floyd, Полом Саймоном, Лу Рідом, Девідом Боуї, Джоан Арматрейдінг, Томом Вейтсом, Бадді Річем, The Roches(інші мови), Тоддом Рандгреном, Сіл, Ворреном Зевоном(інші мови), Браяном Феррі, Лорі Андерсон, Кейт і Анною МакГаррігл(інші мови), Гібонні та Жаном-П'єром Ферландом(інші мови). Левін гастролював з такими виконавцями, як Пітер Гебріел, Пол Саймон (з яким він знявся у фільмі 1980 року One-Trick Pony(інші мови)), Гері Бертоном(інші мови), Джеймс Тейлор, Гербі Манн(інші мови), Джуді Коллінз, Карлі Саймон, Пітер Фремптон(інші мови), Тім Фінн(інші мови), Річі Самбора, Айвано Фоссаті(інші мови)[5], Клаудіо Багліоні та Лоуренс Гован(інші мови).

Левін допоміг популяризувати стік Чепмана(інші мови) та бас-гітару NS. Він також створив «фанкові пальці»(інші мови), модифіковані барабанні палички, які прикріплюються до пальців гравця, щоб ударяти по басових струнах, додаючи характерний перкусійний звук «ляпасу», який використовується у фанк-басі. У 2011 році Левін посів друге місце після Джона Пола Джонса з Led Zeppelin у «20 найбільш недооцінених бас-гітаристах» журналу Paste[6]. У липні 2020 року Левін посів 42-ге місце в списку «50 найкращих басистів усіх часів» журналу Rolling Stone[7].

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки та освіта

[ред. | ред. код]

Ентоні Фредерік Левін народився 6 червня 1946 року в Бостоні. Він виріс у реформістській єврейській родині в Бруклайні, передмісті Бостона[8]. Левін почав грати на контрабасі у віці 10 років, вивчаючи переважно класичну музику. У середній школі він навчився грати на тубі, сольно виступав у концертному оркестрі, а також заснував «барбершоп»-квартет[en].

Закінчивши середню школу, він вступив до Істменської музичної школи[en] в Рочестері, штат Нью-Йорк, а також грав у Рочестерському філармонічному оркестрі[en]. У музичній школі він вчився разом з ударником Стівом Геддом.

Він обміняв свій електричний Baby Bass компанії Ampeg на Fender Precision Bass. На початку кар'єри його першим басовим підсилювачем був Ampeg Portaflex[en] B-15. Свій перший запис він зробив у 1968 році: він разом із Геддом грав на альбомі Diana in the Autumn Wind[9] — першому сольному альбомі Гапа Манджоне[en].

1970—1980-ті роки

[ред. | ред. код]

У 1970 році Левін переїхав до Нью-Йорка, де разом із Доном Престоном[en] із гурту The Mothers of Invention приєднався до гурту Aha, the Attack of the Green Slime Beast. Незабаром він почав працювати сесійним музикантом. Протягом 1970-х років грав на бас-гітарі на багатьох альбомах, зокрема на джазовому альбомі біг-бенду Бадді Річа The Roar of '74 (1974)[10] та альбомі Пола Саймона Still Crazy After All These Years[en] (1975)[11].

У 1971 році Джон Маклафлін запросив Тоні Левіна приєднатися до його нового проєкту — Mahavishnu Orchestra:

Моїм першим вибором на бас був Тоні Левін. Але він сказав мені: «Друже, я щойно погодився працювати з Гері Бертоном[en]»[12].

З 1973 по 1975 рік Левін і Стів Гедд грали в гурті ветерана джазової флейти Гербі Манна[en]. Дві ранні композиції Левіна («Daffodil» і «Music Is a Game We Play») увійшли до альбому Манна First Light[en] 1973 року[13].

У 1976 році Левін допоміг створити багаті звукові текстури для альбому Енді Пратта[en] Resolution[en][14], у записі якого взяли участь численні відомі музиканти, як-от Аріф Мардін, Енді Ньюмарк[en], Г'ю Макдональд[en], Лютер Вендросс і постійний партнер Левіна по ритм-секції Стів Гедд. Allmusic.com[15] і журнал Rolling Stone[16] визнали цей альбом одним із найкращих альбомів співаків-піснярів 1970-х років.

У 1977 році Левін приєднався до гурту Пітера Гебріела. Він познайомився з ним через продюсера Боба Езріна[en], з яким Левін записував альбоми Welcome to My Nightmare[en] Еліса Купера[17] та Berlin[en] Лу Ріда[18]. Відтоді Левін став постійним басистом Гебріела. На першому сольному альбомі Гебріела Peter Gabriel I[en] Левін також грав на тубі[19] і, крім того, диригував і співав у барбершоп-квартеті «Excuse Me». За винятком гри на безладовій бас-гітарі Джона Гібліна[en] на альбомі Peter Gabriel III[en][20], а також партій Ларрі Кляйна[en] у піснях «In Your Eyes» і «Mercy Street» та Білла Ласвелла[en] у пісні «This is the Picture» (усі три ці треки з альбому So[en]), Левін був басистом на всіх студійних сесіях Гебріела та на його численних гастролях по всьому світу. Гебріел дав Левіну прізвисько «Імператор нижнього регістру[21]».

За роки роботи з Гебріелом Левін розвинув дві унікальні особливості гри: вдосконалив техніку гри на стіку Чепмана(інші мови), яку згодом активно використовував у King Crimson, і винайшов «фанкові пальці[en]» — по суті, короткі барабанні палички, якими б'ють по басових струнах, створюючи потужний перкусійний ефект. Сам Левін вважає автором цієї ідеї Гебріела, а тим, хто втілив її в життя, — його технічного спеціаліста Енді Мура (Andy Moore).

У 1978 році Левін переїхав до Вудстока, штат Нью-Йорк, де приєднався до гурту L'Image, до складу якого входили його старий друг Стів Гедд, а також Майк Мейнієрі[en] та Воррен Бернгардт[en]. Уже через рік гурт розпався, але Левін вирішив залишитися в цьому районі: нині він живе в Кінгстоні, штат Нью-Йорк. Гурт спіткала нещаслива доля, але значно пізніше він відродився в кар'єрі Левіна.

Наприкінці 1976 року, у перший день запису першого альбому Пітера Гебріела, Левін вперше зустрів самого Пітера та гітариста й композитора King Crimson Роберта Фріппа. У 1978 році Левін зіграв на сольному альбомі Фріппа Exposure[22]. Завдяки цьому Левін став членом King Crimson у складі 1981—1984 років разом із Фріппом, гітаристом і вокалістом Адріаном Белью та ударником Біллом Бруфордом. Левін взяв участь у записі чотирьох студійних альбомів King Crimson, які отримали високу оцінку критиків, — Discipline (1981), Beat (1982), Three of a Perfect Pair (1984) і THRAK (1995).

У 1980 році Левін взяв участь у записі альбому Double Fantasy Джона Леннона та Йоко Оно[23]. У 1987 році Левін зіграв партії бас-гітари та стіку Чепмена на альбомі Pink Floyd A Momentary Lapse of Reason[24]. У 1988 році Білл Бруфорд запросив Левіна стати «неофіційним п'ятим учасником» супергурту Anderson Bruford Wakeman Howe, пов'язаної з гуртом Yes, до складу якої входили всі учасники класичного складу Yes, крім басиста Кріса Сквайра. Тоні Левін виступив лише як сесійний музикант на однойменному альбомі[en] гурту. Через хворобу він не зміг зіграти на деяких останніх концертах супровідного туру, і там його замінив Джефф Берлін[en]. У 1991 році Левін також зіграв на альбомі Yes Union[25].

У 1984 році Левін випустив Road Photos — збірку чорно-білих фотографій, знятих під час його подорожей із King Crimson, Пітером Гебріелем, Полом Саймоном та іншими[26]. У 2004 році вийшов ще один фотоальбом, присвячений подорожам King Crimson у 1980-х роках, — The Crimson Chronicles volume 1[26]. Левін також написав книгу анекдотів про свою кар'єру та історії з гастролей під назвою Beyond the Bass Clef[27].

