Топчієв Дмитро Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Топчієв.
Ф
Дмитро Топчієв
Особисті дані
Повне ім'я Дмитро Миколайович Топчієв
Народження 25 вересня 1966(1966-09-25) (57 років)
  СРСР м. Нікополь, Дніпропетровська область
Зріст 190 см
Вага 82 кг
Громадянство  Україна
Позиція Півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1984–1987
1987
1988
1988—1991
1992
1992
1993—1994
1994
1995—1996
1996
1996—1997
1997
1997
1998
1998
1999—2000
1999
2000
2000—2002
2002		 СРСР Уралець (Нижній Тагіл)
СРСР Геолог (Тюмень)
СРСР Торпедо (Запоріжжя)
СРСР Колос (Нікополь)
Україна Волинь (Луцьк)
Україна Карпати (Львів)
Україна Динамо (Київ)
Україна ЦСКА (Київ)
Україна Дніпро (Дніпропетровськ)
Україна Карпати (Львів)
Україна Металург (Нікополь)
Україна Зірка (Кіровоград)
→ Україна Зірка-2 (Кіровоград)
Росія Уралмаш (Єкатеринбург)
Росія Спартак (Нальчик)
Україна Металург (Запоріжжя)
→ Україна Металург-2 (Запоріжжя)
Росія Балтика (Калінінград)
Україна Волинь (Луцьк)
Казахстан Актобе-Ленто (Актобе)		 26 (2)
1 (0)
11 (2)
147 (17)
17 (4)
15 (1)
48 (10)
14 (2)
34 (3)
3 (0)
14 (3)
9 (1)
1 (0)
3 (0)
18 (3)
30 (4)
2 (0)
1 (0)
48 (6)
9 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1992–1993 Україна Україна 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Дмитро́ Микола́йович Топчі́єв (нар. 25 вересня 1966, м. Нікополь, Дніпропетровська область[1]) — колишній радянський та український футболіст. Виступав на позиції півзахисника. Гравець збірної України.

Біографія[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Дмитро Топчієв народився в Нікополі, Дніпропетровської області, де й розпочав свою футбольну кар'єру, на професійному рівні почав грати за «Уралець» у період з 1984 по 1987 рік. У середині 1987 року повів один поєдинок у складі тюменського «Геолога», а вже наступний сезон розпочав в українському клубі «Торпедо» (Запоріжжя). Перебування у автозаводській команді було доволі нетривалим через перехід Топчієва до нікопольського «Колоса», що тоді саме змагався за збереження прописки у першій лізі. На жаль, нікопольцям не вдалося виконати це завдання, тож наступні три роки Дмитро разом з командою брали участь у друголіговій першості. За цей час Топчієв значно виріс у професійному плані, будучи одним з найкращих на полі у «Колосі», тож не дивно, що ним почали цікавитися сильніші клуби.
У першому чемпіонаті незалежної України виступав за дві команди — спочатку грав за луцьку «Волинь», а потім вдягнув футболку львівських «Карпат». У середині сезону 1992/93 перейшов до складу київського «Динамо», де здобув золоті нагороди чемпіонату України та Кубок країни (при цьому, Топчієв став першим гравцем, хто зіграв у одному розіграші і у складі володарів кубка, і у складі фіналістів)[2].
Після нетривалого перебування у київському ЦСКА перейшов до «Дніпра», який тренував Бернд Штанге. Німецький спеціаліст здебільшого використовував Топчієва на позиції опорного півзахисника. Однак у Дніпропетровську щось не склалося і транзитом через «Карпати» Дмитро повернувся до майже рідного Нікополя. Проте досвідчений гравець відчував, що може проявити себе на більш високому рівні, тож коли виник варіант з кіровоградською «Зіркою» — погодився без роздумів.
Залишивши Кіровоград, Топчієв вирішити спробувати легіонерського хліба, перейшовши до російського «Уралмашу». Зігравши три матчі у чемпіонаті першої ліги Росії, перейшов до «Спартака» з Нальчика, де йому вдалося доволі непогане завершення сезону. Однак по завершенні футбольного року в Росії Топчієв вирішив повернутися до України, щоб продовжити виступи у складі запорізького «Металурга», який тоді очолював Мирон Маркевич. Однак це була не остання його поява у чемпіонаті наших північних сусідів — футбольна доля після Запоріжжя занесла Дмитра до Калінінграда, де він провів за місцеву «Балтику» всього один матч[3].
Наступним клубом у біографії Топчієва стала добре знайома йому луцька «Волинь», у формі якої Дмитро встиг пограти і у першій, і у вищій лізі. Однак конкуренції з більш молодими гравцями та темпу прем'єрного дивізіону 36-річний півзахисник вже не витримував, тож вирішив спробувати свої сили в казахстанському футболі. Незабаром після від'їзду з Луцька у його футбольній кар'єрі виник клуб «Актобе-Ленто» з Актобе[4], якому він допоміг посісти п'яте місце у національному чемпіонаті.
Завершивши виступи за професійні клуби, Топчієв певний час грав за різні аматорські колективи, такі як «Гірник» (Кривий Ріг), «КЗЕЗО» (Каховка) та «Колос» (Нікопольський р-н). Зрештою, у 2006 році припинив активні виступи, продовжуючи час від часу брати участь у змаганнях ветеранів, захищаючи кольори дніпропетровського «Дніпра»[5] та команди з Нікополя.

Виступи у збірній[ред. | ред. код]

Усього в складі національної збірної України Дмитро Топчієв провів п'ять поєдинків, дебютувавши у грі зі збірною Білорусі (1:1) 28 жовтня 1992 року.

Матчі Дмитра Топчієва за національну збірну України
# Дата Місце Стадіон Суперник Рахунок Турнір Голи Жовта картка Червона картка Капітан
01. 28.10.1992 Білорусь «Динамо», Мінськ Білорусь Білорусь 1-1 Товариський матч
02. 27.04.1993 Україна Центральний стадіон ЧМП, Одеса Ізраїль Ізраїль 1-1 Товариський матч
03. 26.06.1993 Хорватія «Максимір», Загреб Хорватія Хорватія 3-1 Товариський матч
04. 20.10.1993 Мексика «Джек Меффі», Сан-Дієго Мексика Мексика 2-1 Товариський матч
05. 23.10.1993 США «Гудвінстадіум», Бетлехем США США 0-1 Товариський матч

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Лучшие воспитанники "Колоса" - Дмитрий Топчиев. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2021.
  2. ↑ Перші ластівки фіналів
  3. ↑ Статистика виступів Топчієва за ФК «Балтика». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2011.
  4. ↑ Дмитро Топчієв виринув у Казахстані
  5. ↑ В Дніпрі відроджена команда ветеранів

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Топчієв_Дмитро_Миколайович&oldid=39892265