Тон Костянтин Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Костянтин Андрійович Тон
рос. Константин Андреевич Тон
Konstantin Thon 1820-th.jpg
Дата народження 26 жовтня (6 листопада) 1794(1794-11-06)
Місце народження Санкт-Петербург
Дата смерті 25 січня (6 лютого) 1881(1881-02-06) (86 років)
Місце смерті Санкт-Петербург
Громадянство Російська імперія
Найважливіші споруди Храм Христа Спасителя у Москві
Commons-logo.svg Костянтин Андрійович Тон у ВікіСховищі

Тон Костянти́н Андрі́йович (рос. Тон Константин Андреевич, 26 жовтня (6 листопада) 1794(17941106) — 25 січня (6 лютого) 1881) — російський архітектор, придворний архітектор імператора Миколи I. Ректор Імператорської академії художеств. Автор численних архітектурних проектів у багатьох містах Росії, творець так званого «російсько-візантійського стилю» храмового зодчества, що набув широкого поширення в правління Миколи I.

Відомий своїми роботами в Санкт-Петербурзі та в Московському Кремлі, головним чином своїм основним дітищем — храмом Христа Спасителя у Москві.

Біографія[ред.ред. код]

У 1803 році Костянтин був прийнятий вихованцем Імператорської академії мистецтв і з 1808 року вивчав у ній архітектуру під керівництвом головного наставника Андрія Вороніхіна. У 1815 році закінчив академічний курс зі званням художника 1-го ступеня і малою золотою медаллю за проект будівлі сенату. На початку 1818 року Тон склав за заданою академією програмою проект ярмарки, за що був направлений на шість років на стажування у Італію. У 1828 році був зарахований до Кабінету Його Величності з утриманням по 3000 рублів на рік. У 1830 році Тон отримав звання академіка і посаду професора 2-го ступеня за частиною архітектури. Протягом 24 років Тон займався викладацькою діяльністю в архітектурному класі академії, під його керівництвом здобули освіту понад двісті молодих зодчих, серед яких К. Маєвський, К. Рахау, Б. Йогансон, В. Кенель, Л. Шперер і М. Макаров. У 1854 році був призначений ректором академії мистецтв.

17 березня 1844 року Тону було подаровано спадкове дворянство[1].

Помер 25 січня 1881 року, похований на Волковському кладовищі в Санкт-Петербурзі[2]

Будинки, побудовані за проектами Тона[ред.ред. код]

Будівлі в стилі класицизму[ред.ред. код]

Російсько-візантійські храми Петербурга і околиць[ред.ред. код]

Введенська церква Семенівського полку в Петербурзі в 19 ст.
  • 1830 — 1837 — Храм святої великомучениці Катерини в Екатерингофе
  • 1834 — 1842 — Введенська церква Семенівського полку
  • 1835 — 1840 — Катерининський собор у Царському Селі
  • 1836 — 1839 — Петропавлівська церква Уланського полку в Петергофі
  • 1840 — 1845 — Преображенська церква гренадерського полку
  • 1842 — 1849 — Благовіщенська церква Кінного полку
  • 1849 — 1855 — Міроньевская церква Єгерського полку

Російсько-візантійські споруди в Москві і провінції[ред.ред. код]

Тон також розробив типові проекти кам'яних міських церков і селянських будинків для казенних поселень.

Залізничні споруди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.