1990-ті —– 2000-ні роки

[ред. | ред. код]
Тоні Левін у 1993 році.

У 1994 році Тоні Левін вдруге приєднався до King Crimson і залишався його басистом у 1994—1997 роках, у період «подвійного тріо», до якого входили також Роберт Фріпп, Адріан Белью, Трей Ганн, Пат Мастелотто та Білл Бруфорд. Левін також брав участь у двох експериментальних підгрупах King Crimson[en] — ProjeKct One (1997) і ProjeKct Four (1998). Левін грав на бас-гітарі в пісні «Watcher of the Skies» з альбому Стіва Гаккетта Genesis Revisited[en] (1996)[28]. Наприкінці 1990-х років він активно співпрацював зі своїми гуртами Bruford Levin Upper Extremities[en], Bozzio Levin Stevens[en] і Liquid Tension Experiment.

У 1998 році Левін і Бруфорд разом із трубачем Крісом Ботті та гітаристом Девідом Торном[en] створили гурт Bruford Levin Upper Extremities[en]. У 1998 році гурт випустив один студійний альбом, Bruford Levin Upper Extremities[29], а у 2000-му — подвійний концертний альбом BLUE Nights[30]. Раніше, у 1987 році, Торн, Левін і Бруфорд разом із трубачем Марком Ішемом працювали над альбомом Торна Cloud About Mercury[en][31]. Левін також продовжував записувати альбоми власного гурту, до складу якого входили ударник, саксофоніст і вокаліст Джеррі Маротта[en], гітарист Джессі Гресс[en], програміст і клавішник Ларрі Фаст[en] і брат Левіна — клавішник Піт Левін[en]. Тоні також регулярно грав (а іноді робив записи) з гуртом California Guitar Trio, коли дозволяв графік.

У 1997 році Левін разом із Майком Портним і Джоном Петруччі, музикантами гурту Dream Theater, а також його майбутнім клавішником Джорданом Рудессом[en] створили супергурт Liquid Tension Experiment. Гурт випустив два альбоми, Liquid Tension Experiment (1998)[32] і Liquid Tension Experiment 2 (1999)[33], а в 1998 і 2008 роках відіграв короткі гастролі. Крім того, було випущено два компакт-диски під назвою Liquid Trio Experiment[34] — перший зі студійних джем-сейшенів без Петруччі (Spontaneous Combustion[35]), випущених до десятиріччя гурту, а другий — із записом концерту 2008 року в Чикаго, коли вийшли з ладу клавішні Рудесса, і інші троє замінили його майже годинною імпровізацією (When the Keyboard Breaks[36]). Під час глобальної пандемії COVID-19 гурт знову зібрався і записав альбом Liquid Tension Experiment 3[en][37].

Наприкінці 2003 року із King Crimson пішов басист Трей Ганн, і Левін знову приєднався до гурту як басист, хоча на той час гурт провів лише кілька репетицій. У 2006 році Левін випустив Resonator[en][38] — перший альбом, на якому він виступив як автор текстів і вокаліст. У 2007 році вийшов Stick Man[en][39] — альбом композицій, записаних на стіку Чепмена. У 2008 році Левін приєднався до туру King Crimson з нагоди 40-річчя гурту, у складі якого також були Фріпп, Белью, Мастелотто та Гевін Гаррісон[en]. Левін є рекордсменом King Crimson за тривалістю роботи басистом[40].

У 2009 році Левін возз'єднався з L'Image — гуртом, у якому грав понад 30 років тому, у 1978 році. У ньому грали також Майк Мейнієрі[en], Воррен Бернгардт[en], Девід Спінозза[en] та Стів Гедд. Гурт виступив у джаз-клубі Iridium Jazz Club[en] у Нью-Йорку, гастролював Японією та випустив альбом L'Image 2.0[41].

У 2010 році Левін як басист гастролював із гуртом HoBoLeMa[en], до складу якого входили також Аллан Голдсворт (гітара), Террі Боззіо[en] (ударні), і Пет Мастелотто (ударні). Усі виступи гурту були повністю імпровізованими.

Виступ Stick Men у Мізінто, Італія, 2010 рік.

Вихід альбому Stick Man став підґрунтям для створення нового гурту з такою ж назвою, до складу якого увійшли Тоні Левін, Майкл Берньє і Пет Мастелотто[42]. У 2010 році гурт випустив свій перший альбом — Soup[43][44]. Незабаром після цього Берньє пішов із гурту; його замінив гітарист Маркус Ройтер. Гурт у цьому складі продовжив напружений графік гастролей і записів; його останній альбом, Tentacles, вийшов у 2022 році[45].

Брат Тоні Левіна, Піт Левін[en], — нью-йоркський клавішник і письменник, відомий своєю співпрацею з Гілом Евансом[en]. У 1970-х роках Піт і Тоні співпрацювали зі Стівом Геддом у комедійному гурті The Clams. Левін стверджував, що частина матеріалу The Clams може бути випущена в майбутньому. Левін також грав на альбомі Жана-П'єра Ферлана[fr] Jaune[fr][46], до якого входили хіти «Le petit roi» та «Le chat du café des artistes».

24 вересня 2013 року Тоні Левін офіційно став членом восьмого складу гурту King Crimson[47], разом із його засновником Робертом Фріппом, гітаристом Якко Якшиком[en], саксофоністом Мелом Коллінзом, який повернувся до гурту, ударниками Петом Мастелотто і Гевіном Гаррісоном[en], а також ще одним новачком Біллом Ріфліном[en].

На березень 2014 року було заплановано одразу два виступи Тоні Левіна в Києві — у рамках Back to Front Tour[en] Пітера Гебріела та разом із Crimson ProjeKct з Адріаном Белью і Петом Мастелотто, але обидва виступи було скасовано «через нестабільну політичну ситуацію в Україні»[48], спричинену анексією Криму Росією і початком війни на сході України.

Восени 2014 року гурт зробив гастрольний тур по США і продовжував гастролювати по всьому світу аж до 2021 року, зокрема у 2019 році, коли він відсвяткував своє 50-річчя.

У 2024 році Левін і колишній учасник King Crimson Адріан Белью оголосили про створення супергурту Beat, до складу якої увійшли гітарист Стів Вай і ударник Денні Кері. З дозволу Роберта Фріппа, цей гурт виконує композиції з репертуару King Crimson 1980-х років[49]. У вересні 2024 року Левін випустив сольний альбом Bringing It Down to the Bass[50], у якому взяли участь кілька його колишніх колег по гурту[51].

Вплив

[ред. | ред. код]
Тоні Левін виступає наживо з Liquid Tension Experiment на фестивалі NEARfest[en] 2008

Чимало музикантів вказують на Тоні Левіна як джерело натхнення або висловлюють йому повагу, зокрема Лес Клейпул із Primus[52], Колін Годжкінсон[en], Нік Беггс[en][53], басист гурту Magnum[en] Ел Барроу[en][54], Ден Бріггс[en] із Between the Buried and Me[55], Зак Купер (Zach Cooper) із Coheed and Cambria[56] та Джонатан Хішке (Jonathan Hischke) з Dot Hacker[en] і El Grupo Nuevo de Omar Rodriguez Lopez[en][57].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 1995 році Тоні Левін познайомилася з Енді Турко (Andi Turco) в Атланті, де вона займалася рекламою Virgin Records. Через три роки вони одружилися[58]. У 2011 році Енді Турко-Левін балотувалася на посаду мера міста Кінгстон, штат Нью-Йорк, а у 2019 році — до законодавчого органу округу Ольстер, але обидві кампанії виявилися невдалими[59]. Енді Турко-Левін є автором бек-вокалу на альбомі Resonator[en] (2006)[38] та фотографом альбому Levin Minnemann Rudess[en] (2013)[60]. У подружжя є одна дитина, Меггі Левін, вона стала кінорежисеркою[61].

