Топільське
| село Топільське | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Калуський район |
| Громада | Рожнятівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26060230100043195 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1394 |
| Населення | 527 |
| Площа | 1,55 км² |
| Густота населення | 340 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77634 |
| Телефонний код | +380 03474 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°55′33″ пн. ш. 24°14′05″ сх. д. / 48.92583° пн. ш. 24.23472° сх. д.Координати: 48°55′33″ пн. ш. 24°14′05″ сх. д. / 48.92583° пн. ш. 24.23472° сх. д. |
| Водойми | Лімниця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | смт.Рожнятів , Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77600 |
| Карта | |
  Топільське | |
 Топільське | |
| Мапа | |
| |
Топі́льське — село в Рожнятівській селищній громаді,Калуського району, Івано-Франківської області.
Географічні дані[ред. | ред. код]
Топільське — дуже гарне і мальовниче село. Якщо вийти на Тополецьку гору, то можна побачити гарні краєвиди села, це одне із сіл, у якому збереглися нормальні дороги.
Знаходиться за 6 км від районного центру і належить до Рожнятівської селищної ради.
Назва села походить від слова «тополя» (дерево) або від слова «топитися» (при переправі в повноводній річці Лімниця).
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка про село припадає на 1394 рік.[джерело?]
У давнину в селі був монастир. В XV столітті належав він Івану Довгому-Можновичу Сваричевському, що одержав дві грамоти в 1418 році.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[1].
У Жидачеві 27 грудня 1518 року Федір Ольгердович посвідчує, що Топільське і Чорний ліс на Лімниці належать до Сваричева.
У 1648 році повсталі селяни спалили поміщицький двір у Топільську, взяли штурмом замок у Перегінську[2].
У 1854 році Топільське належить до Калуського повіту Стрийського округу, Самбірського окружного суду.
У 1866 році в селі була тимчасова школа.
У 1880 році село належало до Калуського повіту, в селі були філіяльна церква[3] парафії у Лдзянах, 81 будинок і 388 мешканців (353 греко-католики, 12 римо-католиків, 23 юдеї; всі — українці)[4].
У «Шематизмі» за 1908 рік читаємо: «Дочірня церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Богородиці (1861 p.). У селі також є 5 капличок. Число душ — 566. Пошта в Петранці».
У 1910 році в селі була однокласна школа.
У 1921 році проживало 502 особи; в 1935 році — 537 українців, 13 поляків, 6 євреїв. Божу службу в церкві правив парох зі Лдзяного.
У 1939 році в селі проживало 590 осіб (555 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 поляків і 5 євреїв)[5].
Жителі села разом іншими українцями виборювали волю і клали життя та здоров'я за десятиліття повстанських боїв і підпільної боротьби.[6]
Визначні особистості[ред. | ред. код]
Загинули:
- Володимир Лівий — референт Служби Безпеки Карпатського крайового проводу ОУН.[7][8]
- Долинський Ярослав Матвійович «Козак» — районний провідник Служби Безпеки.
Народилися:
- Діма Варварук — український блогер.
Сучасність[ред. | ред. код]
Зараз у селі проживає 512 осіб і нараховується 147 господарств. Працює школа І ступеня (директор школи — Кривошапка Леся Михалівна), ФАП (завідувач — Стефанів Люба Дмитрівна), є клуб, також у селі є музей у Ганчука Дмитра.
Церква греко-католицька Непорочного Зачаття, дерев'яна. Службу править отець Андрій Яремчук.
В селі працює приватне підприємство «Кузня» і три торговельні заклади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 167 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 294 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
- ↑ Церква Непорочного Зачаття Пр. Богородиці 1857
- ↑ Географічний словник Королівства Польського, 1891, т. 12, стор. 398
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
- ↑ В с.Топільське вшанували повстанське подружжя, яке загинуло у вирі боротьби за Україну
- ↑ Шкіль Олег. Інтерактивна карта «Рожнятівщина. Слідами нескорених». Місце загибелі № 36.
- ↑ 5 грудня 1948 р. в с. Топільське загинув референт СБ Карпатського крайового проводу ОУН «ЙОРДАН» Володимир Лівий
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
