Торберн Улаф Бергман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Торберн Улаф Бергман
Torbern Olof Bergman
Torbern Bergman-1849.jpg
Народився 20 березня 1735(1735-03-20)
Катарінберг Швеція Швеція
Помер 8 липня 1784(1784-07-08) (49 років)
Медеві Швеція Швеція
·інсульт
Громадянство Швеція Швеція
Національність Швед
Діяльність хімік, викладач університету, ентомолог
Alma mater Уппсальський університет
Галузь Хімія, мінералогія
Заклад Уппсальський університет
Науковий ступінь професор
Відомі учні Карл Вільгельм Шеєле
Член Лондонське королівське товариство, Academy of Useful Science[d], Шведська королівська академія наук, Леопольдина і Французька академія наук
Відомий завдяки: Гравіметричний аналіз, таблиці хімічної спорідненості
Нагороди

Торберн Улаф Бергман у Вікісховищі?

Торберн Улаф Бергман (швед. Torbern Olof Bergman; 20 березня 1735, Катарінберг — 8 липня 1784, Медеві) — шведський хімік і мінералог.

Закінчив Уппсальський університет, де з 1758 року був викладачем математики і фізики, а з 1767 року — професором хімії і мінералогії. Розробив систематичний хід якісного аналізу. Удосконалив аналіз із застосуванням паяльної трубки; широко користувався ваговим аналізом. Бергман досліджував ряд мінералів і класифікував їх за хімічним складом. Запропонував механістичну теорію виборчої хімічної спорідненості. Помилково вважаючи, що спорідненість між двома речовинами за даних умов залишається постійною і не залежить від відносних мас реагуючих речовин, Бергман склав таблиці хімічної спорідненості, якими користувалися до початку 19 століття.

Його ім'ям названі кратер на Місяці та урановмісний мінерал торберніт.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Opuscula physica, et chemica …, v. 1-6, Holmiae — [e. a.], 1779-90.
  • Physick Beskrifning Ofver Jordklotet (Фізичний опис земної кулі), 1766.
  • Disquisitio de Attractionibus Electivis (Диспут про сили спорідненості), 1775.
  • Opuscula physica, chemica et mineralogica (Малі фізичні, хімічні та мінералогічні твори) 1779—1781.

Література[ред.ред. код]

  • Блох М. А., Торберн Бергман, в кн.: Академику В. И. Вернадскому. К 50-летию научной и педагогической деятельности, т. 2, М., 1936: Partington J. R., A history of chemistry, v. 3, N. Y., 1962, p. 179‒99. (рос.)

Джерела[ред.ред. код]