У 2003 році Левін заявив, що є вегетаріанцем[62].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Тоні Левін має українське коріння. На своєму вебсайті він писав:

Мої бабуся і дідусь були родом із Бердичева, але пізніше вони переїхали до маленького містечка під назвою Остропіль[63], яке моя мама називала Острополією, і саме там вона народилася[64][65].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Сольні роботи

[ред. | ред. код]

Пітер Гебріел

[ред. | ред. код]

King Crimson

[ред. | ред. код]

Сумісні роботи

[ред. | ред. код]

Левін грав на сотнях записів як сесійний музикант або запрошений артист. У цьому розділі представлена вибрана дискографія[86][87][88][89].

Еліс Купер

[ред. | ред. код]

Геп Манджоне[en]

[ред. | ред. код]

Дон Маклін

[ред. | ред. код]

Чак Манджоні

[ред. | ред. код]

Йоко Оно

[ред. | ред. код]
Рік Гурт / музикант Назва альбому Примітка
1970 Арті Корнфелд[en] A Time To Remember![106] ABC/Dunhill Records
1970 Білл Комо (Bill Comeau)/Піт Левін[en] Some Beautiful Day[107] Avant Garde
1970 Жан-Пьєр Ферлан[en] Jaune[en][108] Barclay
1971 Тім Гардін[en] Bird on a Wire[en][109] Columbia Records
1971 Джек Макдафф Who Knows What Tomorrow's Gonna Bring?[en][110] Blue Note Records
1972 Gary Burton Quartet Live in Tokyo[111] Atlantic
1973 Нік Голмс (Nick Holmes) Soulful Crooner[112] Just Sunshine Records
1973 О'Донел Леві[en] Simba[en][113] Groove Merchant[en]
1974 Річард Гарріс The Prophet[114] Atlantic
1974 Еумір Деодату[en] Whirlwinds MCA Records
1974 Сара Керночан[en] House of Pain[115] RCA Records
1974 Лу Крісті[en] Lou Christie Three Brothers Records
1974 The Family of Mann First Light[en][116] Atlantic
1974 Аріф Мардін Journey[en][117] Atlantic
1975 Джуді Коллінз Judith[en][118] Elektra Records
1975 Марджі Джозеф[en] Margie[119] Atlantic
1975 Гербі Манн[en] Waterbed[en][120] Atlantic
1975 Гербі Манн[en] Discothèque[en][121] Atlantic
1975 Стефані Міллс[en] For the First Time[en][122][123] Motown
1976 Джуді Коллінз Bread and Roses[en][124] Elektra Records
1976 Kate & Anna McGarrigle[en] Kate & Anna McGarrigle[en][125] Warner Bros. Records
1976 Гербі Манн[en] Gagaku & Beyond[en][126] Atlantic
1976 Гербі Манн[en] Surprises[en][127] Atlantic
1977 Пітер Блісс Peter Bliss[128] United Artists[en]
1977 Арт Гарфанкел Watermark[en][129] Columbia Records
1977 Генрі Гросс[en] Show Me to the Stage[130] Lifesong Records
1977 Мелісса Манчестер[en] Singin[131] Arista Records
1977 Дін Фрідман[en] Dean Friedman[132] Lifesong Records
1977 Майк Майнері[en] Love Play[133] Arista Records
1977 Лайза Міннеллі Tropical Nights[en][134][135] Columbia Records
1977 Юн Фукамачі (Jun Fukamachi) The Sea of Dirac[136] Kitty Records[en]
1978 Дін Фрідман[en] «Well, Well» Said the Rocking Chair[137] Lifesong Records
1978 Kate & Anna McGarrigle[en] Pronto Monto[en][138] Warner Bros. Records
1978 Гербі Манн[en] Brazil: Once Again[en][139] Atlantic
1978 Бет МакГрат (Bat McGrath) The Spy[140] Amherst Records[en]
1978 Лора Ніро[en] Nested[en][141] Columbia Records
1979 Blue Montreux Blue Montreux[142] RCA/BMG
1979 Джон Голл[en] Power[en][143] Columbia Records
1979 Дженіс Ієн Night Rains[en][144] Columbia Records
1979 Гордон Майклз (Gordon Michaels) Stargazer[145] Horizon Records[en]
1979 Роберт Фріпп Exposure[en][146] E.G. Records, Polydor Records
1980 Воррен Бернгардт[en] Manhattan Update[147] Arista Records
1980 Катерін Лара[en] Geronimo[148] CBS
1980 Джон Леннон, Йоко Оно Double Fantasy[149] Geffen Records
1980 Kate & Anna McGarrigle[en] Entre la jeunesse et la sagesse[en][150] Hannibal Records[en]
1980 Горо Ногучі[en] U.S.A. Studio Connection[151] Polydor Records
1981 Джоан Арматрейдінг Walk Under Ladders[en][152] A&M Records
1981 Арт Гарфанкел Scissors Cut[en][153] Columbia Records
1981 Майк Майнері[en] Wanderlust[154] Warner Bros. Records
1982 Гарланд Джеффріс[en] Guts for Love[en][155] Epic Records
1982 Йошитака Мінамі (Yoshtaka Minami) 7th Avenue South[156] CBS/Sony
1983 Джоан Арматрейдінг The Key[en][157] A&M Records
1983 Катерін Лара[en] Catherine Lara[158] Trema
1983 Ел ді Меола Scenario[en][159] Columbia Records
1983 Марк Нопфлер Local Hero[en][160] Vertigo Records
1984 Джон Леннон, Йоко Оно Milk and Honey[161] Polydor Records
1984 Фріда Shine[en][162] Polar Music/Epic Records/WEA
1985 Браян Феррі Boys and Girls[en][163] E.G. Records
1985 Dire Straits Brothers in Arms[164] Warner Bros. Records
1985 Лоуренс Говен[en] Strange Animal[en][165] Columbia Records
1985 Маршалл Креншоу[en] Downtown[en][166] Warner Bros. Records
1986 Аліче[en] Park Hotel[en][167] EMI — Italy
1986 Martha and the Muffins[en] The World Is a Ball[en][168] RCA Records
1986 Пітер Фремтон[en] Premonition[en][169] Virgin Records/Atlantic
1987 Лоуренс Говен[en] Great Dirty World[en][170] Columbia Records
1987 Шер Cher[171] Geffen Records
1988 Фарід Гак[en] Voices Rising[172] PANGÆA
1988 Джулія Фордгем[en] Julia Fordham[en][173] Virgin Records
1988 Івано Фоссаті[en] Macramé[173] Columbia Records
1988 T-Bone Burnett[en] The Talking Animals[en][174] Columbia Records
1989 Акіра Іноуе[en] і Девід Роудс[en] Head Hands and Feet[175] Pony Canyon[en]
1989 Anderson Bruford Wakeman Howe Anderson Bruford Wakeman Howe[en][176] Arista Records
1989 Борис Буковські (Boris Bukowski) 100 Stunden Am Tag[177] EMI
1989 Джонатан Еліас[en] Requiem for the Lost Americas[178] Enigma Records[en]
1989 Лорі Андерсон Strange Angels[en][179] Warner Bros. Records
1989 Фарід Гак[en] Manresa[180] PANGÆA
1989 Уте Лемпер[en] Crimes of the Heart[181] CBS
1989 Марія Маккі[en] Maria McKee[en][182] Geffen Records
1989 Роббі Дюпрі[en] Carried Away[183] Pony Canyon[en]
1989 Марія Маккі[en] Maria McKee[en][184] Geffen Records
1989 Жанна Мас[en] Les Crises de l'âme[en][185] Pathé Records[en]
1989 Стіві Нікс The Other Side of the Mirror[en][186] Modern Records[en]
1989 Тім Фінн[en] Tim Finn[en] Capitol Records
1990 Джуді Коллінз Fires of Eden[en][187] Columbia Records
1990 Клаудіо Бальйоні Oltre[en][188] CBS Italy
1990 Лоуренс Говен[en] Lost Brotherhood[en][189] Anthem[en] / Columbia / Atlantic
