Торвальд Мандрівник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Торвальд Мандрівник
Народився 950
Ісландія
Помер 1002
Полоцьк, Полоцьке князівство
Поховання Полоцьк
Діяльність Скальди
Знання мов давньоруська
Конфесія католицтво
Батько Koðran Eilífssond
Пам'ятник єпископу Фрідреку і Торвальду Мандрівнику

Торвальд Мандрівник, (також Торвальд Кодранссон; (ісл. Þorvaldr Koðránsson inn víðförli; близько 930/950,[1] Ісландія — близько 995, Полоцьк) — благочестивий ісландський монах та видатний церковний діяч X століття. Перший християнський місіонер в Ісландії. Вважався святим серед сучасників. Засновник монастиря Святого Йоана Предтечі під Полоцьком (нинішня Білорусь).

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з роду Барда з Алля (Норвегія), належав до ісландського клану Скідунґів. Батько — Кодран, що жив у Ґільї, у Вантсдалі неподалік від узбережжя Ґунавлой.[1]

Життя Торвальда також описане в «Сазі про Торвальда-мандрівника» (ісл. Þorvalds þáttr). Сага оповідає, що у другій половині Х-го століття він брав активну участь в християнізації Ісландії. Прийнявши християнство за кордоном, у 980 році Торвальд повернувся до Ісландії з Саксонії, привізши зі собою німецького єпископа Фрідрека (ісл. Friðrekr), про якого мало що відомо. Спроби Торвальда навернути ісландців до християнства не мали великого успіху. Ісландські погани його висміювали і зрештою змусили втекти з Ісландії після конфлікту, в якому загинуло двоє людей. Торвальд та Фрідрек стали жертвами наклепів з боку язичників. Сага оповідає, що погани намагалися спалити Фрідрека у його домі, проте трапилося надприродне чудо, яке перешкодило їм у цьому.

Наприкінці свого життя Торвальд вирушив до Єрусалиму, а звідти до Греції, де користувався великою пошаною у константинопольського імператора та візантійського духовенства через своє високе благочестя. Повідомляється також, що візантійський імператор послав його на Русь, де Торвальд заснував монастир при церкві святого Йоана Хрестителя, у якому і закінчив своє життя як монах.

Ці дані доповнює й інша сага, де йдеться про паломництво Торвальда до Єрусалиму та Міклагарду (Константинополя) а потім до Києва, «по східному березі Дніпра» та про його смерть на Русі, неподалік від Полоцька, де його було поховано у пагорбі поблизу церкви Йоана Хрестителя. Літописець зазначає теж, що «і його називають святим». На підтвердження приводиться строфа скальда (поета) Бранда Мандрівника який побував там де «похований святий (Торвальд) у горі при церкві Йоана».

Поема Торвальда Мандрівника[ред. | ред. код]

Приблизний переклад з датської:

Foer jeg med herlig Lære, — Йду я зі славетним вченням
Høre dog vilde mig ingen, — Проте ніхто не хоче мене чути
Goden Hæder fra Guldets — Добру золоту славу
Giver førte vi næppe; — Ішли ми майже не роздаючи
Ej med Gjævhed den Gamle — Ані стару на марне
Galed fra Hedningehjalet
— Ворону язичництва
Ligemod Skjalden, den Gydje — Як і чаклунку ворожку
Gud vil ødelægge!" — Бог знищить! [2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б С. Хведченя. Давньоісландські саґи… С. 201.
  2. Skjaldekvad: Þorvaldr Koðránsson enn víðförli. Lausavísa. Oversættelse: C. C. Rafn (1827).

Джерела[ред. | ред. код]

  • С. Хведченя. Давньоісландські саґи як джерело з історичної географії: подорож Торвальда Кодранссона у святу землю і його перебування на теренах Русі (початок ХІ ст.) // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) за вересень-жовтень. — С. 200—213. ISSN 0130-5247

Посилання[ред. | ред. код]