Торговельний долар (монета США)
Торговельний долар Сполучені Штати Амерки | |
---|---|
Номінал | 1 долар США |
Маса | 27.2 г |
Діаметр | 38,1 мм |
Метал |
90% срібло 10% мідь |
Роки карбування | 1873–1885 |
Аверс | |
Опис | Зображення богині Свободи, яка дивиться в лівий бік. У лівій руці тримає оливкову гілку. Погляд звернено до моря. |
Гравер | Вільям Барбер[en] |
Реверс | |
Опис | Білоголовий орлан |
Гравер | Вільям Барбер[en] |
Торгове́льний до́лар (англ. Trade dollar) було викарбувано на монетному дворі США, як монету, що повинна була конкурувати з іншим популярними на той час срібними монетами, відносно великої ваги. Ідея карбування монети вперше з'явилася в 1860 році, коли ціни на срібло почали знижуватись в зв'язку із збільшенням видобутку срібла на західних територіях Сполучених Штатів. В 1873 році Конгрес приймає Монетний акт, який встановив, що торговельний долар є законним платіжним засобом вартістю п'ять доларів (рахункова грошова одиниця). З усіх проєктів дизайна було затверджено проєкт Вільяма Барбера.
Перші монети були викарбувані 1873 року та надійшли до обігу в Китаї. Велика кількість срібла була переведена у форму торговельного долара, що призвело до зниження його курсу, що викликало незадоволення в регіоні для якого він призначався. У 1876 році відбувається демонетизація срібного долара. Монете в свою чергу знаходилися в обігу до 1883 року. Пізніше торговельний долар було ремонетизовано Монетним актом 1965 року.
Передісторія[ред. | ред. код]
Після каліфорнійської золотої лихоманки , що розпочалася в 1849 році і австралійської золотої лихоманки , яка почалася в 1851 році,в обіг було введено значну кількість золота, яке створило велику напругу з звичайних каналах введення дорогоцінних металів в обіг.[1] Дана ситуація зумовила зростання відносної вартості срібла в результаті срібні монети швидко зникли з обігу, перетворившись на засіб нагромадження.
В Китаї великої популярності в обігу набув Мексиканський песо (наступник Іспанського долара), але слід мати на увазі, що китайці чутливі навіть до незначних змін у дизайні монет. Американський срібний долар,що мав меншу вагу ніж свій іспанський відповідник, що змушувало американських торговців міняти його на мексиканський песо для проведення розрахунків у Китаї.[2] На початку 1866 року, під час правління імператора Максиміліана, дизайн Мексиканського песо був змінений (введено зображення імператора на монеті), що викликало загальне відмову від цих монет в Китаї.[3]
Після обговорення ситуації, що склалася, між Д.Дж. Ноксом, генеральним контролером фінансів та Л. Аю Гаррнетом, робірником та касиром монетного двору у Сан-Франциско, виникла ідея створення американської срубної монети для операцій у Східній Азії. Гарнетт обгрунтовува свою позицію тим, що монети залишаться в обігу в МСхіній Азії та не будуть використані для оплати в США, що надасть уряду можливість отримувати прибуток від сеньйоражу.[4] 1870 року, Нокс ннапраляє доповідну записку в Казначейство з текстом законопроєкту про карбування відповідної монети. Після внесення змін і доповнень з боку членів уряду законопроєкт був поставлений Конгресу.[5]
Законопроєктом передбачено, щомонети мають статус законного платіжного засобу аж до п'яти доларів.[6] також за наполяганням сенатора від Огайо Джона Шермана, вага та пробабули зазначені на звороті, але виникає питання їх необхідності бо історики нумізматики відзначають, що "китайські купці ніколи не зрозуміти їх".[7]
Випуск[ред. | ред. код]
У липні 1873, почалося виробництво штампів для карбування монет. Перші торгові долари були представлені на церемонії, що відбулася 11 липня, 1873. 14 липня було викарбувано перші сорок тисяч монет.[8] На монетному дворі Карсон-Сіті отримали штампи для монет 22 липня, а згодом такі ж штампи були доставлені на монетний двір Сан-Франциско. 396,635 повноцінних монет і 865 пробних монети були викарбувані на монетному дворі Філадельфії в перший рік карбування монети[9] У Карсон-Сіті і Сан-Франциско Мінц викарбувано 124,500 і 703,000 монет відповідно.
Використання в обігу[ред. | ред. код]
У 1873 році імператором [ Цзайчунем] було видано прокламацію для підданих в якій він підтверджував платіжну здатність нової монети.
У 1874 році американські купці та бізнесмени почали використовувати монету, як платіжний засіб.