1990 Іван Лінс[en] Awa Yio[190] Reprise Records
1990 Жанна Мас[en] L'art des femmes[en][191] EMI
1991 Бендік Гофсет[en] XI[192] Columbia Records
1991 Дезмонд Чайлд Discipline[en][193] Elektra Records
1991 Памела Голден (Pamela Golden) Happens All the Time[194] Miramar
1992 Клаудіо Бальйоні Assieme[195] CBS Italy
1992 Роб Матес (Rob Mathes) Heart of Hearts Night Music
1992 Трейсі Чепмен Matters of the Heart[en][196] Elektra Records
1992 Ніно Буонокоре[en] La naturale incertezza del vivere[it][197] Columbia
1993 Роббі Дюпрі[en] Walking on Water[198] Polystar[fr]
1993 Ді Карстенсен[en] Beloved One[199] NYC
1993 Сара Нагурні[en] Realm of my Senses[200] Polystar[fr]
1993 Марк Нопфлер Screenplaying[en][201] Vertigo Records
1994 Indigo Girls[en] Swamp Ophelia[en][202] Epic Records
1994 Сара Гікман[en] Necessary Angels[en][203] Discovery Records[en]
1994 Крістен Голл[en] Be Careful What You Wish For[204] High Street Records[en]
1994 Ненсі Гріффіт[en] Flyer[en][205] Elektra Records
1995 Джоан Арматрейдінг What's Inside[en][206] BMG
1995 Роббі Дюпрі[en] Smoke and Mirrors[207] Polystar[fr]
1995 Дебора Мартін (Deborah Martin) Under the Moon[208] Spotted Peccary[ro]
1996 Kankawa B-III[209] Victor
1996 Пола Коул This Fire[en][210] Imago Records[en]
1996 Барбара Кесслер[en] Notion[211] Eastern front records
1996 Джессі Кук Gravity[en] Narada[en]
1996 Стів Гаккетт Watcher of the Skies[212] Guardian Records
1997 Кріс Ботті Midnight Without You[en][213] Verve Forecast[en]
1997 Bozzio Levin Stevens[en] Black Light Syndrome[en][214] Magna Carta[en]
1997 Джон Дюрант (Jon Durant) Silent Extinction Beyond the Zero[215] Alchemy Records
1997 Джуді Коллінз Forever: An Anthology[en][216] Elektra Records
1997 Кеті Кертіс[en] Catie Curtis[217] Guardian Records
1997 Девід Ланц[en] Songs From An English Garden[218] Narada
1997 Кенні Логгінс The Unimaginable Life[en][219] Columbia Records
1997 Пітер Малві[en] Deep Blue[en][220] Eastern Front Records
1998 Джон Голл[en] Recovered[221] Dreamsville Records
1998 Роббі Дюпрі[en] Live All Night Long[222] Enigma Records[en]
1998 Джефф Голуб[en] Out of the Blue[223] Bluemoon / Atlantic Records
1998 Liquid Tension Experiment Liquid Tension Experiment[224] Magna Carta[en]
1998 Джонелл Моссер (Jonell Mosser) So Like Joy[225] Siren Songs
1999 Джон Дюрант (Jon Durant) Anatomy of a Wish Alchemy Records
1999 Flesh & Bone Pagan Saints[226] Platinum Entertainment[en]
1999 Кріс Ботті Slowing Down the World[en][227] GRP Records
1999 Наталі Коул Snowfall on the Sahara[en][228] Elektra Records
1999 Пола Коул Amen[en][229] Warner Bros. Records
1999 Кенічі Куросава[en] first[230] Pony Canyon[en]
1999 Liquid Tension Experiment Liquid Tension Experiment 2[231] Magna Carta[en]
1999 Дебора Мартін (Deborah Martin) Deep Roots, Hidden Water[232] Spotted Peccary[ro]
Artist Title Label Year
Ellis Paul A Carnival of Voices Philo 1996
Translucent Soul Philo 1998
Peter, Paul & Mary Reunion Warner Bros. 1978
Pink Floyd Momentary Lapse of Reason Columbia 1987
Andy Pratt (3) Resolution Razor & Tie 1973-96
Raf Manifesto CGD 1995
Eros Ramazotti Tutte Stori DDD 1993
Elliot Randall Elliot Randall's New York City 1977
Pat Rebillot Free Fall Atlantic 1974
Lou Reed Berlin RCA 1973
Between Thought and Expression RCA 1992
Buddy Rich The Roar of '74 Groove Merchant 1974
Ease on Down the Road Laserlite 1996
Ringo Ringo the 4th Atlantic 1977
The Roches The Roches Warner Bros.
Keep on Doing Warner Bros. 1982
Robbie Robertson Robbie Robertson Geffen 1987
Ron Angelo Warner Music Italy 1994
Vasco Rossi Canzoni per me 1998
Sabicas/Joe Beck Rock Encounter Polydor 1970
Fernando  Samalea Padre Ritual Los Anos luz (Argentina) 1999
Richie Samborr Stranger in this Town
John Sebastian
Neil Sedaka
Charlie Sexton
Jules Shear Watchdog
The Eternal Return
Healing Bones Polydor 1994
Horse of Different Color Razor & Tie 1993
Joanne Shenandoah Life Blood Silver Wave 1995
Michelle Shocked Arkansas Traveller Mercury 1992
Vonda Shepard By 7:30 Three Roads/Navarre 1992
Carly Simon Carly Simon Elektra 1971
Boys In The Trees Elektra 1978
Spy 1979
Come Upstairs Alex 1980
Hello Big Man Warner Bros. 1983
Coming Around Again Arista 1987
Lucy Simon
Paul Simon Still Crazy After All These Years Columbia 1975
One Trick Pony Warner Bros. 1980
Kenneth Sivertsen Remembering North NYC Records 1994
Phoebe Show Phoebe Snow Columbia 1974
Second Childhood Columbia 1976
Smap 009 Victor 1996
Kathy Smith Kathy Smith/2 Stormy Forrest 1971
Michael W. Smith The Big Picture Reunion 1986
Burt Sommer Burt Sommer Buddah 1971
Spin One Two Spin One Two Sony Italy
Rick Springfield Hard to Hold RCA
Steps Ahead NYC Capitol Intuition 1989
Syd Straw Surprise Virgin 1989
Andy Summers World Gone Strange Private Music 1991
Last Dance of Mr. X 1997
James Taylor That's Why I'm Here Columbia 1985
Livingston Taylor Over the Rainbow Capricorn 1973
Richard Thompson Amnesia Capitol 1988
Libby Titus Libby Titus
David Torn Cloud About Mercury ECM 1987
Artie Traum Letters From Joubee Shenachie 1993
The View From Here Shenachie
Meetings with Remarkable Friends Narada Records 1999
Mary Travers
Bonnie Tyler
Jay Ungar/Molly Mason Collection: Catskill Collection Fiddle & Dance
The UnHerd Looking for the Light Songshine 1996
David Van Teigham
Randy Van Warmer
Various Artists Plus From Us Caroline
Various Artists Also Available in Green
Various Artists Tribute to Aerosmith: Not the Same Old Song and Dance Deadline Music
Rosie Vela Zazu A&M 1986
Loudon Wainright
Tom Waits Rain Dogs Island 1985
Johnnie Warman Walking into Mirrors
Kazumi Watanabe To Chi Ka Columbia/Japan 1980
Jim Weider Big Foot Moon Haw 1997
White Elephant White Elephant NYC Records 1972,96
David Wilcox The Natural Edge Capitol/EMI 1989
Big Horizon A&M 1994
Kumiko Yamashika Sophia
Yes Union Arista 1991
Warren Zevon Sentimental Hygiene 1987
  • Тоні Левін — World Diary (1995, Discipline Global Mobile)[236]
  • Стів Горн, Тоні Левін, Джеррі Маротта — From The Caves Of The Iron Mountain (1997, Discipline Global Mobile)[237]
  • Білл Бруфорд, Тоні Левін, Девід Торн, Кріс Ботті — Bruford Levin Upper Extremities (1998, Discipline Global Mobile)[238]
  • Тоні Левін — Waters Of Eden (2000, Narada Records)[239]
  • Тоні Левін — Pieces Of The Sun (2002, Narada Records)[240]
  • Tony Levin Band — Double Espresso (2002, Narada Records)[241]
  • Тоні Левін — Resonator (2006, Narada Records)[242]
  • Тоні Левін — Stick Man (2007, Lazy Bones Recordings)[243]
  • Тоні Левін, Девід Торн, Алан Вайт — Levin Torn White (2011, Lazy Bones Recordings)[244]
  • Тоні Левін, Марко Міннеманн(інші мови), Джордан Рудесс(інші мови) — Levin, Minnemann, Rudess (2013, Lazy Bones Recordings)[245]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Montreux Jazz Festival Database
  2. ↑ https://www.chicagoreader.com/chicago/prog-bassist-tony-levin-and-jazz-pianist-pete-levin-team-up-as-the-levin-brothers/Content?oid=76965866
  3. ↑ Ankeny, Jason (6 червня 1946). Tony Levin. AllMusic. Процитовано 16 липня 2011.
  4. ↑ Interview: Tony Levin (Stick Men, King Crimson, Peter Gabriel, John Lennon). Hit-channel.com. 21 лютого 2013. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 10 березня 2020.
  5. ↑ Tony Levin – Letters from the Road. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 6 квітня 2021.
  6. ↑ Barrett, John (9 липня 2014). The 20 Most Underrated Bass Guitarists :: Music :: Lists :: Paste. Pastemagazine.com. Архів оригіналу за 14 жовтня 2011. Процитовано 16 липня 2014. [Архівовано 2011-10-14 у Wayback Machine.]
  7. ↑ The 50 Greatest Bassists of All Time. Rolling Stone. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 15 травня 2023.
  8. ↑ Sticky fingers | The Jerusalem Post. The Jerusalem Post | JPost.com (англ.). 21 вересня 2016. Процитовано 8 червня 2025.
  9. ↑ Gap Mangione - Diana In The Autumn Wind (англ.), 1968, процитовано 8 червня 2025
  10. ↑ Buddy Rich - The Roar Of '74 (англ.), 1974, процитовано 9 червня 2025
  11. ↑ Paul Simon - Still Crazy After All These Years (англ.), 1975, процитовано 9 червня 2025
  12. ↑ Farber, Jim (30 липня 2024). John McLaughlin Talks Mahavishnu Orchestra, Liberation Time, and More. JazzTimes (амер.). Процитовано 10 червня 2025.
  13. ↑ Atlantic Records Catalog: 1600 series. www.jazzdisco.org. Процитовано 10 червня 2025.
  14. ↑ Andy Pratt - Resolution (англ.), 1976, процитовано 11 червня 2025
  15. ↑ Resolution - Andy Pratt | Album | AllMusic (англ.), процитовано 11 червня 2025
  16. ↑ Andy Pratt Songs, Albums, Reviews, Bio & More ... AllMusic (англ.). Процитовано 11 червня 2025.
  17. ↑ Alice Cooper - Welcome To My Nightmare (англ.), 1975–03, процитовано 14 червня 2025{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  18. ↑ Lou Reed - Berlin (англ.), 1973, процитовано 14 червня 2025
  19. ↑ Peter Gabriel - Peter Gabriel (англ.), 1977, процитовано 14 червня 2025
  20. ↑ Peter Gabriel - Peter Gabriel (англ.), 1980, процитовано 14 червня 2025
  21. ↑ Tony Levin. Rolling Stone Australia (en-AU) . 2 липня 2020. Процитовано 14 червня 2025.
  22. ↑ Robert Fripp - Exposure (англ.), 1979, процитовано 20 червня 2025
  23. ↑ John Lennon & Yoko Ono - Double Fantasy (англ.), 1980, процитовано 21 червня 2025
  24. ↑ Pink Floyd - A Momentary Lapse Of Reason (англ.), 1987, процитовано 21 червня 2025
  25. ↑ Yes - Union (англ.), 1991, процитовано 21 червня 2025
  26. ↑ а б Djudjic, Dunja (18 квітня 2020). Nine more great musicians who are also great photographers. DIY Photography (амер.). Процитовано 21 червня 2025.
  27. ↑ Levin, Tony (1998). Beyond the bass clef (вид. First edition). Woodstock, New York: Papa Bear Records. ISBN 978-0-9668137-0-8. {{cite book}}: |edition= має зайвий текст (довідка)
  28. ↑ Steve Hackett - Genesis Revisited (англ.), 1996, процитовано 22 червня 2025
  29. ↑ Bill Bruford, Tony Levin With David Torn, Chris Botti - Bruford Levin Upper Extremities (англ.), 1998, процитовано 23 червня 2025
  30. ↑ Bruford Levin Upper Extremities - BLUE Nights (англ.), 2000, процитовано 23 червня 2025
  31. ↑ David Torn - Cloud About Mercury (англ.), 1987, процитовано 23 червня 2025
  32. ↑ Liquid Tension Experiment - Liquid Tension Experiment (англ.), 1998, процитовано 24 червня 2025
  33. ↑ Liquid Tension Experiment - Liquid Tension Experiment 2 (англ.), 1999, процитовано 24 червня 2025
  34. ↑ Liquid Trio Experiment. Discogs (англ.). Процитовано 24 червня 2025.
  35. ↑ Liquid Trio Experiment - Spontaneous Combustion (англ.), 2007, процитовано 24 червня 2025
  36. ↑ Liquid Trio Experiment 2 - When The Keyboard Breaks: Live In Chicago (англ.), 14 лютого 2009, процитовано 24 червня 2025
  37. ↑ Liquid Tension Experiment - Liquid Tension Experiment 3 (англ.), 2021, процитовано 24 червня 2025
  38. ↑ а б Tony Levin - Resonator (англ.), 2006, процитовано 25 червня 2025
  39. ↑ Tony Levin - Stick Man (англ.), 2007, процитовано 8 червня 2025
  40. ↑ Tony Levin. Rolling Stone Australia (en-AU) . 2 липня 2020. Процитовано 25 червня 2025.
  41. ↑ L'Image - 2.0 (англ.), 2009, процитовано 26 червня 2025
  42. ↑ Outsight Radio Hours, Pat Mastelotto on Outsight Radio Hours, процитовано 28 червня 2025
  43. ↑ Stick Men - Soup (англ.), 2010, процитовано 28 червня 2025
  44. ↑ About Tony Levin. TonyLevin.com - Tony Levin's Website and Road Diary (англ.). Процитовано 28 червня 2025.
  45. ↑ Stick Men - Tentacles (англ.), 2022, процитовано 28 червня 2025
  46. ↑ Jean-Pierre Ferland - Jaune (англ.), 1970, процитовано 29 червня 2025
  47. ↑ Smith, Sid. New King Crimson Line-Up Confirmed. www.dgmlive.com. Процитовано 29 червня 2025.
  48. ↑ Lifton, Dave LiftonDave (3 березня 2014). Crimson ProjeKCt Postpones Ukraine Concert Due To Unrest. Ultimate Classic Rock (англ.). Процитовано 11 липня 2025.
  49. ↑ Steve Vai Explains Why He Won't Go Back to 'Rock Star Days,' Reveals What Surprised Him About Robert Fripp's Guitar Parts. www.ultimate-guitar.com (англ.). Процитовано 29 червня 2025.
  50. ↑ Tony Levin - Bringing It Down To The Bass (англ.), 2024, процитовано 29 червня 2025
  51. ↑ ProgReport (12 вересня 2024). Interview: Tony Levin on his latest solo album and the BEAT Tour with Belew, Vai & Carey. The Prog Report (амер.). Процитовано 29 червня 2025.
  52. ↑ MusicRadar, David Westpublished (13 травня 2015). Les Claypool: 10 bassists that blew my mind. MusicRadar (англ.). Процитовано 30 червня 2025.
  53. ↑ Interview: Nick Beggs (John Paul Jones, Steve Hackett, Steven Wilson, Kajagoogoo) | Hit Channel (амер.). 1 вересня 2011. Процитовано 30 червня 2025.
  54. ↑ Interview - Al Barrow (Magnum) interview - Metal-Temple.com. archive.ph. 2 вересня 2017. Архів оригіналу за 21 лютого 2025. Процитовано 30 червня 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  55. ↑ Hartmann, Graham HartmannGraham (1 травня 2013). Between the Buried and Me Bassist Dan Briggs Talks 'The Parallax II,' Composing Music + More. Loudwire (англ.). Процитовано 30 червня 2025.
  56. ↑ Bassically speaking: Zachary Cooper. Bass Guitar magazine (амер.). 29 січня 2013. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 30 червня 2025.
  57. ↑ Electric & Acoustic Bass Gear, Lessons, News, Video, Tabs and Chords - BassPlayer.com. Jonathan Hischke On Being Game (амер.). Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 30 червня 2025.
  58. ↑ Scaravilli, Mariana. Crimson in Atlanta. www.dgmlive.com. Процитовано 2 липня 2025.
  59. ↑ And the winner is… | Catskill Mountain News. Catskill Mountain News. 26 липня 2019. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 2 липня 2025. {{cite news}}: контрольний символ C1 в |title= на позиції 18 (довідка)
  60. ↑ Levin, Minnemann, Rudess - Levin, Minnemann, Rudess (англ.), 2013, процитовано 2 липня 2025
  61. ↑ Tony Levin Road Diary. TonyLevin.com - Tony Levin's Website and Road Diary (англ.). 18 травня 2023. Процитовано 2 липня 2025.
  62. ↑ https://www.musicstreetjournal.com/artists_interviews_display.cfm?id=100248
  63. ↑ Нині Старий Остропіль Хмельницького району Хмельницької області.
  64. ↑ Tony Levin's Web Diary: Peter Gabriel Back to Front Tour 2014. papabear.com. Процитовано 11 липня 2025.
  65. ↑ Uliana, Hentosh (22 березня 2024). Celebrities of Ukrainian descent. Ukraїner. Процитовано 11 липня 2025.
  66. ↑ Peter Gabriel - Peter Gabriel (англ.), 1977, процитовано 28 серпня 2025
  67. ↑ Peter Gabriel - Peter Gabriel (англ.), 1978, процитовано 28 серпня 2025
  68. ↑ Peter Gabriel - Peter Gabriel (англ.), 1980, процитовано 28 серпня 2025
  69. ↑ Peter Gabriel - Peter Gabriel (англ.), 1982, процитовано 28 серпня 2025
  70. ↑ Peter Gabriel - Plays Live (англ.), 1983, процитовано 28 серпня 2025
  71. ↑ Peter Gabriel - Birdy (англ.), 1985, процитовано 28 серпня 2025
  72. ↑ Peter Gabriel - So (англ.), 1986, процитовано 28 серпня 2025
  73. ↑ Peter Gabriel - Us (англ.), 1992, процитовано 28 серпня 2025
  74. ↑ Peter Gabriel - Secret World Live (англ.), 1994, процитовано 28 серпня 2025
  75. ↑ King Crimson - Discipline (англ.), 1981, процитовано 27 листопада 2025
  76. ↑ King Crimson - Beat (англ.), 1982, процитовано 27 листопада 2025
  77. ↑ King Crimson - Three Of A Perfect Pair (англ.), 1984, процитовано 27 листопада 2025
  78. ↑ King Crimson - VROOOM (англ.), 1994, процитовано 27 листопада 2025
  79. ↑ King Crimson - THRAK (англ.), 1995, процитовано 27 листопада 2025
  80. ↑ King Crimson - B'Boom (Official Bootleg - Live In Argentina) (англ.), 1995, процитовано 27 листопада 2025
  81. ↑ King Crimson - THRaKaTTaK (англ.), 1996, процитовано 27 листопада 2025
  82. ↑ King Crimson - On Broadway (англ.), 1999, процитовано 30 березня 2025
  83. ↑ ProjeKct One - Live At The Jazz Cafe (англ.), 2000, процитовано 27 листопада 2025
  84. ↑ King Crimson - Cirkus (The Young Persons' Guide To King Crimson Live) (англ.), 1999, процитовано 27 листопада 2025
  85. ↑ ProjeKct Four - West Coast Live (англ.), 1999, процитовано 27 листопада 2025
  86. ↑ Tony Levin's Discography. TonyLevin.com - Tony Levin's Website and Road Diary (англ.). 2007. Процитовано 6 липня 2025.
  87. ↑ Tony Levin - Discography. tonylevinmusic.com. Процитовано 5 листопада 2025.
  88. ↑ Tony Levin - Discography. papabear.com. Процитовано 6 липня 2025.
  89. ↑ Tony Levin Discography -- tentative Version --. www.ient.or.jp. Процитовано 11 липня 2025.
  90. ↑ Alice Cooper - Welcome To My Nightmare (англ.), 1975–03, процитовано 20 липня 2025{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  91. ↑ Alice Cooper - Alice Cooper Goes To Hell (англ.), 25 червня 1976, процитовано 20 липня 2025
  92. ↑ Alice Cooper - Lace And Whiskey (англ.), 1977, процитовано 20 липня 2025
  93. ↑ The Gap Mangione Trio - Diana In The Autumn Wind (англ.), 1968, процитовано 2 квітня 2026
  94. ↑ Gap Mangione - Sing Along Junk (англ.), 1972, процитовано 2 квітня 2026
  95. ↑ Gap Mangione - ...And The Kids Call It Boogie (англ.), 1974, процитовано 2 квітня 2026
  96. ↑ Gap Mangione - She And I (англ.), 1974, процитовано 2 квітня 2026
  97. ↑ Gap Mangione - Gap Mangione ! (англ.), 1976, процитовано 2 квітня 2026
  98. ↑ Don McLean - Don McLean (англ.), 1972, процитовано 7 травня 2026
  99. ↑ Don McLean - Playin' Favorites (англ.), 1973, процитовано 23 квітня 2026
  100. ↑ Chuck Mangione - Friends & Love... A Chuck Mangione Concert (англ.), 1971, процитовано 30 березня 2026
  101. ↑ Chuck Mangione With The Rochester Philharmonic Orchestra - Together: A New Chuck Mangione Concert (англ.), 1971, процитовано 30 березня 2026
  102. ↑ Chuck Mangione Quartet - Alive! (англ.), 1972, процитовано 30 березня 2026
  103. ↑ Chuck Mangione - Main Squeeze (англ.), 1976, процитовано 30 березня 2026
  104. ↑ Yoko Ono - Season Of Glass (англ.), 1981, процитовано 8 травня 2026
  105. ↑ Yoko Ono - Starpeace (англ.), 1985, процитовано 8 травня 2026
  106. ↑ The Artie Kornfeld Tree - A Time To Remember! (англ.), 1971, процитовано 5 грудня 2025
  107. ↑ Bill Comeau, Pete Levin - Some Beautiful Day (англ.), 1970, процитовано 20 липня 2025
  108. ↑ Jean-Pierre Ferland - Jaune, 1970, процитовано 10 серпня 2025
  109. ↑ Tim Hardin - Bird On A Wire (англ.), 1971, процитовано 27 жовтня 2025
  110. ↑ Brother Jack McDuff - Who Knows What Tomorrow's Gonna Bring? (англ.), 1971, процитовано 19 квітня 2026
  111. ↑ Deodato - Whirlwinds (англ.), 1974, процитовано 23 липня 2025
  112. ↑ Nick Holmes - Soulful Crooner (англ.), 1973, процитовано 31 жовтня 2025
  113. ↑ O'Donel Levy - Simba (англ.), 1974, процитовано 1 березня 2026
  114. ↑ Kahlil Gibran Featuring Richard Harris - The Prophet (англ.), 1974, процитовано 27 жовтня 2025
  115. ↑ Sarah Kernochan - House Of Pain (англ.), 1974, процитовано 24 листопада 2025
  116. ↑ The Family Of Mann - First Light (англ.), 1974, процитовано 28 липня 2025
  117. ↑ Arif Mardin - Journey (англ.), 1974, процитовано 10 квітня 2026
  118. ↑ Judy Collins - Judith (англ.), 1975, процитовано 18 липня 2025
  119. ↑ Margie Joseph - Margie (англ.), 1975, процитовано 22 листопада 2025
  120. ↑ Herbie Mann - Waterbed (англ.), 1975, процитовано 8 квітня 2026
  121. ↑ Herbie Mann - Discothèque (англ.), 1975, процитовано 8 квітня 2026
  122. ↑ Stephanie Mills - For The First Time (англ.), 1975, процитовано 30 квітня 2026
  123. ↑ Tony Levin - Discography. tonylevinmusic.com. Процитовано 30 квітня 2026.
  124. ↑ Judy Collins - Bread & Roses (англ.), 1976, процитовано 18 липня 2025
  125. ↑ Kate & Anna McGarrigle - Kate & Anna McGarrigle (англ.), 1976, процитовано 21 квітня 2026
  126. ↑ Herbie Mann - Gagaku & Beyond (англ.), 1976, процитовано 9 квітня 2026
  127. ↑ Herbie Mann Featuring Cissy Houston - Surprises (англ.), 1976, процитовано 9 квітня 2026
  128. ↑ Peter Bliss - Peter Bliss (англ.), 1977, процитовано 8 липня 2025
  129. ↑ Art Garfunkel - Watermark (англ.), 1978, процитовано 30 серпня 2025
  130. ↑ Henry Gross - Show Me To The Stage (англ.), 1977, процитовано 17 вересня 2025
  131. ↑ Melissa Manchester - Singin' (англ.), 1977, процитовано 30 березня 2026
  132. ↑ Dean Friedman - Dean Friedman (англ.), 1977, процитовано 21 серпня 2025
  133. ↑ Mike Mainieri - Love Play (англ.), 1977, процитовано 29 березня 2026
  134. ↑ Liza Minnelli - Tropical Nights (англ.), 1977, процитовано 30 квітня 2026
  135. ↑ Tony Levin - Discography. tonylevinmusic.com. Процитовано 30 квітня 2026.
  136. ↑ Jun Fukamachi - The Sea Of Dirac (англ.), 1977, процитовано 28 серпня 2025
  137. ↑ Dean Friedman - "Well, Well," Said The Rocking Chair. (англ.), 1978, процитовано 21 серпня 2025
  138. ↑ Kate & Anna McGarrigle - Pronto Monto (англ.), 1978, процитовано 21 квітня 2026
  139. ↑ Herbie Mann - Brazil - Once Again (англ.), 1978, процитовано 9 квітня 2026
  140. ↑ Bat McGrath - The Spy (англ.), 1978, процитовано 22 квітня 2026
  141. ↑ Laura Nyro - Nested (англ.), 1978–06, процитовано 7 травня 2026{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  142. ↑ Blue Montreux - Blue Montreux (англ.), 1979, процитовано 8 липня 2025
  143. ↑ John Hall - Power (англ.), 1979, процитовано 25 вересня 2025
  144. ↑ Janis Ian - Night Rains (англ.), 1979, процитовано 5 листопада 2025
  145. ↑ Gordon Michaels - Stargazer (англ.), 1979, процитовано 24 квітня 2026
  146. ↑ Robert Fripp - Exposure (англ.), 1979, процитовано 26 серпня 2025
  147. ↑ Warren Bernhardt - Manhattan Update (англ.), 1980, процитовано 8 липня 2025
  148. ↑ Catherine Lara - Geronimo (англ.), 1980, процитовано 17 лютого 2026
  149. ↑ John Lennon & Yoko Ono - Double Fantasy (англ.), 1980, процитовано 1 березня 2026
  150. ↑ Kate Et Anna McGarrigle - Entre La Jeunesse Et La Sagesse (англ.), 1980, процитовано 21 квітня 2026
  151. ↑ Goro Noguchi - U.S.A. Studio Connection (англ.), 1980, процитовано 5 травня 2026
  152. ↑ Joan Armatrading - Walk Under Ladders (англ.), 1981, процитовано 6 липня 2025
  153. ↑ Art Garfunkel - Scissors Cut (англ.), 1981, процитовано 30 серпня 2025
  154. ↑ Mike Mainieri - Wanderlust (англ.), 1981, процитовано 29 березня 2026
  155. ↑ Garland Jeffreys - Guts For Love (рос.), 1982, процитовано 22 листопада 2025
  156. ↑ Yoshitaka Minami = 南佳孝 - Seventh Avenue South = セブンス・アベニュー・サウス (англ.), 1982, процитовано 1 травня 2026
  157. ↑ Joan Armatrading - The Key (англ.), 1983, процитовано 6 липня 2025
  158. ↑ Catherine Lara - Catherine Lara (англ.), 1983, процитовано 17 лютого 2026
  159. ↑ Al Di Meola - Scenario (англ.), 1983, процитовано 21 липня 2025
  160. ↑ Mark Knopfler - Local Hero (англ.), 1983, процитовано 30 листопада 2025
  161. ↑ John Lennon & Yoko Ono - Milk And Honey (англ.), 1984, процитовано 1 березня 2026
  162. ↑ Frida - Shine (англ.), 1984, процитовано 21 серпня 2025
  163. ↑ Bryan Ferry - Boys And Girls, 1985, процитовано 10 серпня 2025
  164. ↑ Dire Straits - Brothers In Arms (англ.), 1985–05, процитовано 23 липня 2025{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  165. ↑ Gowan - Strange Animal (англ.), 1985, процитовано 1 вересня 2025
  166. ↑ Marshall Crenshaw - Downtown (англ.), 1985, процитовано 21 липня 2025
  167. ↑ Alice - Park Hotel (англ.), 1986, процитовано 6 липня 2025
  168. ↑ M+M, Martha And The Muffins - The World Is A Ball (30th Anniversary Edition) (англ.), 1 лютого 2017, процитовано 12 квітня 2026
  169. ↑ Peter Frampton - Premonition (англ.), 1986, процитовано 11 серпня 2025
  170. ↑ Gowan - Great Dirty World (англ.), 1987, процитовано 1 вересня 2025
  171. ↑ Cher - Cher (англ.), 1987, процитовано 13 липня 2025
  172. ↑ Fareed Haque - Voices Rising (англ.), 1988, процитовано 15 жовтня 2025
  173. ↑ а б Julia Fordham - Julia Fordham (рос.), 1988, процитовано 11 серпня 2025
  174. ↑ T Bone Burnett - The Talking Animals (англ.), 1987, процитовано 11 липня 2025
  175. ↑ Akira Inoue, David Rhodes - Head, Hands And Feet (англ.), 21 листопада 1989, процитовано 22 листопада 2025
  176. ↑ Anderson Bruford Wakeman Howe - Anderson Bruford Wakeman Howe (англ.), 1989, процитовано 6 липня 2025
  177. ↑ Boris Bukowski - 100 Stunden Am Tag (англ.), 1989, процитовано 11 липня 2025
  178. ↑ Jonathan Elias - Requiem For The Americas - Songs From The Lost World (англ.), 1989, процитовано 28 липня 2025
  179. ↑ Laurie Anderson - Strange Angels (англ.), 1989, процитовано 6 липня 2025
  180. ↑ Fareed Haque - Manresa (англ.), 1989, процитовано 15 жовтня 2025
  181. ↑ Ute Lemper - Crimes Of The Heart (англ.), 1989, процитовано 20 лютого 2026
  182. ↑ Maria McKee - Maria McKee (англ.), 1989, процитовано 27 березня 2026
  183. ↑ Robbie Dupree - Carried Away (англ.), 1989, процитовано 25 липня 2025
  184. ↑ Maria McKee - Maria McKee (англ.), 1989, процитовано 22 квітня 2026
  185. ↑ Jeanne Mas - Les Crises De L'ame (англ.), 1989, процитовано 17 квітня 2026
  186. ↑ Stevie Nicks - The Other Side Of The Mirror (англ.), 1989, процитовано 6 травня 2026
  187. ↑ Judy Collins - Fires Of Eden (англ.), 1990, процитовано 18 липня 2025
  188. ↑ Claudio Baglioni - Oltre (Un Mondo Uomo Sotto Un Cielo Mago) (англ.), 1990, процитовано 7 липня 2025
  189. ↑ Gowan - Lost Brotherhood (англ.), 1990, процитовано 1 вересня 2025
  190. ↑ Ivan Lins - Awa Yiô (англ.), 1991, процитовано 1 березня 2026
  191. ↑ Jeanne Mas - L'Art Des Femmes (англ.), 1990, процитовано 17 квітня 2026
  192. ↑ Bendik Hofseth - IX (англ.), 1991, процитовано 7 липня 2025
  193. ↑ Desmond Child - Discipline (англ.), 1991, процитовано 14 липня 2025
  194. ↑ Pamela Golden - Happens All The Time (англ.), 1991, процитовано 31 серпня 2025
  195. ↑ Claudio Baglioni - Assieme Oltre Il Concerto (англ.), 1992, процитовано 7 липня 2025
  196. ↑ Tracy Chapman - Matters Of The Heart (англ.), 1992, процитовано 13 липня 2025
  197. ↑ Nino Buonocore - La Naturale Incertezza Del Vivere (англ.), 1992, процитовано 8 липня 2025
  198. ↑ Robbie Dupree - Walking On Water (англ.), 1993, процитовано 25 липня 2025
  199. ↑ Dee Carstensen - Beloved One (англ.), 1993, процитовано 13 липня 2025
  200. ↑ Realm of My Senses - Sarah Nagourney | Album | AllMusic (англ.), процитовано 5 травня 2026
  201. ↑ Mark Knopfler - Screenplaying (англ.), 1993, процитовано 30 листопада 2025
  202. ↑ Indigo Girls - Swamp Ophelia (англ.), 10 травня 1994, процитовано 5 листопада 2025
  203. ↑ Sara Hickman - Necessary Angels (англ.), 1994, процитовано 27 жовтня 2025
  204. ↑ Kristen Hall - Be Careful What You Wish For... (рос.), 1994, процитовано 8 жовтня 2025
  205. ↑ Nanci Griffith - Flyer (англ.), 1994, процитовано 10 вересня 2025
  206. ↑ Joan Armatrading - What's Inside (англ.), 1995, процитовано 6 липня 2025
  207. ↑ Robbie Dupree - Smoke And Mirrors (англ.), 1995, процитовано 25 липня 2025
  208. ↑ Deborah Martin - Under The Moon (англ.), 1995, процитовано 16 квітня 2026
  209. ↑ Kankawa - B-III (англ.), 1 листопада 1996, процитовано 24 листопада 2025
  210. ↑ Paula Cole - This Fire (англ.), 1996, процитовано 16 липня 2025
  211. ↑ Barbara Kessler - Notion (англ.), 1996, процитовано 27 листопада 2025
  212. ↑ Steve Hackett - Watcher Of The Skies - Genesis Revisited By Steve Hackett (англ.), 1996, процитовано 25 вересня 2025
  213. ↑ Chris Botti - Midnight Without You (англ.), 1997, процитовано 9 липня 2025
  214. ↑ Bozzio Levin Stevens - Black Light Syndrome (англ.), 1997, процитовано 11 липня 2025
  215. ↑ Jon Durant - Silent Extinction Beyond The Zero (англ.), 1997, процитовано 27 липня 2025
  216. ↑ Judy Collins - Forever: An Anthology (англ.), 5 червня 2025, процитовано 18 липня 2025
  217. ↑ Catie Curtis - Catie Curtis (англ.), 1997, процитовано 21 липня 2025
  218. ↑ David Lanz - Songs From An English Garden (англ.), 1998, процитовано 22 грудня 2025
  219. ↑ Kenny Loggins - The Unimaginable Life (англ.), 1997, процитовано 26 березня 2026
  220. ↑ Peter Mulvey - Deep Blue (англ.), 1997, процитовано 4 травня 2026
  221. ↑ John Hall - Recovered (англ.), 25 квітня 1999, процитовано 25 вересня 2025
  222. ↑ Robbie Dupree - All Night Long (англ.), 1999, процитовано 25 липня 2025
  223. ↑ Jeff Golub - Out Of The Blue (англ.), процитовано 31 серпня 2025
  224. ↑ Liquid Tension Experiment - Liquid Tension Experiment (англ.), 1998, процитовано 18 березня 2026
  225. ↑ Jonell Mosser - So Like Joy (англ.), 1998, процитовано 4 травня 2026
  226. ↑ Flesh & Bone - Pagan Saints, 1999, процитовано 10 серпня 2025
  227. ↑ Chris Botti - Slowing Down The World (англ.), 1999, процитовано 9 липня 2025
  228. ↑ Natalie Cole - Snowfall On The Sahara (англ.), 22 червня 1999, процитовано 16 липня 2025
  229. ↑ Paula Cole Band - Amen (англ.), 1999, процитовано 16 липня 2025
  230. ↑ Kenichi Kurosawa - First (англ.), 1998, процитовано 22 грудня 2025
  231. ↑ Liquid Tension Experiment - Liquid Tension Experiment 2 (англ.), 1999, процитовано 23 березня 2026
  232. ↑ Deborah Martin - Deep Roots, Hidden Water (англ.), 1999, процитовано 16 квітня 2026
  233. ↑ Buddy Rich – The Roar Of '74 (англ.). www.discogs.com. Процитовано 10 квітня 2016.
  234. ↑ Ringo Starr – Ringo The 4th (англ.). www.discogs.com. Процитовано 10 квітня 2016.
  235. ↑ Paul Simon – One-Trick Pony (англ.). www.discogs.com. Процитовано 10 квітня 2016.
  236. ↑ Tony Levin – World Diary (англ.). www.discogs.com. Процитовано 9 квітня 2016.
  237. ↑ Steve Gorn / Tony Levin / Jerry Marotta – From The Caves Of The Iron Mountain (англ.). www.discogs.com. Процитовано 9 квітня 2016.
  238. ↑ Bill Bruford, Tony Levin With David Torn, Chris Botti – Bruford Levin Upper Extremities (англ.). www.discogs.com. Процитовано 9 квітня 2016.
  239. ↑ Tony Levin – Waters Of Eden (англ.). www.discogs.com. Процитовано 9 квітня 2016.
  240. ↑ Tony Levin – Pieces Of The Sun (англ.). www.discogs.com. Процитовано 9 квітня 2016.
  241. ↑ Tony Levin Band – Double Espresso (англ.). www.discogs.com. Процитовано 9 квітня 2016.
  242. ↑ Tony Levin – Resonator (англ.). www.discogs.com. Процитовано 9 квітня 2016.
  243. ↑ Tony Levin – Stick Man (англ.). www.discogs.com. Процитовано 9 квітня 2016.
  244. ↑ Tony Levin / David Torn / Alan White – Levin Torn White (англ.). www.discogs.com. Процитовано 9 квітня 2016.
  245. ↑ Levin, Minnemann, Rudess – Levin, Minnemann, Rudess (англ.). www.discogs.com. Процитовано 9 квітня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тоні_Левін&oldid=48012052